Пандемія Covid-19 призвела до тривалого стресу. Ніхто не думав, що ситуація затягнеться на довгі місяці, а локдауни стануть звичним явищем. Підсвідомо ми шукаємо вихід і сподіваємось на закінчення пандемії. Саме в очікуванні поліпшення проживаємо тяжкі психологічні стани, які вже стали хронічними. Як же захистити власну психіку?
За роки практики ми з клієнтами проходили кілька криз в країні і я простежую однакову тенденцію: під час стресу подібного масштабу, першочергово більшість турбують первинні потреби по Маслоу. До слова, це нормально. Але проблема в тому, що люди не проживають реальність: ховаються від справжніх почуттів, живуть сподіваннями, що скоро все мине. Образно кажучи, подумки намагаються дочекатися моменту полегшення.
Оскільки стресова ситуація затягнулася, на практиці я спостерігаю негативну динаміку порушень. Тепер значно більше людей звертається з тривожно-депресивними розладами, депресією та обсесивно-компульсивними розладами (ОКР).
Подібні звернення можна розділити на дві категорії:
- люди, які й раніше страждали від тривоги, депресії чи нав’язливих думок, а надмірний стрес призвів до значного погіршення стану.
- люди, у яких сформувалися симптоми розладів через пандемію.
Ситуація безсилля та невизначеності призводить до порушень у самооцінці. Одні втомилися боротися з вітряками, інші – не починали протистояння й живуть в очікуванні дива.
Ви запитаєте, що ж робити? Відповідь проста: жити зараз. Визнавати емоції, переживання, не відриватися від реальності та пам’ятати про емоційні регуляції. Тобто, не давати своїм станам виходити за межі дозволенного.
Насправді це не про контроль, а про природну реакцію дорослої людини – вміти регулювати емоції.
Ми вже не говоримо про здатність швидко адаптуватися до змін. Ні, зараз потрібно навчитися жити в ситуації невизначеності та нездатності кардинально вплинути на перебіг подій. Варто допомагати собі усіма можливими способами, які знімають напругу (ні в якому разі не маю на увазі деструктивні дії). Що ж я рекомендую:
- піклуватися про здоровий сон та харчування;
- ізолювати себе від негативних новин та людей які «накручують» ваш емоційний стан;
- кожного дня робити одну справу для себе (випити каву в улюбленому місці, прогулятися по місту);
- не завантажувати надмірно себе справами;
- уникати надмірного споживання алкоголю й інших психотропних речовин;
- не накопичувати незавершені справи, намагатися поступово їх вирішувати;
- жити на власній комфортній швидкості;
- зайнятися йогою чи бігом.
Звичайно ж, говоріть про свій стан з близькими. Не відмовляйтеся від їх підтримки й зворотного зв’язку. Такі розмови заспокоюють, зменшують страх та допомагають відчути опори. Якщо ж з напругою не вдається впоратися самостійно – не нехтуйте зверненням до спеціалістів.