Тролейбуси. З початком війни, як і в інших видах транспорту, потоки людей скоротилися, відповідно, випуски постійно змінювалися, як у менший бік, так і навпаки – поступово збільшувалися. Але є але: тролейбус залишається непопулярним видом транспорту у місті, а у деяких районах міста – взагалі атракціоном.

Зменшили випуски й на маршрутах, які майже не мали попиту в пасажирів. Мова йде про маршрути №1, 3, 6, 8. Наприклад, «одиниця» деякий час їздила до площі Зигіна через неможливість проїхати до Київського вокзалу, а «трійка» та «вісімка» три тижні курсували іншою трасою, через ремонт водопроводу. На «шістці» залишили два тролейбуси у «пік» з інтервалом 55-110 хв. Ці та інші фактори вплинули на пасажиропотік.

Зараз спостерігається ситуація, коли депо намагається охопити усі маршрути міста, «аби було». Це негативно впливає на популярність як самого маршруту, так й на тролейбус, як вид транспорту у Полтаві взагалі. Метою петиції, яку опублікував на сайті міської ради є оптимізація цих маршрутів до кращих часів, через неможливість збільшити випуски на цих маршрутах.

У цілому, депо може повернути популярність виду транспорту й без збільшення кількості машин на лінії (поки що), якщо залишить лише частину маршрутів: 2, 3 (до Розсошенців), 4, 5, 7, 12, 15. На жаль, цим займатися депо не має бажання.

Ще однією проблемою депо є відсутність зворотного зв’язку з пасажиром – про зміни у маршрутній мережі доводиться здогадуватися самому, або від знайомих, тому пасажири ніяк не можуть орієнтуватися у разі позаштатних ситуацій чи інших факторів, що впливають на роботу того чи іншого маршруту.

Однією з пропозицій до депо є створення, якщо не сайту, то хоча б Facebook- чи Telegram-каналу, у якому диспетчер може якнайшвидше повідомляти про зміни у роботі, надати актуальний розклад (який має бути у вільному доступі) чи отримати скаргу або позитивний відгук про поїздку. Ще один плюс з такого каналу або сайту – людям не доведеться чекати автобуса чи тролейбуса, який не приїде: вся оперативна інформація публікуватиметься безпосередньо там.

Комунальні автобуси та приватні маршрутки. Тут також скасували ряд маршрутів: 3, 5, 6/9, 7, 8, 10А, 11, 12, 14/18, 44, 45, 46, а також скоротили: 30, 31. Це пов’язано зі значним падінням пасажиропотоку через виїзд місцевих, а ВПО, у більшості випадків, заїжджали зі своїми авто.

Ще одна з причин, чому приватного транспорту стало менше – частину водіїв забрали у ТрО, ЗСУ, а також волонтерами для вивозу людей з небезпечних регіонів України. Про це нещодавно писала «Полтавщина».

Тому у місті стало помітно менше маршруток, навіть на популярних «кільцевих» маршрутах. Звісно, що частину цих та інших маршрутів можна закрити й не чекаючи нової мережі, яка у нинішніх реаліях ніяк не запрацює, тому щоб оптимізувати список автобусних маршрутів, можна одразу скасувати: №№ 12, 25, 30, 31, 32, 36, 44, 46, 48, 49, 53, 54, 60, 64, 66 тощо.

Ці маршрути значною мірою дублюють інші приватні та комунальні маршрути міста, тому їздять напівпорожні.  Як наслідок – зросте наповнюваність транспорту та збільшаться прибутки (якщо так можна сказати) для водія  та перевізника. Хоча тут треба віддати належне: перевізники дійсно працюють якщо не у «нуль», то в збиток (деякі маршрути так точно).

Практично два тижні тролейбусне депо не випускало на маршрути автобуси через паливну кризу, а з 13 травня й дотепер – страйкують приватні перевізники, які не задоволені тарифом у транспорті.

Я гадаю, що цим займатися треба було раніше, коли дефіцит лише починався, але у цьому ніхто не зацікавлений, а пасажири вимушені ходити пішки або викликати таксі. Тому популярність громадського транспорту у місті щороку падає, а колишні пасажири все частіше купують авто і як наслідок – лише збільшують затори у місті. Єдиним виходом із ситуації бачу негайну оптимізацію, щоб мешканці та гості міста отримали популярні маршрути для усіх верств населення (а не тільки пенсіонерів).

Розглянемо декілька з них.

Замість 1, 3, 28, 29, 61, 62 залишити два: №41 «Центр – Вакуленці» та №41А «Центр – Дублянщина» (номер маршруту взятий умовно). Це дасть змогу КП возити усі верстви населення (але для цього потрібно сумарний випуск хоча б 6 машин), зросте популярність цих маршрутів та відсторонять від роботи нелегального перевізника (№61/62) з його «гробовозками». Йдемо далі.

Івонченці. Тут ще простіше: №42 «Центр – Івонченці» (замість кінцевої на ринку) та №42А «Сінна – Івонченці». Але для вивозу усіх пасажирів потрібно хоча б два комунальних автобуси у години «пік». Якщо навіть приватник не хоче туди їздити, соціальну функцію має виконати КП. У результаті такого покращення інтервал на маршруті складатиме 25-30 хв, що досить комфортно для жителів околиць.

Таких прикладів може бути безліч у будь-якому районі міста.

Що стосується приватних маршруток – так, тариф треба підвищувати, але не до 15 грн. З одного боку перевізників можна зрозуміти – паливо, як ДП, так і газ дійсно здорожчали: на приміських маршрутах взагалі тарифи виросли на 5-7 грн у середньому, але з іншого – власники цих маршруток роками говорять про те, що возити пасажирів не вигідно, вони «меценати» й взагалі хочуть покинути ринок у Полтаві. Але, чомусь, цього не зробили. Тому, вкотре вірити їм на слово, щоб потім знову їздити у занедбаній шрутці – кому захочеться? Вихід один: комуналізувати перевезення у місті, якщо не повністю, то хоча на 60-70%. Тоді містяни не будуть заручниками політичних ігор та страйків перевізників.

А поки що транспорт Полтави деградує. І це сумно.