Олег Шапошніков: Слово – не гороб..ць. Нецензурна лексика як вкорінена звичка


«Дим такий валить, нах.., шо й.. .... ..ть... Ну ладно, б...., гроші про...и, на х.., так шо, б...., повний п....... Я прикинув, пощитав – і о...в».

Це не варнякання люмпенів, «людєй, ізмучєнних нарзаном», яким начхати на усіх і усе.

Це мимоволі підслухана розмова у парку двох пристойних з виду чоловіків – наскільки зрозумів, про автомобілі.

Не ходжу на футбольні стадіони. Бо те, що чую з трибун, справді бісить. Цікаво, що волейбольні вболівальники у спорткомплексі МВС значно стриманіші. Чомусь.

«До нецензурної лексики ставлюся негативно. У відділі, де працюю, вона неможлива, тим більше у присутності жінок. У побуті інколи дозволяю собі "солоне" слово»,   говорить Олександр, інженер.

Моя бабуся Катерина, яка виросла у селі на Решетилівщині, розповідала: найжахливішою і найбрутальнішою лайкою досовєцького часу було слово «чорт» почувши його з екрану або від мене, малого супесяки, вона хрестилася і говорила «не чоркай». Матюки не забарилися з «салдатами», які прийшли знімати та топтати імператорський портрет.

Знаючи пролетарське середовище зсередини, може сказати: матірна лайка у строкатих робітничих лавах вживається переважно «для связкі слов», а насправді – у силу звички, заповнюючи паузи, аби зібратися з думками чи привернути увагу співбесідника, і рідше – для виплеску емоцій чи характеристики когось чи чогось. І бачу тенденцію – принаймніі, у моєму видноколі – до деякого згортання «чорноротства».

 «Тема, звичайно, актуальна, тому що ненормативна лексика у підлітків вже є майже нормативною. Якщо на уроках вона (дякувати всім) ще не вживається, то на перервах ми змушені часто це чути. Звичайно, пояснюється, звичайно, пропісочуються, але... Вони чують ці слова – вдома, з екранів телевізорів, популярних серед них відеоблогів. Вони, на мою думку, не розуміють так, як було привито нам, що це щось дуже погане. Жити з цим не хочеться. Мають бути якісь форми боротьби з цим, заміни цього, але ця задача ще у процесі пошуку розв’язання», – говорить шкільний педагог Тетяна.

Видається, що ми, українці, вживаючи матірну лайку, вибачте за пафос, таки ламаємо власний внутрішній генетичний код, і на дещицю, на трохи додаємо собі ординства. Адже нашим предкам, з їх святою шаною до матері, аж настільки брутальна лексика не була притаманна. Пам’ятаю, двійко моїх однокласників до матусь зверталися на «Ви», і вважали це природним.

«Лаялися типу "скурвим сином", катом, байстрюком могли обізвати. Якщо точніше, то у документах 18 ст ми бачимо свідчення про побутування лайки. Зазвичай йшлося про образу честі, коли потерпілого називали словами, що вказували на його нібито погане походження, неправильну поведінку тощо. Чоловіка могли назвати «неправедного ложа сином». Це пояснюється тим, що байстрюки маргіналізувалися. Людину могли назвати «псяюха», «щєнок» - сьогодні це було б «собака». Жінки позивалися, коли їх називали «непоштивими» чи «не цнотливими». Ще підставою для позову були звинувачення в належності до родини ката», – розповідає  університетський історик Ігор.

До чого це я?

Та не моралізувати.

Я не маю рецептів, але думаю, через певний час на зміну матірній лайці наша мова отримає новітню ідіоматичну лексику, яка не матиме відвертого тваринного бруду. Особисто мені «прутень» чи «сосна в гуцула стоїть цілодобово» симпатичніші, ніж коротке, мов ляпас, слово на глуху приголосну. А псевдогреколатинсько-саркастичне «мені монопенісуарно» – радше засіб викликати іронічну посмішку і розбудити аудиторію, ніж ознака брутальності.

Давайте поважати себе і один одного.

Справді.

Якось так.

P.S. Нещодавно, ковзаючи фейсбучними коментарями, натрапив на «йогуртбездати». Як вигук захоплення. Не відразу зайшло. Такий стьобний неологізм коментарів не потребує, скажу лише, у мене він не викликає внутрішнього протесту. Десь такою, іронічною і не злою, мала би стати майбутня українська лайка.

Для тих, кому вона потрібна.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація