Сексизм – спільного з сексом немає нічого. Це упереджене ставлення та дискримінація людини через її стать чи гендерну ідентичність. Його, до речі, ще розподіляють на 2 види:

Тут йде мова про захист жінок як матерів і дружин, ідеалізують жінок як романтичні об’єкти кохання. І все. На цьому роль жінки закінчується.

Приклади сексизму щодо чоловіків також доволі часте явище: «Чоловіки не плачуть», «Справжній чоловік купить тобі шубу». Те ж саме стосується і таких серйозних речей як, наприклад, судова практика щодо опікунства над дітьми. Здебільшого дітей залишають з матір’ю.

Думаю, що все-таки більшість погодиться зі мною, що сексизму вже давно не місце в сучасному суспільстві, де люди поважають одне одного.

Приведу ще декілька прикладів.

Один з останніх «перлів» Президента України під час його прес-конференції, коли відповідаючи на гостре запитання журналістки, очільник держави двічі звернувся до неї «дорогенька». При цьому звертаючись до чоловіків таких висловлювань не допускав.

Що це? Фамільярність? Бажання принизити? Чи звичка у спілкуванні першої особи держави?

Зовсім недавно на одній з депутатських комісій полтавської міськради голова комісії дозволив собі вислів, за який в європейській країні його б точно відкликали та вимагали б публічних вибачень. Тоді, на жаль, навіть ніхто не надав цьому уваги. Цитата дослівно:

Додам, що дівчина, яка виступала, має ступінь магістра та доктора філософії з тієї сфери, про яку говорила.

Чи сказав би так депутат чоловікові? Не думаю.

Якщо ви скажете, що це – дрібниці, не варто уваги, – переконувати не стану.

Далі, про фемінізм – ох тут ще складніше, але я постараюсь.

Недавно на своїй сторінці у Facebook я зробила пост з фемінітивами.

Що почааааалося…

Не буду зараз про це, але один з коментаторів написав про те, що я одна і єдина феміністка у Полтаві. Звісно, що це не так. Багато дівчат та жінок у Полтаві підтримують цю ідеологію: хто публічно, хто не зовсім. Імена та прізвища називати не буду. Це особиста справа.

І тут я дуже хочу розповісти, що таке насправді фемінізм, тому що дещо спотворене та стереотипне бачення призводить до негативного сприйняття.

Зараз багато хто згадає яскравий рух FEMEN.

Якщо вірити вікіпедії, а тут я з нею погоджуюсь, то фемінізм – це низка рухів та ідеологій, які поділяють одну спільну мету: визначення, встановлення і досягнення рівних політичних, економічних, культурних, особистих та соціальних прав для жінок. Це включає в себе прагнення встановити рівні можливості для жінок у сфері освіти та праці. Все. Крапка. Додумувати не варто.

Фемінізм звичайно теж буває різний:

Тут гріх не згадати скасування наприкінці 2017 року Наказу МОЗ списку заборонених для жінок професій. Яскрава перемога соціалістичного фемінізму в Україні.

Йдемо далі. Тут зараз, мабуть, комусь буде боляче, але є феміністки-жінки і феміністи-чоловіки.

Хто вони? Феміністи – це чоловіки, які говорять про підтримку ідей гендерної рівності, підтримують жінок у боротьбі за досягнення рівних прав та можливостей. Серед них є відомі актори, музиканти, політики.

Перерахую трохи відомих представників: актори Леонардо Ді Капріо, Ештон Катчер, Деніел Редкліф, Пірс Броснан, Марк Руфало, Бенедикт Камбербетч, Принц Гаррі Уельський, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо (до речі, він визначає гендерну нерівність як одну з причин бідності країн).

З українських відомих чоловіків таку ж позицію відкрито займають Анатолій Єрема (продюсер 1+1), Андрій Куликов (журналіст), Сергій Лещенко (народний депутат).

Найбільше мене забавляють стереотипи щодо феміністок. Пройдусь по найчастішим і спробую їх розвіяти.

Всі феміністки некрасиві (типу тому й феміністки, бо чоловіки їх не люблять).

Правда

Скажу одразу, що поняття краси річ доволі суб’єктивна, але все ж нагадаю про відомих феміністок: Анджеліна Джолі, Емма Уотсон, Дженіфер Лоуренс, Тейлор Свіфт, Кара Делевінь, Бейонсе.

Серед українських жінок перша віце спікерка ВР Ірина Геращенко, телеведуча Марічка Падалко, народна депутатка Світлана Заліщук, олімпійська чемпіонка Ольга Харлан.

Впевнена, що знаєте як вони виглядають).

Феміністки не люблять чоловіків (іноді ототожнюють з лесбійками).

Правда

Про види фемінізму написала вище. І таки феміністки люблять чоловіків. Сильно.

Феміністки не голять ноги.

Правда

Є такі, що голять; є такі, що не голять. І не тільки ноги. Все вище також.

Феміністки не займаються сексом.

Правда

Займаються. У них навіть діти бувають). А чим відрізняються мами феміністки можна почитати тут. 

Феміністки – це жінки, у яких не склалося особисте життя.

Правда

Приклади жінок феміністок, яких я наводила вище, свідчать зовсім про протилежне. Це успішні жінки, дбайливі матері та дружини, якими пишаються їхні діти та чоловіки.

Підтвердження моїм словам промова Френсіс Макдорманд – цьогорічної лауреатки Оскару.

І ще, додам від себе, я нереально пишаюся своїм хлопцем, який сказав: «Моя дівчина феміністка, і це круто!».

Свято це чи не свято?

Я лише хочу сказати дякую тим жінкам, завдяки яким маю можливість і право отримувати вищу освіту (перший ВНЗ в Україні для жінок було створено у 1878 р.), самостійно заробляти, а не бути утриманкою (до середини ХХ століття всі заробітки та майно жінки належали її чоловікові), обирати та бути обраною (У Швейцарії, наприклад, це право з’явилося в жінок лише у 1971 році) займатися тим видом спорту, який мені до вподоби, а не «дівчачий» (вперше отримали право брати участь в Олімпійських іграх лише у 1900 році).

Для кого і чому я написала цей текст?

Для себе, для інших дівчат та жінок, для чоловіків, для друзів, для колег, для однодумців і для опонентів.

Привіт, мене звати Альона і я – феміністка.