Вакцинація дрібних тварин. Сучасні підходи до за рекомендаціями ABCD/BSAVA/ WSAVA

Центральне місце в цій системі займає вакцинація, ефективність якої підтверджена багаторічним клінічним досвідом і результатами численних епізоотологічних досліджень. Саме тому Консультативна рада з хвороб кішок (Advisory Board on Cat Diseases, ABCD) розробила рекомендації з вакцинації котів, максимально адаптовані до умов Європи та узгоджені з глобальними принципами Всесвітньої асоціації ветеринарів дрібних тварин (WSAVA).

Основним концептуальним підходом ABCD є поділ вакцин на обов’язкові (core) та додаткові (non-core), що дозволяє забезпечити надійний захист тварин від найбільш небезпечних інфекцій за одночасного уникнення надмірної імунізації.

До обов’язкових вакцин для котів, рекомендованих ABCD для застосування незалежно від способу утримання тварини, належать вакцини проти:

Зазначені антигени зазвичай входять до складу комплексної вакцини FVRCP, яка є базовою у схемах імунопрофілактики котів.

Первинну вакцинацію рекомендується розпочинати у віці 6–8 тижнів з подальшим введенням вакцини кожні 3–4 тижні до досягнення 16-тижневого віку. Перша ревакцинація проводиться через 12 місяців, з ревакцинацією потім щороку.

Окрему увагу приділено вакцинації проти Rabies virus (вірусу сказу), яка є обов’язковою в регіонах, де сказ є ендемічним, а також регламентується законодавством у разі переміщення тварин (зазвичай починають вакцинувати у віці 12 тижнів і потім щороку).

До додаткових вакцин належить вакцина проти FeLV (Feline Leukemia Virus) – вірусу лейкемії котів. Її застосування рекомендоване котам віком до 1 року, а також дорослим тваринам, які мають доступ на вулицю або контактують з іншими котами.

Згідно з рекомендаціями WSAVA, обов’язковими вакцинами для собак у всіх регіонах світу є вакцини проти:

Ці компоненти входять до складу комплексних вакцин типу DHPPI. Вакцинацію цуценят рекомендується розпочинати у віці 6–8 тижнів з ревакцинацією до 16-тижневого віку, з ревакцинацією потім щороку. Вакцинацію проти Rabies virus (вірусу сказу) рекомендовано проводити у віці 12 тижнів з ревакцинацією потім щороку.

На рисунку представлено зразок сторінки ветеринарного паспорта тварини з коректно внесеними даними про проведену вакцинацію.

У розділі «Вакцинація/Vaccinations» розміщено оригінальні наліпки вакцин із зазначенням торговельної назви препарату, серії (batch) та терміну придатності, що забезпечує простежуваність використаних імунобіологічних засобів. Окремо виділено блок основних вакцин (Core vaccines) та вакцинацію проти сказу (Rabies vaccination).

Під кожним блоком чітко вказано дату та час проведення вакцинації, що відповідає вимогам міжнародних і національних ветеринарних стандартів. Достовірність записів підтверджена особистим підписом лікаря ветеринарної медицини та відбитком офіційної печатки ветеринарної клініки. Такий формат оформлення паспорта забезпечує юридичну чинність документа, можливість перевірки історії щеплень тварини та є обов’язковою умовою для її ідентифікації, участі у виставках, транспортування та перетину державного кордону.

Хоча увага власників домашніх тварин традиційно зосереджена на котах і собаках, інші види – зокрема кролі та тхори – також мають специфічні потреби у профілактичній імунізації. Вакцинація цих видів спрямована на захист від інфекцій, які можуть бути швидкоплинними та часто летальними, якщо не попереджені своєчасним щепленням.

У кроликів основну небезпеку становлять вірусні інфекційні захворювання, які можуть призводити до високої смертності та стрімкого поширення серед популяції.

Основні вакцини для кроликів:

Ці три компоненти часто включені або до однієї комбінованої вакцини, або їх вводять поетапно протягом перших тижнів життя. Первинна вакцинація зазвичай проводиться у віці приблизно 4–10 тижнів (залежно від типу вакцини), а потім проводиться ревакцинація проти міксоматозу – через 6 місяців, проти ВГХК – через 12 місяців, і далі щороку для підтримки імунітету протягом життя тварини.

Тхори, хоча й не так поширені як коти чи собаки, також схильні до серйозних вірусних захворювань, що можуть призводити до високої смертності.

Основні вакцини для тхорів:

Початкова вакцинація: зазвичай у віці 8–10 тижнів – щеплення проти чуми м’ясоїдних (CDV) та, за показами, інших компонентів. Ревакцинація через 3–4 тижні після початкового курсу для забезпечення стабільного імунітету. Усі тхори повинні бути щеплені проти сказу (зазвичай вакцинують у віці 12 тижнів і потім щороку). Щорічна ревакцинація проводиться проти CDV, сказу та, за потреби, лептоспірозу.

Сучасні ветеринарні рекомендації підкреслюють важливість індивідуальної оцінки стану кожної тварини при призначенні додаткових вакцин, особливо коли йдеться про тхорів, у яких використання окремих компонентів може бути «off-label», тобто за межами офіційної реєстрації окремих препаратів.

Хоча графіки й набори вакцин відрізняються залежно від виду, існують спільні принципи: