Запорожан Олена: #У_Полтаві ненавидять підлітків, і це – точно


Ок, ризикую собі заробити імідж нервової жінки, з тривожними розладами.  Але я це бачу. Переконайте мене, що це не параноя і не галюцинація.  Сама я не змогла знайти докази протилежного.

Будучи активною на просторах ФБ, у силу, очевидно, професійних звичок бути в курсі подій, спостерігаю тенденцію полтавського сегменту фейсбуку клювати слабшого. Власне ж я про підлітків. Два пости у місцевій групі, з фото, коментами про «дати по морді» та «куріц драних» (якось так), спільнота обговорювала епізоди голосної поведінки на подвір’ї багатоповерхівки, в одному випадку, і розпивання спиртного в іншому, теж у дворі іншого будинку. В обох випадках учасниками подій були підлітки. В коментарях був срач. Лютий. Одні вилили свою лють на підлітків, інші – переконували перших, що не можна публікувати фото чужих дітей в такому контексті. Єдине в чому зійшлися коментатори :«А де ж їм гуляти?»

Коли я спробувала зробити опитування серед знайомих, на тему «а де гуляють підлітки?», Батьки малих дітей відповіли: «Ой, та то малим дітям нема де гуляти, а для підлітків скільки всього – ковзанка, спортклуби, кінотеатри, театри, міськвиконком он заходи організовує, табори».

Пссссссс. От щасливі люди, вони впевнені, що так буде у них. Я все чекала, коли вони ще філармонію назвуть.

Бо насправді, це – драйв перелетіти на веліку через перехрестя, чи по стіні бібліотеки на скейті, алкопарк (кращий варіант), закинуте бомбосховище чи будівля за «Туристом» чи дах кадетського, дахи електричок, наприклад.

Цікаво, що батьки підлітків відповідали частіше:» Мій (моя) в центр ходить». Ну да, вони так і кажуть: «Ма, я в центр»…

Знаєте, я вам зараз не буду нагадувати про загибель Артема, бо знаю - надто свіжа рана, вона ніяк не затягнеться і болить всім нам. Я згадаю про іншу смерть, здається, десятирічної давнини  – вбивство дівчинки-підлітка фактично в центрі міста, яку згвалтували і, яка померла від шкарпетки в дихальних шляхах. За це вже відбули покарання її друзі. Невже воно вам не болить?!

Невже ви не відчуваєте біди? Чи ви її відчуваєте дуже недовго, коли вже це стається? Можна довго сперечатися, чому це все сталось і хто винен. Можна з відром бігати по місту й зафарбовувати написи про наркотики, на яких вчаться читати сучасні шестирічні малюки -  аби створити ілюзію, що наркоторгівлі у нас нема. Можна (хоча я впевнена, що ні) почмирити батьків, вчителів, самих дітей.

А можна кожну дитину розглядати, як важливу персону і з усіма наслідками – безпечне місто, сучасні цікаві заходи, простори для відпочинку і дозвілля. До речі!!! Простори. Де? Де, я у вас питаю,  роледром обіцяний дітям кожним мером і де оновлений парк «Перемоги» (господи прости). Та знаю я, що його попиляли забудовники, риторичне запитання, вибачте. Полтава як повія дешева з наркозалежністю – за копійки віддається кожному, хіба їй – до дітей?


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація