Олена Павлусик: Щоденник УАЛівця. Як навчаються студенти в полтавському осередку


У потязі «Київ-Полтава» їдуть 38 молодих людей з 19-ти регіонів України. Здавалось би, цю молодь після підйому на Петрос вже нічим не здивуєш.

То були ми – студенти полтавського осередку Української академії лідерства.

Я ніколи не могла б подумати, що зможу назвати домом місце, в якому ще навіть не побувала, але світ мінливий, а життя бентежне, тож таким місцем для нас і стала Полтава.

Я – Оленка, студентка УАЛу і в цьому випуску щоденника УАЛівця я розкажу, що з нами відбулося за перший місяць в місті. З моменту приїзду на Київський вокзал Полтави головною нашою емоцією був подив. Ми дивувались затишним вуличкам, привітним людям, смачній їжі і тому, що кожен з нас почував себе як в рідному місті. Як удома!

Я чула, що темп життя в академії просто шалений, але уявлення не мала, що настільки. Студенти розвиваються в трьох напрямках – емоційному, фізичному та інтелектуальному.

Кожен наш день розпочинається о 6:45 з ранкової пробіжки до Ворскли.

За перший тиждень в Полтаві ми встигли зайнятися плогінгом (біг з одночасним збиранням сміття), а також пробігти «Полтавську ніч» –забіг на 5 кілометрів, що стартував пізно ввечері.

Саме тоді я відчула командний дух нашого осередку. І тоді ж зрозуміла, що готова йти з цими людьми буквально на край світу. Адже всі ми склали тести на BLS (basic life support), який нам викладали лектори з Patriot Defense, і в разі потреби зможемо надати першу домедичну допомогу. Навіть на краю світу!

Хоч освіта у нас і неформальна, та все ж освіта. В академії щотижня читають лекції провідні спікери з різних сфер – політологія, бізнес, економіка, спорт, менеджмент тощо. Часто лекції є відкритими, тобто на них може завітати кожен. Зазвичай ми анонсуємо такі події на сторінці осередку в фейсбук.

Щосереди ми займаємося волонтерством: допомагаємо притулкам для безхатченків та для собак, працюємо в молодіжному центрі та парку «Перемога». Волонтерство є невід’ємною частиною нашої програми. Студенти академії готові долучатися до будь-яких ініціатив у місті.

Загалом за цей місяць ми побачили Полтаву з різних боків – побували в міській та обласній радах, відвідали компанію «Аврора», комунальну організацію «Інститут розвитку міста», познайомилися з Полтавською асоціацією бізнесу. І, звичайно, провели відкриття осередку, на яке завітали полтавці, гості міста, а також випускники УАЛ Полтава попереднього року.

На завершення розповім про дводенний вишкіл, який став викликом для кожного і зміг створити з нас дійсно одну команду.

Вишкіл проходив у лісах Полтавщини. Його мета полягала у випробуванні кожного з нас – виявити і приборкати внутрішніх та зовнішніх «звірів», якими є агресія, злість, образа. Завдання були непростими, наприклад, знайти в лісі їжу і спорудити власну базу. Удень були виснажливі тренування, уночі – постійні «алярми» та чергування. Дисципліна, порядок, правила, команда та лідерство – ось чому навчив нас цей вишкіл.

Коли друзі питають, чим мені подобається Полтава, я відповідаю, що Полтава – це трішки Чернівці й Тернопіль, трішки Одеса, посипана зверху крихтами Мелітополя та Дніпра. Кожен з нас знайшов тут частинку свого дому: в мене не було враження, ніби я проїхала всю Україну. Здається, наче я й досі гуляю вуличками рідного Тернополя.

За це відчуття хочу подякувати Полтаві. І за цей прекрасний місяць!

А що з нами буде далі? Маємо вирушати в Маріуполь на всеукраїнський форум, але про це вже в наступному випуску!


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація