MvlL32sanWKTsOum

Привіт, мене звати Георгій, в Полтаві друзі-волонтери кличуть Гошею, а в Києві та Одесі – Єгором. Мені 20. Навчаюся в УМСА, планую стати психотерапевтом. Хочу розповісти про свій досвід волонтера та про важливість волонтерства для кожного з нас. Ось вже близько 5 років займаюся волонтерством. Другий рік керую волонтерським загоном «Almino». Почалося все з допомоги […]

Привіт, мене звати Георгій, в Полтаві друзі-волонтери кличуть Гошею, а в Києві та Одесі – Єгором. Мені 20. Навчаюся в УМСА, планую стати психотерапевтом. Хочу розповісти про свій досвід волонтера та про важливість волонтерства для кожного з нас.

Ось вже близько 5 років займаюся волонтерством. Другий рік керую волонтерським загоном «Almino». Почалося все з допомоги людям, що їздили в зону АТО. Саме завдяки їм з’явилися перші паростки прагнень допомогти суспільству.

У серпні цього року я пройшов відбір на участь в тижневій школі лідерства від Української Волонтерської Служби (УВС), і це докорінно змінило мій погляд на поняття допомоги ближньому, зруйнувало кілька стереотипів, а в деяких переконаннях, навпаки, утвердило. Зокрема в тому, що волонтер – це не людина, що повинна допомагати 24/7! Вона може зробити добру справу один раз на тиждень чи навіть на місяць, будь то прогулянка з собаками з притулку на вихідних чи волонтерство на Напівмарафоні. Таку людину вже з гордістю вже можна називати волонтером! Також міфом є те що, волонтерська діяльність є безкорисною. Це не так. Вона безоплатна, але несе користь як для суспільства, так і для людини, що допомагає. Це можуть бути нові друзі, цікаві знайомства, новий досвід і так далі.

Особисто для мене волонтерство — ключ до усвідомлення свого призначення та відчуття власної значущості: моє життя в моїх руках! І в моїх руках можливість змінити світ навколо себе: якщо я бачу проблему, то можу вирішити її, зробити цей світ трішки кращим. Якщо кожен з нас почне свідомо проживати своє життя, дбаючи не лише про себе, а й про інших, то разом ми зможемо змінити на краще наше суспільство й нашу країну.

Зараз я стипендіат програми «Агенти Волонтерства 2.0 Розвиток волонтерських спільнот» від УВС. До програми входить модульне навчання, національний обмін, різні проекти та акції. Її метою є гуртування волонтерів та волонтерських спільнот навколо проблем міста та країни в цілому. 9–10 листопада відбувся перший координаційний модуль, де обговорювалися питання мотивації. Основним інсайдом, який я виніс для себе, є те, що не слід орієнтуватися на негатив і програші: у кожній з цих ситуацій був момент успіху, саме такі епізоди слід вибирати й об’єднувати.

Ми з командою поставили перші цілі, зараз корегуємо стратегію. Я вірю, допомагати та творити добрі вчинки можуть усі. Головне – пам’ятати, що ти не один! Разом нам під силу зробити країну кращою, а життя людей — щасливішим. Знаходьте однодумців і підтримуйте тих, хто змінює на краще життя мешканців вашої вулиці, міста чи області. Довіряйте своєму серцю та пам’ятайте, що щастя не вимірюється грошима.

Добра дія має велику силу.