Віталій Прокопенко: Тарифи у громадському транспорті Будапешту


В продовження теми організації громадського транспорту в Будапешті окремої розповіді заслуговує тарифна політика Транспортного центру угорської столиці, яка спрямована на стимулювання більш частих поїздок.

Як розробку різних тарифних планів, так і адміністрування доходів від реалізації проїзних документів та штрафів здійснює муніципальний Транспортний центр Будапешту, а не перевізник.

Судячи з інформації на сайті Транспортного центру, доходів від реалізації проїзних документів не вистачає для покриття всіх експлуатаційних витрат. Але й функції Транспортного центру значно ширше ніж у звичайного перевізника. Додатково використовуються державні та муніципальні субсидії, доходи від продажу рекламних площ і використання нерухомості, доходи від паркування, плата за видачу дозволів на виконання робіт тощо. При цьому керівництво Центру відповідальне саме за збільшення додаткових доходів та доходів від продажу проїзних документів за рахунок впровадження нових тарифних планів. Для проектів розвитку залучаються також кошти Європейського союзу.

 

Види проїзних документів

Я нарахував близько 50 різних тарифних планів, які пропонуються в адміністративних межах Будапешта. Крім того є тарифи на перевезення річковим транспортом та тарифні плани з урахуванням приміської зони.

Міські тарифні плани можна поділити на три групи:

  • разові квитки (tickets);
  • тревел кард (travelcards);
  • проїзні (passes).

Далі я розгляну найбільш цікаві з них і спробую показати, якими б вони були у Полтаві у порівнянні з ціною разового  проїзду 5 грн.

 

Разові квитки

Разові квитки потребують валідації на початку поїздки і мають певний термін дії з моменту валідації.

На відміну від Полтави, де ми маємо два тарифи – для автобусів і електротранспорту – в  Будапешті діє єдина система тарифікації, незалежно від виду транспорту: метро, трамвай чи тролейбус.

Базовим тарифним планом є квиток на одну поїздку (single ticket), який діє в межах однієї поїздки без пересадки, за виключенням пересадок між різними лініями метро. Термін дії цього квитка складає 80 хвилин з моменту його валідації (в нічний час – 120 хвилин). Цього цілком достатньо, щоб здійснити поїздку одним із транспортів в Будапешті.

Вартість квитка складає 350 форинтів (трохи більше 1 євро). Такий квиток можна придбати і у водія, але тоді він буде коштувати на 100 форинтів дорожче.

Разові квитки також можна придбати оптом в кількості 10 шт. Тоді вартість одного квитка становить 300 форинтів, а знижка складає 14%.Таку ж вартість має спеціальний квиток на поїздку в межах 3-х станцій метро.

Цікавою пропозицією є разовий квиток з пересадкою, який коштує 530 форинтів і дозволяє виконати дві послідовні поїздки на метро і одному наземному транспорті. В такому випадку вартість поїздки на одному виді транспорту виходить з 24% знижкою.

Якби в Полтаві були  такі тарифні пропозиції, то при покупці блоку з 10 квитків вартість одного складала б для нас 4,29 грн, а  при покупці квитка з пересадкою – 3,79 грн.

 

Тревелкард

Ця група проїзних документів не потребує валідації. Вони також не є іменними, за виключенням 7-денної карти. Діють вони, як правило, протягом певного періоду і дозволяють здійснювати протягом цього періоду необмежену кількість поїздок.

До таких тарифних планів відносяться наступні:

1) тревелкард на 24 і 72 години і на 7 днів – корисні для туристів або тих, хто прибуває до міста на один день, наприклад, для вирішення справ або шопінгу. Економія на витратах на проїзд починається вже на 5-й поїздці, а для 7-денної – на кожній 3-й щодня.

2) 5/30 BKK – включає 5 добових (на 24 години кожна) тревелкард, які можна використати протягом 30 днів. Економія також починається на кожній 3-й поїздці щодня.

3) учнівська групова на 24 години – замовляється учбовими закладами для груп дітей від 10 до 40 чоловік + 2 супроводжуючі особи. Економія починається вже на другій поїздці. Дуже корисна для проведення у шкільних класах виїзних екскурсій, особливо якщо передбачається відвідати більше ніж одну локацію. Еквівалентна вартість в умовах Полтави склала б 9 грн. на одну дитину на день.

4) групова (до 5 осіб) 24-годинна тревел кард – дозволяє здійснювати необмежену кількість поїздок групі до 5 осіб протягом 24 годин. Ця карта корисна для сімейного або групового відпочинку. Її ефективність карти я перевірив на собі. Вона допомогла мені зекономити до 54% вартості проїзду.

5) Будапешт кард на 24, 48, 72, 96, 120 годин, версія «плюс» - ці тарифні плани орієнтовані на туристів і крім безлімітного користування громадським транспортом протягом визначеного періоду часу передбачають безкоштовне (або зі знижками) відвідування деяких туристичних локацій, екскурсій, закладів харчування. Про вигідність цих карт для туристів можна знайти багато інформації в інтернеті.

 

Проїзні абонементи

Це сама цікава група тарифних планів, яка передбачає суттєві знижки для користувачів. Але не тільки в цьому вигода.

В Будапешті можливо придбати проїзний на різні терміни: 15 днів, місяць, квартал (100 днів), семестр (150 днів – тільки для учнів і студентів), рік (повний і неповний). Також для місячних і квартальних проїзних пропонується тижневе доповнення. При цьому чим більший період, тим дешевше виходять поїздки.

Проїзні можуть також придбати і організації для своїх працівників. Вони коштують трішки дорожче, але не критично.

Особливість проїзних в Будапешті полягає в тому, що вони можуть бути придбані, починаючи з будь-якої дати, а не лише в межах календарного місяця, кварталу чи року. Тобто місячний проїзний можна, наприклад, придбати на період з 22 травня по 21 червня, або з 5 червня по 4 липня. Для річних проїзних можливі і інші опції. Наприклад, можна в будь-який день придбати річний проїзний до кінця календарного року у вигляді помісячних купонів для тих місяців, які залишилися. При цьому вартість такого проїзного визначається з розрахунку 9500 форинтів на 1 місяць.

Така система тарифних планів є дуже гнучкою і дозволяє задовольнити різні потреби мешканців Будапешту. За моїми підрахунками, економія з використанням майже всіх проїзних починається вже на 1-й щоденній поїздці. Звичайно, що чим більше поїздок ви здійснюєте щодня, тим більшою для вас буде економія.

Проїзні тарифні плани передбачають суттєву знижку – на рівні 65% - для учнів, студентів та пенсіонерів. Також існують місячні проїзні для батьків, які отримують соціальну допомогу на малу дитину, для собак та велосипедів.

Задавшись питанням, якими б були ці тарифні пропозиції у порівнянні з тарифом 5 грн., я вибрав для розрахунку два варіанти. Перший – щодня одна поїздка туди і назад без пересадки, наприклад, дім – робота (шопінг) – дім (2 проїзди в транспорті), і такий же варіант з однією пересадкою в кожному напрямку (4 проїзди в транспорті).

З місячним проїзним при тарифі 5 грн. вартість одного проїзду для нас складала б 2,26 грн. в першому варіанті і 1,13 грн. в другому, а з річним проїзним – 1,98 і 0,99 грн. відповідно.

Для учнів і студентів з місячним проїзним – 0,82 і 0,41 грн., а з річним 0,73 грн. і 0,36 грн. Десь на цьому рівні були б і фактичні витрати для тих, хто має право на пенсійний проїзний.

 

Пільги

В громадському транспорті Будапешту також існують пільги у вигляді безкоштовного проїзду. Вони поширюються на такі категорії пасажирів:

  • діти дошкільного віку у супроводі дорослого (незалежно від того, чи займають вони окреме місце в салоні);
  • пасажири старше 65 років (громадяни Угорщини, країн ЄС, Європейської економічної зони і Швейцарії, іноземці, що отримують пенсію за віком від Угорського пенсійного фонду, іноземні громадяни угорської національності та інші);
  • біженці старше 65 років;
  • сліпі та глухі;
  • інваліди;
  • одна особа, що супроводжує сліпого, глухого чи інваліда;
  • інваліди війни та військові вдови та інші.

На згадані раніше пенсійні проїзні мають право отримувачі пенсії або еквівалентної допомоги, допомоги вдові, сиротам, пенсії родичам жертви нещасного випадку, пенсії по інвалідності І та ІІ ступеня, подружжя отримувачів пенсії, а також люди працездатного віку, які отримують допомогу у зв’язку з втратою здоров’я, допомогу по догляду за дитиною чи по безробіттю.

На студентські та учнівські проїзні мають право студенти та учні денної та вечірньої форми навчання і в будь-якому випадку діти до 14 років.

 

Штрафи

При відсутності кондукторів в наземному транспорті та вибірковому контролі проїзних документів, в громадському транспорті Будапешту доволі суворі штрафи.

Нагадаю, що в Полтаві штраф розраховується в 20-кратному розмірі і складає 100 грн в  автобусі і 60 грн в тролейбусі. Тепер давайте подивимося, які штрафи можливі в Будапешті.

Підстави для штрафу можуть бути різними: відсутність проїзного квитка, який чинний на момент перевірки, відсутність ID чи іншого документу, який підтверджує право на пільгу, невідповідність номеру ID і номеру, вказаного в проїзному і т.д.

В той же час система штрафів дуже гнучка.

Якщо оплата штрафу здійснюється на місці готівкою або в сервісному центрі протягом 2 діб (картою чи готівкою), сума штрафу складає 8000 форинтів. Це 23-кратний розмір вартості разового квитка. Для порівняльних умов полтавського автобусу це дорівнювало б 114 грн.

Якщо оплата штрафу здійснюється протягом 30 днів (поштовий або банківський переказ, готівка, карта), сума штрафу складає 16000 форинтів. Це 46-кратний розмір вартості разового квитка. В полтавському автобусі еквівалент складав би 229 грн.

Ну і якщо оплата штрафу здійснюється після 30 днів, сума штрафу сягає 32000 форинтів. Це вже 91-кратний розмір вартості разового квитка. В полтавському автобусі еквівалент складав би 457 грн.

Якщо і після цього оплата не здійснюється, це питання вирішується в судовому порядку, в подальшому права на заборгованість передаються третій стороні, по-нашому – колекторам.

Є ще і інша опція. Якщо ви раптом забули вдома чинний проїзний, ID або документ, що надає право безкоштовного проїзду, але протягом 5 днів покажете їх в Сервісному центрі, штраф складе лише 2000 форинтів (еквівалент 29 грн.), а у випадку з документами на безкоштовний проїзд, річними, семестровими і квартальними проїзними – 1000 форинтів (еквівалент 14 грн.). Правда, для тих, хто користується безкоштовним проїздом, третій за рік штраф коштуватиме вже 2000 форинтів замість 1000.

І знову наголошую, що всі ці операції адмініструє Транспортний центр, а не перевізник.

 

Замість висновку

Порівнюючи тарифні плани в громадському транспорті Будапешту з полтавськими тарифами 3 і 5 грн. (плюс місячні проїзні лише в тролейбусах і 20-кратний штраф), я вважаю, що наша тарифна система вже давно застаріла і не відповідає потребам містян.

Вона не дає нам право на помилку, коли ми, наприклад, забули вдома проїзний чи ID або не встигли придбати разовий квиток.

Ми залежимо від волі та настрою водіїв, які займаються адмініструванням плати за проїзд, а не виконують суто свої обов’язки водіїв.

Ми залежимо від приватних перевізників, які фактично є монополістами на тих чи інших міських маршрутах. Наша система тарифів не забезпечує вибір при плануванні щоденних і разових подорожей містом, а саме вибір є основою економічної свободи. Ми не маємо можливості рівноцінного вибору: їхати без пересадки чи використати два маршрути за ті ж самі гроші.

Наведу приклад. Якщо вам необхідно доїхати з ГРЛ до Південного вокзалу, ви чекаєте на 54-й маршрут, який курсує з інтервалом 70 хвилин або їдете з пересадками і витрачаєте 10 грн. замість 5 грн. Але якби ми мали таку сучасну тарифну систему як в Будапешті, ви б сідали в перший транспорт, який би довіз вас до кільця чи іншої точки пересадки, а потім би мали ще більше варіантів дістатися вокзалу. І при цьому ваші витрати на поїздку не зросли б, а час на поїздку можливо і зменшився б.

З власних спостережень скажу, що разовими квитками в Будапешті користується дуже незначна кількість пасажирів. Тому для містян вартість проїзду значно дешевша за рахунок використання різних тарифних планів.

Може і в нас разовий квиток має коштувати 10 грн. Це була б своєрідна екстра-плата в системі, яка б заохочувала не разові, а часті поїздки. Але при цьому має бути розроблена система тарифних планів, які б давали можливість містянам і туристам економити, активно користуватися громадським транспортом і мати набагато нижчі фактичні витрати на проїзд. Такі рішення будуть задовольняти і перевізника, і пасажирів.

А просте підвищення тарифу до 6, 8 чи 10 грн, тому що «перевізникам треба годувати свої сім’ї…», – це односкладна задачка, в якій якась частина пасажирів випадає з автобусу, щоб він поїхав з іншими. Кожного разу ми повинні принести когось у жертву, слабкішого і менш захищеного. Адепти приватних перевізників чомусь вирішили, що громадський транспорт  - це саме та частина економічної системи, в якій приватний інтерес «невидимою рукою ринку» принесе нам добробут, але в той же час забуваючи про тих, кого доводиться виштовхувати з автобусу.

Натомість, міський пасажирський транспорт – це одна із «цеглин», з яких складається комфортне життя у місті. І тут кожен з нас важливий: і пенсіонер, і дитина-інвалід, і мати-одиначка, і турист, і навіть звичайна «стандартна» родина. У кожного є свій запит, і кожному стане комфортно, якщо цей запит буде почуто. Ми маємо отримувати задоволення від громадського транспорту.

Транспортний конфлікт в Полтаві триває більше року, але дебати точаться лише навколо питання розміру тарифу. Приклад Будапешту показує, що місцевій владі одночасно необхідно робити акценти на модернізації тарифної системи, переплануванні маршрутів, якості перевезень, інформаційному забезпеченні пасажирів та туристів. Це те, що я називаю «зміною правил гри». Ці ефективні рішення працюють кожного дня, поки ми всім містом борюкаємося лише навколо питання вартості разового проїзду.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація