Олена Стрельник: Ти красуня чи берегиня? Якими бачать дівчат дитсадки та школи у ХХІ столітті


11 жовтня відзначають Усесвітній день дівчат. Таку ініціативу запровадила ООН у 2012 році, щоб привернути увагу до дискримінації дівчат і молодих жінок у різних сферах суспільства. Якими є сучасні дівчата та які ролі вони мають виконувати в суспільстві? Подивимося під кутом зору нашого міста.

Я проаналізувала кілька сайтів українських, у тому числі й полтавських дитсадків та шкіл, поговорила з батьками і дійшла невтішного висновку: дівчатам пропонують для наслідування переважно дві ролі – «господарочки» та «красуні». Так, наче ми живемо у світі, де не існує жінок-науковиць, президенток, військових, поліцейських, письменниць, підприємців, громадських активісток.

 «СПРАВЖНЯ» ДІВЧИНА МАЄ БУТИ ГАРНОЮ

Одним із поширених заходів в українських школах та дитсадках є конкурси краси. В їх основі – закріплення за дівчатками ролі «прекрасної половини людства», успішність якої визначається передусім привабливою зовнішністю. Таланти, якщо і згадуються в назвах та сценаріях таких конкурсів, завжди є вторинними щодо краси.

Свято «Міні-міс школи» в Немирівському НВК № 2 (Джерело – сайт https://nvk2nemyriv.net.ua)

 «Міс школи» – надзвичайно популярна подія в українських, у тому числі в полтавських школах.

«Десять справжніх красунь брали участь у різноманітних конкурсах та показали свої таланти, вміння, ерудованість та наполегливе прагнення до перемоги» змагалися у школі № 24.

«Юні моделі з 8-х, 9-го, 10-го та 11-го класів змагалися за право називатися першою красунею» у школі №9. 

Ба більше: норма про фізичну привабливість дівчат транслюється навіть у заходах, рекомендованих для дитсадків. Наприклад, полтавський дитячий дошкільний заклад № 12 у своїх методичних розробках закріплює за дівчатами традиційні ролі та містить цілу колекцію занять та ігор такого спрямування. Ось приклад:

 «Справжні» дівчата люблять прикраси та букети:

уроку етикету для хлопців):

«Люблять дівчата дарунки, букети,

Тільки не танки і ні пістолети.

Даруйте парфуми, прикраси, вітання, -

Повірте не змарняться ваші старання». (Орфографію та пунктуацію збережено. – ЗМІСТ).

«Справжні» дівчата носять сукні та мають довге волосся:

Гра «Я – хлопчик, я – дівчинка». Хід гри: Діти утворюють коло й по черзі називають свою стать. Наприклад: «Я — хлопчик, тому що у мене коротке волосся, я ношу штанці, сорочку!» Або: «Я — дівчинка, тому що у мене є кіски, я одягнена в сукню!» тощо.

У межах консультативного пункту з гендерного виховання пропонуються проведення конкурсу: «Коса – дівоча краса!» (що ж робити дівчатам з коротким волоссям? – О.С.).

 

«СПРАВЖНЯ» ДІВЧИНА МАЄ БУТИ ДОБРОЮ ГОСПОДИНЕЮ

Ось фрагмент програми виховання дівчат в одному зі згаданих полтавських дитячих садочків. Мета програми: «змалечку виховувати дівчину господинею, майбутньою мамою, дружиною, що знає секрети жіночого мистецтва… вміє бути лагідною, чутливою, граційною»!

Колеги полтавських освітян з міста Славути пішли далі: вони запровадили в дитсадку окремі гуртки для дівчат і хлопців та видали цілі методичні рекомендації, затверджені місцевим відділом освіти: У програмі гуртка для дівчат зазначено: «Прекрасним i ніжним словом назвали наші пращури жінку, що стоїть у витоків нового життя, плекає i змiцнює його, – “берегиня”. У цьому словi влучно вiдбилося її божествене (! – О.С.) призначення, найперша i найголовнiша суть». Далі – більше:

«Ми прагнемо виховати із дівчаток-леляток справжніх жінок, які б берегли i пiдтримували домашнє вогнище, були своєрiдним покровом усьому родинному колу, славилися своєю охайнiстю, спiвучiстю, надзвичайною красою i високим почуттям гiдностi».

Програма гуртка для дівчат містить такі напрямки: «Я кухарка. Я ґаздиня. Я квіточка. Я майстриня. Я стильна і сучасна». Хлопчикам натомість пропонується гурток «козачата».

Свято в дитсадку (Джерело – книга «Ми нащадки козацького роду: методичний комплекс» (авт.Л.І. Бродюк, А.В. Миронюк, Т.П. Нагурна, Славута, 2017)

У школах міста уроки праці для дівчат та хлопців досі проводяться нарізно. На офіційному рівні зараз у жодному документі не прописаний розподіл за статтю на уроках трудового навчання, а чинна програма з предмета пропонує лише набір навчальних модулів. Утім, у жодних рекомендаціях не вказано, що ділити клас за статтю небажано. Відтак зберігається усталена практика поділу класу на групи за статтю на уроках праці, які спричинена загальною інерційністю та гендерними стереотипами учительства та батьків. Низка опитувань вихователів дитсадків та учительської спільноти, проведених у 2010–2014 роках, показали стійкість цих стереотипів.

У школі мого сина дівчата вишивають, а хлопці майструють. Формально вчителі можуть сказати, що дівчатам та хлопцям не заборонено відвідувати уроки в інших групах. Але будьмо відверті: щоб такий вибір діти дійсно мали, треба ще створити атмосферу поваги та прийняття цього вибору, бо інакше дитину зацькують.

Пам’ятаю, як важко дався весільний (!) рушник, який моя дочка вишивала два роки старшої школи – у час посиленої підготовки до ЗНО! А її подруга не без спротиву вчительки домоглася дозволу замість рушника змайструвати столярний виріб, який, до слова, вона зробила значно швидше, ніж рушник.

Той самий рушник у процесі вишивання. Фото Олени Стрельник

 

ЧОМУ ЦЕ ПОГАНО ?

З юридичної точки зору подібні практики суперечать статті 21 Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків», в якій сказано:

«Навчальні заклади … забезпечують підготовку та видання підручників, навчальних посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль жінки і чоловіка, а також виховання культури ґендерної рівності, ненасильницької поведінки, взаємоповаги та рівного розподілу професійних і сімейних обов'язків між жінками та чоловіками».

З людської точки зору виховання дівчат у такий спосіб може обернутися проти них, бо стереотипи можуть зашкодити їм у майбутньому.

Скріншот гри «Принцеса на кухні» (Джерело – apkpure.com)

Дівчина-красуня. Дівчата та жінки не вважають себе достатньо гарними, що знижує їх самооцінку та погіршує їх здоров’я:

  • серед молодих людей, які вважають зовнішність чинником життєвого успіху, дівчат – 67%, хлопців – 33%;
  • більше половини дівчат-підлітків, старших 14 років, вважають власну вагу надмірною та кожна четверта з них обмежує себе в харчуванні задля схуднення (за даними Інституту соціальних досліджень імені О. Яременка 2014 року);
  • за приблизними підрахунками близько 1% дівчат та жінок в Україні мають розлади харчової поведінки;
  • «індустрія краси» робить жінок біднішими: витрати на косметику, дієти і фізичні вправи, догляд за шкірою, продукти для волосся й косметичну хірургію сягають у світі 160 мільярдів доларів на рік, що становить приблизно 6 річних бюджетів України.

Модель Сієнна Міллер у рекламі Ford Mustang GT '2015. У 2013 так ще знімали рекламу, зараз – уже не комільфо. (Джерело – tsn.ua)

Суспільство знецінює особистісні досягнення жінок. Жіноче тіло – чи не найпоширеніший атрибут реклами товарів від сантехніки до автомобілів. Особистість та професійні досягнення жінки є вторинними: медіа завзято смакують подробиці зовнішнього вигляду жінок у політиці та державному управлінні. Варто тільки згадати медійні матеріали на кшталт «32-річна блондинка стала в.о. голови Харківської ОДА».

Дівчина-господиня. Закріплюючи за дівчатами та жінками відповідальність за хатню працю, не забувайте, що переважна більшість жінок в Україні сьогодні працюють. Тому, не спонукаючи хлопців до рівної участі у сімейних справах, ми наражаємо дівчат на ризик «подвійної жіночої зайнятості» та хронічної втоми в майбутньому. За даними соціологічних досліджень та державної статистики:

  • у 59% сімей вихованням дітей займається жінка;
  • переважно жінки готують їжу в 75% український сімей;
  • 43% чоловіків і 24% жінок погодилися з тезою, що «жінка не повинна обтяжувати чоловіка хатніми справами»;
  • середня кількість часу, який витрачають на буденну працю заміжні українські жінки, становить 24 години на тиждень
  • сімейні обов’язки жінок є основною причиною їх незайнятості, дискримінації на ринку праці та нижчих, ніж у чоловіків, заробітків (на 23%) та пенсій (на 30%).

ЯКИМИ Ж МАЮТЬ БУТИ СУЧАСНІ ДІВЧАТА?

Розумними, кмітливими, щасливими, порядними, в штанах та у спідницях, з макіяжем або без нього, худенькими чи повненькими, з довгим чи з коротким волоссям, лагідними чи не дуже, сміливими чи боязкими, любити малювання чи фізику, займатися дзюдо чи танцями.

 У майбутньому вони можуть стати програмістками чи вчительками, поліцейськими чи виховательками, бути мамами чи не бути, робити кар’єру чи бути домогосподаркою, любити готувати чи ні, носити підбори чи не носити.

І від такого вибору дівчата та жінки не перестануть бути жіночними. Бо для того, щоб відчувати себе жінкою, необов’язково ходити на підборах та тримати в руках пательню.

Я не знаю, як складеться життя дівчат та наших дочок. Добре, якщо дівчинці буде щастити з усіма – з партнером чи чоловіком, викладачем в університеті, роботодавцем, сусідами, подругами та друзями, колегами та супутниками. І тоді все життя можна бути «принцесою», «просто красунею» чи «берегинею». Але так буває тільки у світі казок, поні та єдинорогів.

І якщо, шановні батьки та освітяни, замість «бути принцесою» ви навчите дівчинку опиратися несправедливості, насильству, дбати не тільки про потреби інших, а й про власні потреби, ви дійсно зробите дуже хорошу для неї річ.

Сучасній дівчинці можуть знадобитися такі навички:

  • вміння казати «ні»;
  • знання кордонів власного тіла та власної особистості;
  • вміння розпізнати психологічне насильство під прикриттям «любові»;
  • знаходити час для себе: для своїх мрій та відпочинку;
  • готовність до делегування домашніх обов’язків;
  • вміння говорити про власні потреби;
  • вміння опиратися гендерним стереотипам та не залежати від них.

Наостанок відзначу: наближається День захисника України, і в батьківських вайбер-групах тривають обговорення подарунків хлопчикам. На освітянських ресурсах сценаріїв, де з цим святом вітають тільки чоловіків та хлопців, хоч греблю гати.

Шановні батьки та освітяни! На сьогодні 6 тисяч жінок мають статус учасниць АТО/ООС, не перетворюйте професійне свято на свято за статевою ознакою та не позбавляйте видимості тисяч жінок-військовослужбовців.

І це буде першим кроком від стереотипу про те, що усі дівчата та жінки «слабкі», «принцеси» та «берегині», а «справжніх жінок» на війні (у політиці, у поліції, ректорському кріслі, топ-менеджменті) не має бути. Бо насправді місце жінки усюди.

 Зі Всесвітнім днем дівчат!


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація