Ігор Гавриленко: Як суддя Струков помстився поліції


Цю історію багато хто вже й забув.

Улітку 2016-го патрульний екіпаж помітив у центрі Полтави Nissan X-Trail, припаркований у зоні дії знаку «Стоянку заборонено». В автомобілі знаходився дебелий, хоча й підстаркуватий чоловік. Покинути авто він не бажав. Навпаки, намагався рухатися – прямо на поліцейського, який перекрив йому шлях втечі.

Тільки попередження копа про можливість застосування зброї змусило Олександра Струкова (а це був саме він – всесильний голова Октябрського райсуду Полтави) вийти з машини.

Але й тоді суддя не хотів підкорятися вимогам поліцейських. Не показував документів, поривався піти геть, відштовхуючи правоохоронців та вириваючись з їхніх рук. Через те він і був примусово доставлений до Полтавського відділу поліції, де розійшовся ще більше.

Поведінка судді Струкова на вулиці, у патрульному автомобілі та відділі поліції, зафіксована нагрудною камерою одного з патрульних, далека від тієї, яку передбачає Кодекс суддівської етики.

Фраза «задержали ни за х.. собачий» стала своєрідною візитівкою полтавського «законника».

0_Не за х_ собачий

Струков вкотре зробився зіркою Інтернету. А відтак вирішив поквитатися зі своїми кривдниками.

Постанову про притягнення до адмінвідповідальності та накладення на нього мізерного штрафу – 255 гривень – Струков оскаржив у судовому порядку. Одночасно він просив суд визнати дії патрульних поліцейських протиправними, а своє затримання – незаконним, та стягнути з Департаменту патрульної поліції у м. Полтаві 23 тисячі 100 гривень, нібито витрачених ним на послуги адвоката.

Колега Струкова суддя Анатолій Потетій (раніше був головою Полтавського районного суду) 18 листопада 2016 року задовольнив майже всі вимоги позову. Відмовив тільки у компенсації Струкову витрат на адвоката.

2_Остапенко_Фото Олега Журавльова

Патрульний Олександр Остапенко в судовому засіданні, фото Олега Журавльова

Департаменту патрульної поліції у м. Полтаві вдалося неможливе. Добитися від колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду рішення на свою користь. 9 березня 2017 року постанова судді Потетія була скасована в частині визнання протиправними дій патрульних поліцейських щодо застосування фізичної сили, адміністративного затримання та примусового доставлення Струкова до Полтавського відділу поліції, а також стосовно закриття провадження в справі про притягнення Струкова до відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Не здався й Струков. Керманич «октябрят» подав касаційну скаргу в справі за позовом до інспекторів патрульної поліції рядового Олександра Остапенка та капрала Дмитра Штангея, третя особа – Департамент патрульної поліції Полтави.

Голова суду прагнув за будь-яку ціну визнання дій копів протиправними, скасування постанови про застосування до нього адміністративного стягнення та відшкодування йому витрат на правову допомогу.

Касаційне провадження було відкрите 30 березня 2017 року ухвалою Ви­щого адміністративного суду України.

3_Авторозподіл_Струков - Остапенко

За кілька місяців потому, а саме 21 липня 2017 року, до Октябрського районного суду надійшла позовна заява громадянина Л. Він був притягнутий до відповідальності за те, що кермував легковиком BMW 528i, розмовляючи по мобільному телефону, та здійснив проїзд на заборонений сигнал світлофору. Коли ж його зупинили копи,з’ясувалося, що чоловік не мав при собі полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Правопорушник теж добивався визнання дій патрульних поліцейських протиправними та скасу­вання постанов про притягнення його до адмінвідповідальності.

Відповідачами за цим позовом виступали уже згадуваний Олександр Остапенко (це «очами» його боді-камери ми спостерігали за безчинствами судді Струкова влітку 2016-го), інший член екіпажу – Анастасія Дудник та Департамент патрульної поліції Полтави.

4_Авторозподіл_Ландар - Остапенко

Через ввипадковий (?) збіг обставин в автоматичному розподілі справи брав участь єдиний суддя – Струков. Він і отримав її до розгляду.

До самовідводу мантієносець не вдався. Попри те, що одним із відповідачів виступав поліцейський, який брав участь у затриманні судді, доставці його до відділку та оформленні правопорушення.

Попри те, що саме з цим копом Струков судився вже понад рік і, певно, люто його ненавидів за набуту завдяки йому всеукраїнську «славу».

Юридичною мовою це називається реальний конфлікт інтересів.

Тож почалося судилище.

Порівняно нескладну адміністративну справу суддя з понад 30-річним стажем розтягнув на тривалий час. Призначив у ній мінімум 13 судових засідань. Двічі починав слухання «з нуля».

Ухвалу про відкриття провадження у справі Струков виніс, щойно її отримавши 21 липня 2017-го. А 19 грудня того ж року прийняв рішення про розгляд справи за правилами, які почали діяти після набрання чинності новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України. У новій ухвалі він зазначив, що «проведення попереднього судового засідання у справі є необхідним».

Це засідання суддя призначив на 26 січня 2018 року – із викликом осіб, які беруть участь у справі. Однак у дійсності підготовче провадження було закрите тільки ухвалою від 26 лютого, тобто ще через місяць після дати цього самого «попереднього судового засідання».

Хоча в останній ухвалі зазначалося, що «судом проведено підготовчі дії, які необхідні для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті», кінцеве рішення суддя Струков прийняв лише 21 серпня 2018 року. Таким чином, із дня надходження адміністративного позову до суду минуло рівно 1 рік та 1 місяць (для порівняння: складнішу справу за позовом самого Струкова до копів суддя Потетій розглянув за 5 місяців).

Максимально довго голова суду намагався тримати рядового поліції в невіданні й нервовій напрузі, викликав повістками до суду.

Чи варто казати, що громадянин Л. – водій BMW був визнаний Струковим невинуватим за усіма пунктами?

5_Струков_рішення по Ландарю

Рішення поводиря «октябрят» поповнило сумнівну статистику, про яку наприкінці 2016 року повідомив начальник патрульної поліції Полтави Віталій Мельничук. На той час судами міста було скасовано лише 0,68% адміністративних матеріалів, складених копами за порушення Правил дорожнього руху. Виняток становив Октябрський суд зі Струковим на чолі – у ньому правопорушники вигравали практично всі оскарження постанов патрульних.

Гадаю, не помилюся, якщо припущу, що в такий спосіб голова суду, ображений на патрульну поліцію, не лише мстив копам, але й намагався зробити їх покірними своїй волі.

На жаль, дехто зламувався й полишав службу. Дехто – ставав на слизький шлях хабарництва. Мовляв, якщо судді самі «беруть», скасовуючи наші протоколи, чому нам не можна? І клопоту менше буде.

* * *

Чому я згадав цю історію?

11 грудня 2019 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду, що діє у складі Верховного Суду, винесла постанову у справі Струков VS Остапенко / Штангей.

Винуватими судді Мартинюк, Жук, Мельник-Томенко визнали …патрульних. У тому, що протиправно застосували до Струкова фізичну силу, провели його адміністративне затримання та примусово доставили до відділу поліції.

Постанова про притягнення голови суду до адміністративної відповідальності скасована. Провадження про правопорушення, вчинене ним, закрите остаточно.

Ось як сформульована головна претензія колегії суддів до копів:«відповідачами не доведено той факт, що позивачем було здійснено стоянку, а не зупинку транспортного засобу на час до 5 хвилин». А раз не трапилося (нібито) правопорушення, всі подальші дії поліцейських були незаконними.

6_Патрульний намагається зупинити Струкова

Той, хто скористався першим наведеним у цьому блозі гіперпосиланням і подивився фрагмент відео, знятого камерою патрульного Олександра Остапенка, може порівняти свої враження з суддівським описом інциденту:

співробітник поліції «мав намір застосувати табельну зброю, потягнувшись до неї правою рукою. Після цих дій поліцейських водій заглушив двигун, вийшов з автомобіля та пройшов до тротуару. У цей час за ним прослідували відповідачі й наказали йому зупинитись. Коли позивач зупинився, поліцейський ОСОБА_3 застосував до позивача фізичну силу, а саме схопив за руку й намагався заламати руку за спину, однак позивач не дав йому це зробити, висмикнувши свою руку і запитавши підстави застосування насилля. Відповідачі на неодноразову вимогу позивача представитись деякий час ігнорували ці вимоги та не надавали для огляду свої посвідчення. Одночасно, ОСОБА_3 здійснив спробу знову завернути руку за спину позивача, однак позивач висмикнув свою руку та звернув увагу на те, щоб поліцейські не хватали його за руки.

Надалі, ОСОБА_3 повідомив, що позивача буде затримано та доставлено до найближчого відділу поліції, оскільки останній не назвався та здійснив злісну непокору співробітникам поліції. Позивач попросив роз’яснити йому права як правопорушнику, якщо він таким є, та забезпечити участь захисника, але поліцейські це не зробили. Відповідачі, ігноруючи вимоги позивача, схопили його за руки, заводячи їх за спину позивача, і силою відвели позивача до службового автомобіля».

Акценти розставлені чітко: намагався заламати руку за спину, застосування насилля, схопили за руки, силою відвели. А з іншого боку: запитав, звернув увагу, попросив роз’яснити.

Виникає запитання, чи суд узагалі подивився відео, за яким описав подію?

Тим більше, що в одному місці судового рішення сказано:

«…відповідачі одразу підійшли до автомобіля позивача, увімкнувши нагрудну камеру».

А в іншому:

«Нагрудна відеокамера поліцейського, на яку посилається відповідач, була увімкнена лише після того, як виник конфлікт між поліцейськими і водієм».

Доводити свою правоту в судовому засіданні копи не могли. «Верховні» судді провели розгляд справи «у порядку письмового провадження», тобто без виклику сторін.

Ще й витрати Струкова на адвоката Касаційний адмінсуд вирішив відшкодувати – коштом Департаменту патрульної поліції. Добре, хоч не в повному обсязі. «Тільки» 7 тисяч 425 гривень.

Цим рішенням можна обурюватися. Не більше: «Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена».

Відтак виходить: є Закон, та є люди, вищі за Закон. Наприклад, Струков. Бо він суддя.

А ворон ворону, як відомо, ока не виклює.


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація