Андрій Лісовий: Щоденник УАЛівця. Два форуми за один тиждень


Привіт! Мене звати Андрій Лісовий, мені 17 років. Народився я в шахтарському місті Нововолинськ, що на Волині. Уже два місяці навчаюся та проживаю в полтавському осередку Української академії лідерства. Сьогодні хочу поділитися з вами своїми емоціями нашого останнього тижня перед осінніми канікулами.

У неділю, 27 жовтня, студенти усіх семи осередків Академії зустрілися в Києві на вокзалі, щоб разом вирушити в Маріуполь на форум «Кожне завтра розпочинається вже сьогодні».

Під час флешмобу юнаки та дівчата виконали «Ще не вмерла Україна» і зібрали навколо себе чимало людей, продемонструвавши єдність країни. Це було надзвичайно піднесено й зворушливо!

На мою думку, незважаючи ні на що, Україна повинна бути цілісною у всіх її історичних кордонах – вона для нас одна й неподільна! Власне, цей флешмоб продемонстрував, що незалежно від того, з якої частини України ми родом, у нас є спільна цінність, яка була, є і буде нашим спадковим скарбом. Це – рідна Батьківщина!

У понеділок зранку нас вітав Маріуполь. Зустріти поїзд із знаковою назвою «Схід можливостей» та лозунгом «Творимо себе – творимо Україну» приїхав міський голова Вадим Бойченко. Він звернувся до студентів зі словами про те, що наше майбутнє залежить від кожного з нас.

Керівник Української Академії Лідерства Роман Тичківський наголосив, що ми приїхали в місто, яке покликане стати символом нової України, й заохотив розробити ефективні ідеї, які мають обов’язково бути втілені.

А як натхненно і проникливо лунала пісня «Україна» Тараса Петриненка, що стала неофіційним гімном УАЛ! Саме в цей момент я відчував гордість за власну державу.

І ось ми вже тут, у місті, де сходить українське сонце, місті, яке вистояло у війні з ворогом.

Протягом першого дня в Маріуполі ми відвідали багато цікавих локацій, які роблять великий вклад у розвиток економіки міста, зустрілися з міністром культури, молоді та спорту України, генерували ідеї для розвитку нашої країни. Під час цього кожен студент мав можливість розповісти про власну ідею, яка могла б стати провідною реформою та вивести Україну дійсно на світовий рівень.

Через дуже насичену програму першого дня на місце ночівлі ми дісталися пізно, навіть не підозрюючи, в якому прекрасному місці ночували. А вранці були просто вражені несподіваним панорамним видом, який відкривався з вікна. Море!

Це був той момент, прекрасна вершина, коли  я усвідомив, за що люблю УАЛ та чому саме вирішив піти сюди.

Сонні, проте щасливі, ми поїхали продовжувати творити історію…

Наступний день форуму розпочався дуже активно і, як завжди, креативно – з пробіжки разом з міністеркою освіти Ганною Новосад. Після того відбулась зустріч з представниками ЄС та Президентом України Володимиром Зеленським, якому ми презентували свої напрацьовані ідеї. На базі Маріупольського гуманітарного університету студенти УАЛ розробили проєкт «Візія України–2030» - аспекти майбутньої стратегії розвитку країни. Серед ключових тем – приватне підприємництво, національна безпека, охорона здоров'я, наука та інформаційні технології. Ми відкрито й відверто поділилися з Президентом, якою хочемо бачити Україну. Після цього я зробив для себе висновок: УАЛ – це можливості, які завжди потрібно використовувати.

Третій день форуму спокійно минув на березі Азовського моря. Ми мали змогу морально відпочити поруч із осіннім морем та шепотом хвиль. Годину проводили рефлексію на березі, аналізуючи світ та життя, адже саме в такій атмосфері думки найкраще збираються докупи.

Саме так ми попрощалися з Маріуполем та вирушили підкорювати столицю на новий форум «Софія Київська». Зізнаюся, частинка Маріуполя залишилася в моєму серці назавжди, адже моменти поруч із морем та 37 одноосередниками – безцінні.

Форум «Софія Київська» тривав чотири дні, протягом яких ми дізналися про державотворчі процеси в Україні, відвідали державні інститути та громадські організації Києва.

Ми мали нагоду побувати у Верховній Раді України та провести пленарне засідання зі спікером Дмитром Разумковим. Разом з нами прийняли закон про надання випускникам українських шкіл «gap year».

Крім цього, наші студенти мали можливість отримати тижневе стажування у Кабінеті Міністрів України: дві студентки УАЛ Полтава протягом канікул вчилися там.

У столицю я потрапив не вперше, але ще раз переконався в тому, що для мене Київ - найближче до душі українське місто. Це – місто активних та прогресивних людей, ініціативних громад та просто великих можливостей.

Відвідуючи державні установи та громадські організації, я почав усвідомлювати, що я вже можу робити свій внесок у розвиток країни та суспільства в цілому, тому що більшість із них відкриті до співпраці, спільних проєктів чи заходів.

Я зрозумів, що головне – ініціатива та конкретна мета, якої я хочу досягнути. Є такий вислів: «Хто шукає – той завжди знаходить». Це означає, що при пошуку ресурсу для реалізації мети варто завжди бути впевненим у собі та своїх цілях.

На завершення хочу додати, що саме під час таких подій найкраще приходить усвідомлення того, що Україна – це те, чим ми повинні пишатися і вкладати свою душу, силу та потенціал для її розвитку.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація