Ялина Садовнікова: «Тіха, зельона, спокойна». Стереотипи про Полтаву


Нещодавно одна моя знайома по фейсбуку задала мені доволі цікаве завдання. Вона ілюстратор, і її прохання полягало у тому, щоб мешканці різних українських міст назвали 20 слів, власних і не власних імен, які б асоціювалися з їхніми містами, а вона могла їх візуалізувати. Це могли бути також стереотипи, картинки чи будь-що інше. Отже, я мала видати 20 слів, які міцно асоціювались із Полтавою, нагадували мені про неї і викликали теплі і щемкі почуття, які іноді ще називають «мєстєчковий патріотизм».

Це сталося вранці, тому мій мозок, трохи повільний і незасмічений зайвою інформацією, спросоння видав абсолютно чисті асоціації. Лише зараз я вирішила згрупувати ці 20 слів у кілька тематичних категорій. Їх вийшло 5.

01

1. Атмосфера міста і їжа. У цій умовній категорії, здавалося б, непоєднуваних понять я написала три слова: дерева, затишок, галушки. Полтава дійсно «тіха і зільона», і я б назвала це нашим козирем, якщо не джокером. Норма озеленення у місті перевищує нормативну і середнє значення по Україні, що відразу помітно немісцевим. Полтавці ж обожнюють прогулюватися міськими бульварами, парками і сквериками (Каштанова алея, липова Соборності і сквер Гоголя, березовий сквер, дубова алея скверу Котляревського, змішана рослинність Корпусного парку і парку «Перемога»), а також їздити пікнікувати до Дендропарку, Прирічкового парку, ставків біля Гришківого лісу (не забуваючи при цьому трохи насвинячити навколо стихійних багать). Інша характеристика міста як затишного і досить комфортного (передусім своїм масштабом) включає сюди суб’єктивні відчуття тиші, спокою, можливості побути в місцях, де мало людей і багато звуків природи. Традиційна для Полтави страва — галушки — теж створює атмосферу міста, в якому всі завжди ситі, і ніхто нікуди голодним не піде.

2. Особистості і таланти. Тут було просто і непросто. Найпершими (слава середній освіті!) згадалися Котляревський і Гоголь, тут все і так понятно. Потім — Микола Скліфософський (людина з великим серцем і трагічною долею членів його родини), Григорій і Іван Мясоєдови (дуже люблю гуляти на території їхнього маєтку, теперішній гравіметричній обсерваторії, уявляючи, як Микола Скліфософський зі своїх Яківців їздив на Павленки до Мясоєдова пригощати того пивом власного виробництва). Попала у список і Вєрка Сердючка (тю, ну а шо?), Юрій Кондратюк, Василь Кричевський. Окремо в цьому списку стоїть Лев Вайнгорт, особистість та професійні якості якого значать для Полтави дуже багато (всім раджу читати його «Записки провінційного архітектора»).

02

3. Об’єкти і місця. Чомусь першим на думку прийшов Краєзнавчий музей — дивовижної краси і деталізації архітектурний шедевр, і я досі не розумію, чому окремі елементи оформлення екстер’єру досі не фігурують на полтавських сувенірах, тут просто непахане поле для творчості і навіть бізнесу. Чи то від того, що будинок Бахмуцького своїм псевдомавританським стилем не вписується у загальний фон полтавських вулиць, чи то через те, що зовсім недавно він мало не згорів, але якось він взяв та й попав до цього списку під другим номером, випереживши навіть Кадетський корпус. Ну, з Кадетським ясно все, це наш біль і ментальний форпост у захисті історично-архітектурної спадщини міста — і здати його не можна ні за яких умов. Корпусний парк — серце міста, що особливо видно з висоти, звідки цей парк схожий на сонце , від якого відходять 8 вулиць-промені. Візуально майже ніяк не використовується по місту (хіба що в логотипі проекту Інтегрований розвиток міст в Україні). Біла альтанка — ну, тут всьо ясно. Наприкінець у списку стоїть Каштанова алея — широкий бульвар для піших прогулянок містом.

4. Топоніміка. Ворскла. І як річка, і як футбольна команда. Взагалі зв’язка річка/місто працює дуже міцно. Я завжди вважала Ворсклу лише «нашою», полтавською річкою. Ніби вона тільки і тече в межах нашого міста, ну, максимум, Полтавської області. І тут в якій-небудь Охтирці чи Кобеляках я бачу шо? Мою річку Ворсклу! Це ж шо получається, наша Ворскла ще й… ваша? Ой, ну не знаю… ФК «Ворскла», за яку я теж, можна сказати, вболіваю, у мене ще й асоціюється з музично-футбольним фестивалем «Рок-н-бол», який ми робили з друзями кілька років підряд, і який цей футбольний клуб постійно підтримував. Слово «Ворскла» в моїй уяві зелено-біле.

5. Події. Полтавська битва. Якою б трагічною не була ця подія, і які б наслідки не мала для українців політично, а не в останню чергу завдяки Полтавській битві Полтава отримала статус губернського центру, а слідом за цим і гроші на міську інфраструктуру. Битва стала яскравою плямою на до того блідих сторінках нікому нецікавого уєздного міста десь на прикордонні.

03

Цікаво, які перші 20 слів, що асоціюються у вас з Полтавою, назвали би ви?

Ілюстрації: Олена Острогляд


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація