Віталій Сердюк: У погоні за жар-птицею. Лижний похід на Кольському півострові


Лижна мандрівка на Кольський півострів. Вона як погоня. За жар-птицею. 2008 рік, лютий-березень. Чомусь я за цією птицею в основному взимку ганяюся. Пробігся на лижах по Хібінських гірках втертє. Цього разу – з хлопцями з Сум. Вони запросили мене до себе в групу десятим, доручивши орієнтування в поході. Я після декількох хвилин роздумів погодився. Найбільше боявся підвести хлопців у фізичному плані. Але, як потім виявилося, побоювався даремно.

 3 березня 2008 р.

Задумав начальник лижну «трієчку» або, якщо зрозумілим текстом – спортивний туристський лижний похід третьої категорії складності по Хібінських та Ловозерських тундра у Мурманській області РФ. 10 днів, 200 км, 7 гірських перевалів. Від станції Нефелінові Піски до рудника Карнасурта. Далі – автобусом до залізниці станції Олєнєгорськ.

Вийшли на маршрут 26 лютого. Йшли всього 10 днів. Спішилися на руднику 6 березня. А 8 березня вже чудили на Красній площі в Москві.

У поході пощастило з погодою, та й за фізичними кондиціями група пенсіонерів (трьом з нас було за 60, старшому – Борису Миколайовичу – 67, ще двом –близько 50, були і молодші, віком від 31-го до 40 років) виявилася на диво прекрасно підготовленою. Перевали долали як на лижах, так і пішки, періодично використовуючи альпіністські «кішки».

Скажіть, навіщо «старикам» спортивний похід? Я вам просто так відразу і не відповім. Напевно, вся справа в тій жар-птиці, яку кожен з нашої команди звик ловити з юнацьких років.

Скільки разів бувало, що ти хапав її за хвіст, але… в руках залишалося тільки красиве пір’я. І, заспокоївшись, перепочивши, бродяга вибирався в чергову подорож. Ловити птицю, заздалегідь знаючи, що не зловить. Тому що цей жар-птах – наше щастя. А воно завжди в польоті. Як тільки піймав його, так воно і закінчилося…

 Що особливо запам’яталося?

 26 лютого. Досить комічний початок походу, коли на станції Нефелінові Піски машиніст, незважаючи на дану нам попередню обіцянку постояти замість однієї хвилини дві, пригальмував тільки секунд на 40. Перша п’ятірка групи виходила з вагону неспішно, зате іншим п’ятьом, в тому числі і вашому слузі, довелося сипатися на ходу, як грушам з дерева. Але все вдалося.

 Врізався в пам’ять весь перший день. Перший обід в польових умовах, перший перевал Юм’єкорр, перша медовуха, перша холодна ночівля в наметі. Дрова вночі в печі горіли, але чомусь не тріщали. А може, ми були такі втомлені, що і тріск не чули?

 file.Юмєкор

27 лютого, серйозний перевал Південний Чоргорр.

Зранку знову відмінна погода. Третю десятихвилинну зупинку робимо перед самим перевальним злетом крутизною близько 40 градусів і висотою до 100 м. Після короткої наради зняли лижі і останній зліт беремо пішки, піднімаючись сходами, сформованими Євгеном Івановим і Сергієм Гливенком. Іду третім.

Незважаючи на те, що знизу схил лякав нас крутизною, вийшли на перевал порівняно швидко. Остання сходинка подолана за 15–20 хвилин, і ми біля пам’ятника загиблій туристці, студентці з Москви. Тут нас з-за хребта ловить сонечко. Гріємося трохи, спускатися вирішуємо на “кішках”.

Перша частина спуску досить крута (до 35 градусів) і з щільним настом (наст – обледеніла кірка на поверхні снігового покриву), який місцями переходить у фірн (щось середнє між снігом і льодовиковим льодом у горах). Спустившись метрів на 200–250, встаємо на лижі. Під час спуску зустріли групу туристів з Коломни. Питають у мене: «Группа пенсионеров, что ли?». Відповідаю з гордістю: «Так, досвідчених пенсіонерів!»

Ночівля на базі МНС Куельпорт запам’яталася крижаною купіллю після лазні й дуже задушливим будиночком. У наметі відпочивати приємніше.

 29 лютого

Спуск в долину Каскаснюнйока – запаморочливий і захоплюючий! Шкода, це все так швидко відбулося, що не догадались навіть сфоткати. Найемоційніший спуск у цьому поході!

…Вечоріло. Напіввідкрита ділянка в рідколіссі, поряд сухі дерева, підхід до струмка – ідеальне місце для зимової стоянки.

Оперативно обладнуємо місце під багаття, заготовляємо дрова, ставимо намет. Випивши медовухи, продовжуємо заготівлю дров для грубки. Сьогодні вони особливо потрібні у великій кількості. На градуснику 25 градусів морозу. Коли вкладаємося спати, вже – 28. Вночі все одно вилазимо всі з намету. Друга година, перший день весни, на небі – різнобарвне північне сяйво!

 сяйво

Градусник зашкалив (показує тільки до -33). За нашими припущеннями – не менше 35 градусів морозу… Мандрівка на Кольський ще та!

 1 березня виходимо в акваторію затоки Тульілухт і вздовж мису Тульін’ярк рухаємося на схід близько 10 км по засніжених льодах Умбозера. Попереду – красива панорама масиву Ловозерської тундри.

по Умбозеру

 2 березня. Перевал Північний Тавайок, технічно найскладніший

 Дме пристойний вітер. Утеплюємося.

Підйом на останній передперевальний зліт досить крутий, сніг дуже щільний. Наст, який місцями переходить в фірн. Сходинки без «кішок» формувати не вдається.

Виходимо на платоподібну сідловину. На перевалі не затримуємося: нежарко.
Швиденько одягаємо лижі і починаємо спуск, траверсуючи (переходячи по гребеню хребта) трохи вліво під масив гори Сенгісчорр. Спустившись метрів на триста, спішилися. Далі починається різкий 150-метровий спад крутизною до 25°. Можна було б і далі спускатися на лижах, але боки каньоноподібного спуску вкриті великими пластами снігу і є загроза лавинної небезпеки.

Спускаємося до невеликого озера, оточеного розсипом каміння.

 Не щастить Віталію Риженку. Він провалився в прикриту снігом мокру налідь. І хоча Віталій був у бахілах і швидко вискочив з води, одну ногу все ж промочив добряче. Пам’ятаючи прислів’я, що рух – це життя, радимо Бребу на морозі і вітрі не перевзуватися, а зігріватися на спуску. Що він і робить…

Спуск вразив нас!

Хто не встигав гальмувати плугом і палицями, гальмував прозаїчніше – падав кожен другий. Але це було так приємно!

Сьогодні був, мабуть, найважчий у фізичному та технічному плані день. Але ми витримали! Пройдено близько 25 км. Це чимало, враховуючи, що ми пройшли перевал Північний Тавайок висотою 880 метрів і категорії складності 1Б.

 3 березня на нас чекала святкова вечеря. Вітаємо Сергія Гливенка з 31-річчям. Командир від імені групи вручає імениннику невеликий, але практичний презент. На столі з’являються невраховані продукти – в’ялена риба, мамин тортик і т.п.

Сергій дуже щасливий.

 А наступного дня ми запланували і здійснили незабутню прогулянку на перевал Чівруай-Ладва. Зголосилися взяти участь шестеро волоцюг. Пара добровольців залишилася чергувати в хаті. А ще два любителі фото і відео зібралися помилуватися Сейдозером і зайти в гості до єгеря Євгена, що живе в хатинці на південно-східному березі озера.

 Піднімалися на перевал практично в лоб, трохи правіше кулуару (улоговина на схилі гори, спрямована вниз). З рюкзаками довелося б спішитися, по фірну підйом ускладнений. Але в нашому випадку допомогли канти «Бескидів» (лиж). Добре, що плечі не обтяжувалі похідні рюкзаки.

На сідловині гуляв шалений вітер. Бажання пройтися по плато і покататися з гірок якось непомітно зникло. На спуску знову відвели душу, отримали велике задоволення. О четвертій годині дня ми були біля хатинки.

А Гена Курилов і Сергій Колєсников прогулялись до озера, а потім у єгеря Івана затримались трохи довше. І фотографій про свою подорож заповідником принесли ну дуууже багато!

 Ловозерському заповіднику

 6 березня. Останній перевал – Ельморайок.

Набираємо висоту важко. Дає про себе знати пухкий глибокий сніг і пристойний за протяжністю «тягун». Ще один крутий підйом на сніговий наддув, і перед нами – заповнена розсипами каменів перевальна сідловина.

 Ельморайок

Сфотографувавшись, починаємо спуск з перевалу. Це вже більш веселий захід. І хоча не обійшлося без численних падінь, до шахти «Карнасурта» спустилися живими і неушкодженими.

Мандрівка на Кольський наближається до закінчення. 

 Попереду – попутна машина, селище Ревда, магазин, душ у гуртожитку, обід, пиво, чай. автобус, станція Оленєгорськ, рибна юшка, пиво, чай, потяг Мурманськ – Москва, Україна, Суми, Полтава…

Ех, коли ж знову на лижі?

 

        


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація