Pysarenko

Нещодавно великого резонансу набула новина про можливе будівництво цеху з утилізації та знешкодження небезпечних відходів, а саме ртутних ламп у селі Мачухи під Полтавою. Займатися цим планує ТОВ «Полекозахист».

З цим підприємством Полтава і область уже має договір на утилізацію небезпечних відходів, які збирає Екобус.

Робота екобусу в Миргороді взято з джерела.

Під час обговорення даного будівництва, місцеві жителі висловилися проти нового проєкту, через побоювання отруєння ртуттю. В будь-якому випадку будівництву має передувати оцінка впливу на довкілля зроблена Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів.   Однак гарантування екологічної безпеки здається мешканцям сумнівним. Керівництво та депутатський корпус Мачухівської сільської ради також висловились проти будівництва цеху для утилізації та знешкодження небезпечних відходів.  «Еколтава» вирішила дізнатися деталі, адже утилізація та знешкодження небезпечних відходів вкрай актуальна не тільки для Полтавщини, а й для всієї України. Але в чому ж може бути проблема? Подивімося на суть питання трохи глибше.

Чому люмінесцентні лампи необхідно утилізувати у спеціальному цеху?

Люмінесцентні лампи дійсно містять в собі ртуть, що зберігається у спеціальному порошку — люмінофорі. Вона є небезпечною для людини та природи в разі потрапляння у відкрите середовище. Якщо рутутовмістні відходи потрапляють на звалище разом з іншим побутовим сміттям як це відбувалося в нас раніше, до появи Екобусу, вони часто розбиваються, отруйні речовини потрапляють і забруднюють природне середовище: повітря, ґрунти, воду.

Візьмемо для прикладу кімнату площею 20 квадратних метрів. Якщо в ній розіб’ється лампа, в повітря потрапить навіть 1 міліграм ртуті, то її концентрація в повітрі сягатиме 0,02 міліграми на кубічний метр, що в 60 разів перевищує гранично допустиму норму.

Тому ртутні лампи відносяться до першого класу небезпечних відходів, які мають бути утилізовані за спеціальною технологією згідно з державними санітарними правилами.

Безперечно, тривогу місцевих жителів можна зрозуміти, але якщо розібратись детальніше, то утилізація ртутних ламп у спеціальному цеху видається вже не такою великою загрозою для здоров'я та екосистеми у порівнянні з тим, якби такі лампи потрапили до звичайних урн, на стихійні сміттєзвалища біля населених пунктів чи зберігалися у підвалах або гаражах. Головне — дотримання технологічних вимог, сертифіковане обладнання та кваліфіковані фахівці.

Коротко про плани будівництва та компанію

Завод планують побудувати на території проммайданчика, а сам процес утилізації та знешкодження проводитиметься на території колишнього заводу залізобетонних конструкцій. Згідно з даними ТОВ «Полекозахист» дистанція до найближчого житлового будинку складає близько 1 км.

ТОВ «Полекозахист» — виробнича компанія у сфері поводження з відходами. Підприємство має діючу ліцензію на поводження з небезпечними відходами від Мінекології (наказ від 24.05.2018 № 175). Саме товариство працює з 2016 року. Вони приймають відходи зібрані обома Екобусами (міський полтавський і обласний).

Поспілкувавшись із представниками компанії ми дізналися яким чином вони хочуть працювати в Мачухах.

«Технологічний процес оброблення, знешкодження цілих трубчастих ламп буде відбуватися шляхом віддувки люмінофора. А утилізація буде відбуватися методом термічного спалювання на установці УТ3000ДП» - зазначила Вікторія Кіреєва, директорка стратегічного розвитку ТОВ «Полекозахист».

А як же зберігатимуться лампи?

«Зберігання відпрацьованих ртутовмісних ламп та відходів, що містять ртуть та її сполуки здійснюється у спеціально призначеному та обладнаному для цього приміщенні захищеному від хімічно агресивних речовин, атмосферних опадів, поверхневих і ґрунтових вод, в місцях, що виключають можливість пошкодження пакування. Всі інші види відходів за класом небезпеки складуються до тимчасових майданчиків, які забетоновані. Всі відходи зберігаються з урахуванням вимог  чинного законодавства та регламентів. Майданчики зберігання готового продукту всі облаштовані згідно з чинним законодавством. Ця локація була обрана з урахуванням логістичного розташування під’їзних шляхів та існуючої промзони. Орендуємо даний проммайданчик площею 955,7 кв.м» - додає Вікторія Кіреєва

Розбираємось детально у  процесі утилізації та знешкодження люмінесцентних ламп

У процесі знешкодження люмінесцентних ламп основною задачею є відокремлення небезпечних компонентів. Виділення люмінофора − основного «зберігача ртуті», від скла виконується шляхом віддувки (чимось схоже на висмоктування пилососом) його в рухомій системі «повітря-склобій» при умові вібрації.

 «Комплекс перероблення відходів для ламп складатиметься з: подрібнення відходів на дробарці, та демеркуризація (це комплекс заходів, спрямованих на зниження концентрації парів ртуті в повітрі приміщень до гранично допустимої) ламп на установці 2Екотром-2»,

«Для медичних, біологічних небезпечних відходів запланована утилізація методом термічного спалювання на утилізаторі УТ 3000ДП», – пояснила Вікторія Кіреєва директор стратегічного розвитку ТОВ «Полекозахист». 

Медичні відходи, одноразові засоби також не підлягають переробці й повинні безпечно утилізуватися.

Але повернемося до ламп. У середньому в люмінесцентній лампі міститься до 4 грам люмінофора. При переробленню 5000 ламп в бутлі має накопичитися близько 20 кілограмів люмінофора. В результаті операцій, ртуть, що міститься в люмінофорі ламп, перетворюється в практично нерозчинне з’єднання — сульфід ртуті (HgS), він змішується з цементним розчином який при затвердінні перетворюється в повністю стабільний люмінофорно-цементний бетон.

Схема поводження з небезпечними відходами (люмінесцентними лампами) Автор: ГО «Еколтава»

Куди ж подінуть люмінофор?

Бутель наповнений люмінофорно-цементним розчином герметично закривається кришкою, встановлюється в ємність більшою за розмір бутля. Простір між ємністю і бутлем заливається цементно-вапняним розчином, який складається з цементу, вапна, піску і води. Після цього ємність герметично закривається кришкою і маркується. Через 28 днів після наповнення, часу достатнього для затвердіння, ємність з відходом 4-го класу небезпеки, транспортується на полігон ТПВ для захоронення.

Як в Україні почали знешкоджувати люмінесцентні лампи?

Подібний досвід уже має село Муроване, біля Львова. Завод з утилізації ртутомістких приладів був відкритий у 2016 році,  це був великий крок вперед у справі збереження навколишнього середовища.

Мінекології видало заводу ДП «Боднарівка» ЛКП «Зелений Львів» ліцензію на утилізацію ртутомістких відходів. Таким чином завод став першим в Україні підприємством, яке займається повною перероблюванням відходів, що містять ртуть.

На сайті заводу зазначено, що цех приймає на утилізацію енергозберігаючі та трубчасті відпрацьовані люмінесцентні лампи,  а також ртутні медичні термометри, що вийшли з ладу.

Яка наша думка?

Сьогодні тема правильної утилізації енергозберігаючих ламп, батарейок, термометрів та інших небезпечних відходів вкрай актуальна не лише для України. Це є загальноприйнятою нормою і для Європейських країн.

Коли почали думати над тим, як можна цивілізовано утилізовувати такі відходи, то виявилося, що в Україні не було підприємств, які могли б це зробити правильно. Було з’ясовано, що на території України немає заводу який міг би переробити батарейки відповідно до міжнародних вимог. Тому сьогодні всі  батарейки, що збираються окремо на території України  відправляються в Румунію. Схожа ситуація зараз із лампами. Комунальне підприємство «Боднарівка» у Львові закупило відповідне обладнання і сьогодні це - єдиний завод, технології якого, відповідають вимогам до перероблення небезпечних ламп. Одного лише заводу у західній частині країни недостатньо для того, аби Україна безпечно могла утилізувати небезпечні відходи. Зараз цей процес все ще недоступний для більшості громад, як фінансово, так і територіально. Що по суті значно більше шкодить мешканцям, ніж нормальне знешкодження.

«Якщо на Полтавщині з’явиться подібний цех з утилізації та знешкодження ламп, то це допоможе знешкоджувати лампи правильно, звісно при чіткому дотриманні технології утилізації. Проте, залишається питання чи буде все так прозоро як це є у Львові. Громадськість повинна мати актуальну і детальну інформацію про роботу заводу, аби не виникало запитань та тривоги. Має бути чітко зрозуміло куди діваються всі вихідні компоненти, такі як скло, люмінофор. Тоді у такому будівництві дійсно є потреба». - коментує Максим Макуха, експерт «Еколтави» з питань управління відходами.

Чому для Полтавщини актуально утилізувати небезпечні відходи?

У Полтаві у 2020 році почав свою роботу міський Екобус. Це була спільна ініціатива «Еколтави» та Полтавської міської ради. На той момент Полтава стала лише четвертим українським містом, де курсує такий мобільний пункт збору небезпечних відходів у населення. Згодом, за нашої підтримки, Полтавська обласна рада запустила Екобус по всій області. І це перший в Україні подібний проєкт на рівні області. Завдяки цій ініціативі громади з усієї Полтавщини мали можливість утилізувати небезпечні відходи цивілізовано. Послуги Екобусу набули популярності серед ОТГ всієї області.

«Загалом за 2020 рік ми обслуговували 22 договори, а це 20 територіальних громад по всій області  та 2 комунальні підприємства. Було зібрано понад  22 тисячі люмінесцентних ламп». - розповів Олександр Приходько начальник  КАТП при Полтавській обласній раді.

В Україні незчисленна кількість люмінесцентних ламп в пошкодженому вигляді опиняється просто на відкритих сміттєзвалищах, в результаті чого небезпечні речовини з їхнього складу випаровуються чи вимиваються, потрапляючи в природне середовище. Токсичні елементи  переносяться повітряними потоками, і осідають на землю неподалік від первинного джерела,  проникають глибоко в ґрунт і воду. Через харчовий ланцюг вони можуть потрапляти в організм людини чи тварини та призвести до серйозних отруєнь.

Аби розв'язати цю проблему необхідне додаткове економічне стимулювання споживачів до правильної утилізації ламп. Наприклад, у ціну лампи має бути включений податок на правильну її утилізацію.

Отже, якщо населення буде вчасно і якісно проінформоване про важливість правильного поводження з небезпечними відходами, громадяни матимуть відкриту та достовірну інформацію про роботу таких заводів і підприємств, то багатьох тривог і проблем можна буде уникнути. Головне, ми повинні знати - кожен з нас відповідальний за свої відходи, тож за їх (не)утилізацію теж доведеться платити.  Тож, підприємства і цехи, що утилізують небезпечні відходи важливі та необхідні для країни й кожної громади. Звісно, такі установи несумнівно мають дотримуватись усіх відповідних стандартів та технологій поводження з небезпечними відходами. Про це може свідчити актуальна ліцензія від Міндовкілля, регулярні звіти та перевірки.