На Південному вокзалі завжди «жили» жебраки. Найчастіше їх можна побачити зранку. Коли заповнюється центральна площа, всі поспішають на ринок щось придбати, тоді й настає їхній зірковий час.
Там можна зустріти ворожку у третьому поколінні, яка всього за 10 гривень може розповісти всю вашу долю, та не переймайтесь, все чесно.
Як гарантію, вона пропонує свій єдиний золотий зуб. Там можна замовити музичний супровід від пана Василя, але найчастіше люди не можуть оцінити його талант, тож дають йому гроші аби він тільки замовк.
Але нещодавно на вокзалі оселилася ромська родина.
І тепер на зупинці в ранкові будні можна зустріти маленьку дівчинку. Її ім'я Сара, їй 5 років. У неї чорне густе волосся, неймовірно яскраві карі очі, завжди одягнена в рожевий светрик, який зовсім не захищає від холоду та джинси, які від бруду змінили свій колір.
Вона постійно тримає в руках свого вірного друга зайця з відірваною лапою. Сара не оминає жодного перехожого, всіх радо вітає, розповідає трохи про себе, щоразу змінюючи історії. І коли хтось таки дослуховує її до кінця, то чує одну й ту саму фразу:
«Дайте, будь ласка, 5 гривень».
Одного разу дідусь, якого вона зуміла розчулити, намагався дати їй двадцятку. Проте вона ввічливо відмовила: завжди стоїть на своєму й бере тільки п'ятірку, лише однією купюрою.
Перехожі не звертають на неї увагу. Коли запитують про дівчинку, відповідають коротко
«Она же циганка, что ж еще от нее можна ожидать».
Що ж, здається, Сара, яка розмовляє українською, вправно рахує гроші, завжди ввічлива і привітна, приречена жебракувати, щоб прогодувати себе і величезну родину.
Жебракування дітей – спосіб отримання вигоди з традиції давати милостиню. Деякі діти добровільно жебракують, оскільки їхні родини малозабезпечені.
Діти виходять на вулицю самостійно або у супроводі дорослих (інколи навіть власних батьків). У більшості випадків гроші, які жертвують дітям на вулиці, не допоможуть їм придбати їжу або одяг, а підуть до кишень злочинців, які використовують цих дітей.
Основними причинами жебракування є:
- домашнє насильство та жорстоке поводження з дітьми;
- бродяжництво;
- бідність;
- алкоголізм, наркоманія;
- неналежне виховання батьками дітей;
- заохочення їх до жебракування як до самостійного заробітку;
- примус тощо.
У Кримінальному кодексі України давно вже є стаття 304 «Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність». Втягнення у жебрацтво карається п'ятьма роками в’язниці.
Порівняємо зі змінами до статті 150 «Експлуатація дітей», які внесла Рада. Якщо стисло, то використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом карається обмеженням волі до 3 років.
За ті ж дії, вчинені щодо чужої дитини, загрожує 8 років. Якщо ж злочин скоїть організована група – до 10 років за ґратами. Проте, на жаль, не всі дотримуються законодавства. Але варто пам’ятати, ігноруючи проблему, можна стати співучасником злочину.
Тож якщо Ви побачили, що дитина жебракує, зателефонуйте до поліції та/або до Служби у справах дітей. Не варто ігнорувати цю проблему, особливо коли мова йде про життя і здоров'я дитини.