Будь-яке насилля дуже важко сприймається як нами, поліцейськими, так і постраждалими. Виїжджаючи на такі виклики, ми всіляко допомагаємо у вирішенні цього явища і щоб надалі його попередити. Завдяки інформації, яка висвітлюється в ЗМІ, люди почали більше звертатися за допомогою до поліції, шукаючи в особі поліцейських якусь допомогу.

Якщо говорити мовою цифр, то у порівняні з минулим роком, кількість випадків домашнього насильства в області збільшилась. Так, станом на 1 грудня 2020 року надійшло 3612 звернень, складено 3019 адміністративних протоколів за статтею 173-2 (Вчинення домашнього насильства або невиконання термінового заборонного припису) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також ми виносимо термінові заборонні приписи – їх складено 1918.

Термінові заборонні приписи прийшли до нас із Канади близько року-півтора тому. За словами тамтешніх колег, які проводили у нас навчання, приписи – ефективний превентивний захід, тобто такий, що негайно припиняє та запобігає вчинення домашнього насилля.

Терміновий заборонний припис виноситься на кривдника терміном до 10 діб. Він забороняє особі знаходитись в помешканні, попри те, що він може являтися власником житла, йому забороняється спілкуватися з постраждалою особою і наближатися до неї.

Як відслідкувати ефективність припису? Напевно, перший показник – відсутність повторного звернення від постраждалої особи. Якщо винесли припис на 5 діб, і постраждала особа не телефонує на 102, значить, припис виконується. Якщо ні, інколи ми можемо приїхати за даною адресою і перевірити, виконується терміновий заборонний припис чи не виконується. За невиконання припису на кривдника накладається штраф від 170 до 340 гривень, а припис виноситься повторно, з більш суворими обмеженнями.

Що стосується Полтави, то всього надійшло 796 викликів, складено адміністративних протоколів за статтею 173-2 КУпАП - 267, винесено 376 термінових заборонних приписів – більше, ніж складено адміністративних протоколів. На викликах ми можемо виносити термінові заборонні приписи, без складання адміністративного протоколу, і навіть без заяви постраждалої особи. Ми проводимо оцінку ризиків за допомогою спеціального опитування, завдяки якому оцінюємо рівень небезпеки. Бо інколи вона просто боїться писати заяву через страх наслідків.

Чому ми вважаємо, що збільшення кількості викликів – це позитивний момент? Якщо більше звернень, значить люди більше довіряють поліції, більше про це повідомляють, не мовчать і звертаються по допомогу. В цьому позитив, звичайно.

Разом з тим ми досі навряд чи знаємо повну картину щодо домашнього насильства, адже людина може звернутися тільки після 40-го побиття.

Я почала працювати з викликами щодо домашнього насильства навесні, що припало на карантин. Через це не можу порівняти кількість викликів до і після карантину, але колеги говорять, що кількість викликів під час локдауну збільшилась саме через те, що люди знаходяться 24/7 разом. Додам, що це не завжди було через алкоголь – просто на побутовому рівні виникали ці сварки, і тоді збільшувались виклики на домашнє насильство.

Найчастіше на гарячу лінію звертаються жінки. Вони розуміють, що така поведінка не припустима, але не завжди хочуть самі щось із цим робити. Вони вважають, що поліція приїхала і вирішить їх конфлікт. Насправді поліція не вирішить – вона може допомогти й направити, куди їй звертатися в тому чи іншому випадку. Це повинна бути взаємна робота!

Важливо, щоб постраждала жінка теж розуміла: якщо вона не прикладе до цього зусиль, то їй ніхто не допоможе. Ми розказуємо про її права, куди вона може звертатись, залишаємо їй номери телефонів, інколи бувало, що й свої особисті залишали.

При можливості, ми об’їжджаємо ці адреси, особливо дуже проблемні сім’ї. Наша Полтава не така велика, тож ми уже знаємо такі сім’ї, знаємо, що там може відбуватись. Іноді мене особисто дивує, як жінки на це реагують. Вона хоче вирішити свою проблему, але для цього не хоче нічого робити. Коли їй все розказуєш – куди їй йти, говориш про те, що не потрібно боятись, що в нас є центри, особливо якщо залишилася з дитиною. Все ж від жінки залежить – вона хоче далі страждати від цього насилля чи ні. Велика кількість думок – «А куди я піду?», «А діти люблять батька». Вони не розуміють, як дітям рости в такій обстановці, коли мама й тато сваряться. І це дуже важко, особливо там, де свідками бувають діти. Коли вони це бачать, особливо маленькі, які не можуть себе захистити, там дуже морально важко.

Куди звертатися за допомогою:

  • Національна поліція України: 102
  • Урядова гаряча лінія: 15-47
  • Безоплатна правова допомога: 0-800-213-103
  • Чат-бот МВС діє в месенджері Telegram.

І хотілося б додати, що за вчинення домашнього насильства в Україні передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Якщо на кривдника вже складали 3 адміністративні протоколи за вчинення насильства, то потім для нього вже наставатиме кримінальна відповідальність за ст. 126-1 Кримінального Кодексу України. Це карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.