Владислав Кушніров: STEAM-освіта в Полтаві – справа тільки для ентузіастів?


На початку нового навчального року захотілося підняти тему освіти. Освіти у Полтаві. Точніше, STEAM-освіти у Полтаві.

Саме STEAM, не STEM. Хоч більшості відома саме остання абревіатура, що походить від англ. Science, Technology, Engineering, Mathematics – наука, технології, інженерія та математика. Але без Art (мистецтво) цей напрямок буде трошки неповноцінний…

Але облишимо поки що терміни. Про них можемо говорити окремо, якщо буде потреба. Зупинимось саме на технічному/технологічному напрямку освіти. Так, я розумію, що під час війни потрібно віддавати належну увагу вихованню патріотизму, також розумію потребу в розвитку спорту та мистецтва… Але, як це не банально звучатиме, розвиток України неможливий саме без прогресу технологій, без створення, я б сказав, «культу» технологічної освіти. Тим більше, що Україна відома своїми винаходами світового рівня.

І Полтава тут не виняток. В історії міста є видатні сторінки, написані винахідниками (у цьому списку – не один Юрій Кондратюк). І сучасна Полтава теж має привід для гордості (згадаємо КБ «Аерокоптер», ПП «Полтава-СКІ», ТОВ «СМС» та ін.)

Для того, щоб це розвивалось, потрібно «прищеплювати» дітям любов до технологій і конструювання.

Але до сьогодні весь розвиток STEAM-освіти тримається на плечах ентузіастів, які й «тягнуть» цю ношу. Основна проблема в тому, що складові STEAM-освіти: мейкерство, робототехніка, DIY – досить недешеві з точки зору обладнання. І результат не буде видно відразу: це не відкриття нового спортивного майданчику чи проведення конкурсу танців. Але культура мейкерства може дати той результат, що підніме країну. Уже є досить вдалі приклади виходу наших мейкерів на міжнародну арену: стартап «PetCube», проект «MarsHopper» тощо.

Що ми маємо в Полтаві? На державному рівні – все ті ж самі гуртки ракето-, авіа-, суднобудування, що й при Радянському Союзі. Практично на тій же базі. І хоча в Полтавський обласний центр науково-технічної творчості було закуплено роботехнічні набори та сучасний верстат, гурток так і не запрацював. Дійсно, важко знайти викладача робототехніки, що знає фізику, математику, програмування, англійську мову, на зарплату 4200 грн (до вирахування податків). Зате понад 100 тис. грн із бюджету «освоєно», «галочку» про розвиток робототехніки поставлено…

Разом із тим у Полтаві працюють уже 4 приватні заклади, де навчають STEAM. Це студія STEAM-освіти «Технолаб», «RobotSchool», комп’ютерна академія «Шаг», технічна студія «Юніор Технік» та відкривається п’ятий – школа програмування та робототехніки «RoboCode».

Також за останні кілька років завдяки грантам від Благодійного фонду «LEGO Foundation» уже в трьох полтавських школах (НВК № 16, гімназії № 21 та НВК № 36) працюють гуртки робототехніки, а команди цих закладів беруть участь у всеукраїнських змагання та навіть стають переможцями.

Але знову ж таки «але»… Грант діє максимум 3 роки. Школа отримує один набір робототехніки і зобов’язується протягом трьох років виставляти команду на змагання. І хоча комплект для тренувань завдяки гранту команди шкіл отримують безкоштовно (а його вартість, наприклад, у поточному сезоні – 6800 грн), та оргвнески, проїзд, проживання лягає на плечі …здогадайтесь, кого?

А що робити командам після закінчення дії гранту? А якщо в школі захочуть сформуватися декілька команд? А якщо захочеться спробувати себе не тільки в Lego?

Отже, з одного боку, маємо можливість виділяти сотні тисяч гривень з бюджету туди, де вони «припадають пилюкою». З іншого – зацікавлені у розвитку STEAM педагоги і діти не знають, де знайти гроші…

До чого все це? Причиною стала стаття про зміни в нашій освіті, що набули чинності з першого вересня. Дуже цікавим для мене у контексті блогу є пункт про «мережеву форму навчання». На жаль, поки що не знаю процедури співпраці «гуртків або організацій з хорошими фахівцями», але вже з’явилась можливість.

Наприклад, можливість створення міського (районного тощо) ресурсного центру, який у співпраці з ентузіастами, владою та бізнесом може стати осередком дійсно передової освіти. Де діти будуть не іржавими напилками та стамесками виготовляти деталі для своїх моделей літаків, а друкувати їх на 3D-принтері. Де замість лещат і ручних лобзиків користуватимуться, наприклад, мультитулами Dremel. Де вчитимуться готувати на сучасних індукційних плитах та духовках, створюючи шедеври за прикладом Динари Касько.

Хочеться цією статтею почати дискусію щодо розвитку STEАM-освіти в Полтаві. Прошу приєднатись начальника управління освіти Полтавського міськвиконкому Юрія  Матвієнка та всіх, кому небайдужа ця тема.

Я цілковито переконаний, що Полтава має всі шанси стати майбутньою столицею винахідників та ІТ. Вірю, що місто готове докласти до цього зусилля.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація