Марина Пілатова: Старовинне місто, новітні технології, відкриті люди. Уроки Львова для полтавців


Не раз буваючи у Львові, гуляючи лише його історичним центром, я ніколи не уявляла, наскільки це сучасне і прогресивне місто і як багато сил покладено на те, щоб воно мало саме такий вигляд. Завдяки проекту «Школа депутата Полтава», організованому ГО «Нова Полтава» та ГО «Полтавська платформа», мала змогу відкрити для себе Львів по-новому.

Цими днями за підтримки будівельної компанії «Комбінат виробничих підприємств» учасники школи відвідали Львів, а саме Львівську міську раду, комунальні установи та організації, медичні та освітні заклади, з ознайомчо-навчальним візитом. Чесно кажучи, ми самі не очікували такої уваги з боку керівництва міста до наших відвідин. Очільники підрозділів міськради розробили таку насичену програму, що вже навіть ми втомилися все оглядати і слухати, а запал в їх очах все не згасав. Так їм хотілося показати кращі напрацювання, поділитися досвідом і заохотити нас творити таку ж красу у себе вдома.

Львів. Площа Ринок

І дійсно, вийшло як у старому радянському фільмі: Львів – місто контрастів. З одного боку, це давнє місто з багатовіковою історією і автентичною архітектурою, а з іншого – впорядкований простір для розвитку ІТ-сфери, сучасні локації для проведення міжнародних та всеукраїнських форумів і конференцій.

Ми ж намагалися зрозуміти: в чому секрет Львова? Чого не вистачає нам, щоб зробити Полтаву такою ж різнопланово розвиненою і прогресивною?

Перше, що вражає, з яким захопленням самі львів’яни розповідають про історичну спадщину, давньовікову архітектуру й розвиток новітніх ІТ-технологій водночас. Адже вони давно вивели для себе формулу, що без знання і шанування історії немає майбутнього, а без сучасних надбань дуже важко зберегти автентичність міста. То, може, причина саме у шані і повазі? Повазі одне до одного і до всіх загалом, повазі до законів і культури, до історії і сучасності?

Ми поки що тільки говоримо про правила розміщення вивісок і заборону розміщення кондиціонерів на фасадах історичних будівель, а у Львові ці правила вдало запровадили ще багато років тому. І тепер у жодного підприємця навіть не виникає ідеї обклеїти весь фасад своєю рекламою. І це справді помітно, коли гуляєш Львовом і бачиш вивіски магазинів всеукраїнських мереж, які кардинально відрізняються від того, що є у нас.

Виявляється, проблема із завантаженістю вулиць транспортом вирішується не збільшенням кількості смуг, а навпаки, виділенням окремої смуги для автобусів і зменшенням кількості смуг для приватних авто. А таке непопулярне для нас рішення – зробити центр міста пішохідною зоною та ще й заборонити там будівництво багатоповерхівок – забезпечує розквіт туристичної та культурно-розважальної сфери. Але хтось має узяти на себе таку відповідальність задля розвитку міста в майбутньому, не зважаючи на невдоволення підприємців і містян,. То, може, причина саме у відповідальності? І доки ми боїмося, доти не маємо права очікувати якихось позитивних результатів.

Полтавці разом з мером Львова Андрієм Садовим

А чи можете собі уявити неформальну зустріч з мером міста на балконі його кабінету з ароматним і смачним какао на додачу? Ми – так! Мер Львова Андрій Садовий – неймовірно відкрита до спілкування людина. Він із задоволенням розповів нам, як і чому розвивають саме ІТ-сферу, як львів’яни заохочують кращі кадри України приїжджати до Львова на роботу, як створюють простір для їхнього розвитку, а потім діляться цими кадрами з міністерствами й установами Києва. То виходить, що причина ще й у відкритості? Відкритості до України і всього світу, а головне до самих себе. У Львова навіть гасло таке – «Місто відкрите для світу».

Ми ще тільки мріємо про притулок для тварин, а у Львові він давно вже існує. Зі своїми лікарями і грумерами, з умовами, гідними людей, а не тільки тварин. Андрій Садовий говорить:

«Будь-який напрямок має шанс розвитку за однієї умови – коли є керівник, який живе тим проєктом, який любить свою роботу, який займається проєктом зранку до вечора. Первинним є бажання, потім любов, потім результат».

На питання ж про вартість такого притулку відповів: «Що може бути дорожчим за імідж міста і якісне ставлення до тварин? Це можна виміряти в грошах? Це такі ж кошти, які витрачає кожне місто на притулки, просто ми це робимо з любов’ю». Отже, виходить, що головне – це любов і бажання? Любов до своїх дітей, свого міста, своєї країни, свого народу. І бажання створити для них гідні умови життя.

Какао з Андрієм Садовим на балконі його кабінету

Пам’ятаєте львівську епопею зі сміттям? Проблема відходів є актуальною для нашого міста зараз. Так-от, львів’яни для себе її вже майже вирішили і готові поділитися досвідом, адже пройшли надважкий шлях. Уже є грантові кошти на будівництво сміттєпереробного заводу та рекультивацію старого сміттєзвалища, розроблено проєкт і проводиться тендер на вибір підрядника. То, виходить, що бажаючи допомогти іншим, ми допомагаємо насамперед самим собі?

Ми знаємо, що Львів є туристичною столицею країни. Кожного року місто відвідує до 2,5 млн туристів. І 7% з них є туристами у сфері бізнесу, тобто приїжджають на міжнародні конференції та форуми. А це додаткові надходження, робочі місця і величезний потенціал для подальшого розвитку.

Також Львів – це ще й величезний ІТ-кластер. Адже 21 тисяча спеціалістів працює саме в цій сфері. А кожен айтішник дає роботу ще 3,5 людям. Великий акцент зараз також роблять і на сферу аутсорсингу. Адже Україна, як ніхто, може конкурувати з Європою високим рівнем кваліфікованих кадрів і низьким рівнем заробітної плати. А головне для людей і міста – це наявність робочих місць, бо є робота – місто живе, немає – місто вимирає.

Дбають у Львові і про молодь та кадровий потенціал. Недарма у 2018 році Львів став молодіжною столицею України. Адже такої кількості форумів, конференцій та інших заходів не проводить жодне місто, хіба що Київ. А програма «Перший кар’єрний крок» дає можливість молодим спеціалістам стажуватися у міській раді зі значним шансом подальшого працевлаштування. Так, з 10 тисяч стажерів у підрозділах міськради та комунальних підприємствах близько 20 % залишається працювати й далі. А загалом у структурах цих установ 60 % молоді.

Марина Пілатова у Львівській міській раді

Зрозуміло, що на розвиток міста Львова витрачаються значно більші кошти, ніж у нас. Так, цього року на розвиток спрямовується 2,7 млрд грн, це лише на 1 млрд грн менше, ніж увесь річний бюджет Полтави. Звичайно, значну частку цих коштів становлять інвестиції, що їх досить активно і вдало залучає і спрямовує в потрібне русло міське керівництво. Львів’яни давно усвідомили вигідність співпраці з європейськими банками та іноземними інвесторами, а також взаємодії влади і бізнесу на місцях. Як сказав Андрій Садовий:

«Ти як керівник приймаєш рішення: або ти грабуєш, або ти працюєш для міста».

Але частину цих коштів також заробляють самі ж львів’яни, організовуючи міжнародні та всеукраїнські форуми і конференції і збільшуючи потік туристів з кожним роком. Виникає цілком закономірне питання: а чому ми не можемо? Що з нами не так? Можливо, просто немає бажання щось робити? І жодна влада, якою б хорошою вона не була, не може нас змусити. Тож іще однією складовою є бажання щось робити, а не очікувати, що хтось зробить це за нас і для нас.

Учасники

Гасло Львова – «Львів відкритий для світу». Але головнішим мені здається «Творимо місто разом». Можливо, саме в тому і є сила львів’ян, що вони працюють самі для себе і свого міста, а не чекають, коли хтось прийде і зробить за них. І в той час, коли ми лише мріємо про Європу, львів’яни створюють цю Європу у власному місті. Не треба їхати далеко за кордон, щоб дізнатися, як там у них, бо виявляється у нас є не гірше. Але це можна створити лише тоді, коли всі разом, коли всі перейняті однією метою і переслідують одну ціль – зробити місто комфортним для себе і своїх дітей.

У Полтави є величезний потенціал, його тільки треба знайти і розвинути. І, можливо, саме нам вдасться віднайти ту формулу стрімкого і прогресивного розвитку нашого міста. Щоб за кілька років уже до нас приїжджали з ознайомчо-навчальними візитами представники інших міст або й країн і дивувалися, як вдало ми зуміли все організувати і налагодити, якою сучасною і водночас самобутньою, квітучою і розвиненою стала Полтава. Щиро в це вірю!

 


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація