Ще місяць тому можна було почути в розмовах і читати в соцмережах, ніби нинішньому заступнику мера з питань ЖКГ Андрію Ляміну «пощастило, що взимку снігу майже не було». Можливо, для стихії це прозвучало як виклик, і тому Полтава потерпає від снігу вже третій тиждень.
Відчутно «вхурделило» 27 лютого – у переддень весни. Сьогодні, у середині березня, сніг не збирається втрачати позицій: синоптики прогнозують негоду на наступні три дні.
Проблема змін клімату не дарма хвилює більшість цивілізованого світу. Проте Полтаву – ні. Можливо, просто завжди сподіваються на краще.
Висновок #1. Зима може прийти навіть навесні: треба бути напоготові.
Негода – найбільше випробування для менеджерів міста: мера, обраного полтавцями, а також його команди – призначених ним (і чисто формально затверджених депутатами) управлінців. І вже далі – підприємства, якому доручать певні види робіт.
Розчистити дороги, посипати спеціальною сумішшю (хоча досить сумнівний застарілий метод), нагадати підприємцям про їхню відповідальність на орендованих площах (підземні переходи, тротуари біля закладів тощо), налагодити роботу комунальників, а також вивезти кучугури з міста – не вичерпний, проте основний перелік заходів кампанії боротьби зі снігом. Вочевидь, більшість із них провалені.
Наприклад, у перші дні негоди на дорогах постійно лишався шар снігу навіть після прибирання спецтехнікою. Далі, коли сніг почав танути і вдарив мороз, – утворилися пласти льоду. Проти них боротьба була марна: транспортний і сміттєвий колапс минув лише тоді, коли цей лід розтав, а не завдяки якісному прибиранню. Можна сказати «ну от і добре, негода лиха наробила, сама й розібралася». Можна, якби не мільйони бюджетних коштів, витрачених на прибирання.
Не слід забувати, що тендер на утримання доріг у 2018 році, вартістю 143 мільйони гривень, відбудеться лише наприкінці березня. Доти розчисткою доріг, згідно з продовженим договором, займається харківське ТОВ «Механізований будівельний центр». Минулоріч угода з ним коштувала місту в 90 млн грн.
Висновок #2. Треба думати, кому доручати прибирання снігу і скільки це коштує. Аутсорсинг не завжди панацея.
Окремий пункт ставлення місцевої влади до містян – ігнорування спілкування. За весь цей час на сайті міської ради на тему колапсу лише повідомлення про залучення техніки та попередження про падіння бурульок. А єдина заява міського голови Олександра Мамая – і те, на засіданні виконкому – особливо активним взяти лопати, а потім прозвітувати про розчищені ділянки.
Заступник мера Андрій Лямін на запитання журналістів відповідав у телефонному режимі, як і аварійна служба 15-80. Однак жодної публічної заяви, прес-брифінгу чи звіту про роботу міська влада зробити не вважала за потрібне.
Вражає також зміна в повідомленнях влади кількості одиниць техніки, яка займається очисткою міста, – від 45 до 14.
Водночас десятки гнівних публікацій у соціальних мережах, ЗМІ та на вулицях, підкріплення фактами або тільки припущення – залишилися без відповіді. Міська влада практично не мала комунікації з полтавцями, і тому двобій із негодою програла майже без шансів.
Висновок #3. Треба говорити з людьми; вони все ж таки люди. І, бажано, – правду.
Важко сказати, яка ще локальна проблема зібрала б настільки широку аудиторію незадоволених містян. Це пішоходи й автомобілісти, люди різної статі та віку, маломобільні верстви, туристи – простіше кажучи, усі, хто за останні три тижні бодай раз вийшов на вулицю. Задоволені були, мабуть, тільки діти: їм трохи зробили вихідні (і те, з іншої причини). Проте до часу, коли вони голосуватимуть, ще мине багато зим.
Тож, ще 7 березня невдоволені люди прийшли із запитаннями до влади на засідання виконкому. Їх було небагато, проте галасу наробили: тричі за годину перекривали автівками рух кільцем у центрі. У самій міськраді відбулися дві сутички з посадовцями – причому тими, що жодного стосунку до снігової проблеми не мають. Натомість менеджери – міський голова та його заступники – засідання проігнорували, і відбулося воно лише позавчора.
Містяни також оформили петицію – одразу Президентові. А депутат міськради Олександр Шамота написав звернення на ім'я мера з проханням розглянути відставку профільного заступника Андрія Ляміна та начальника Управління житлово-комунального господарства Сергія Сінельніка. Зміст обох ініціатив приблизно однаковий: змусити відповісти представників влади за неякісне прибирання та розібратися з проблемою. Навряд шлях петиції в цьому питанні взагалі можна назвати реалістичним. Однак цей крок показує, що полтавці намагаються заявити про свою проблему в різні способи.
У той же час, ефективне прибирання снігу із інформаційним складником може стати непоганим PR-проектом для влади, якщо, знову ж таки, якісно комунікувати. Це показав 2015 рік, коли невелика ініціативна група на чолі з депутатом міської ради Вадимом Ямщиковим зробила неабиякий «хайп» на простій господарській роботі. Але в нашому випадку все спрацювало навпаки: публікації про бездіяльність влади набирали тисячі уподобань та стали улюбленою темою ЗМІ.
Висновок #4. Разом зі снігом, який не прибирається, падає і політичний рейтинг влади.
Кульмінаційним днем для Полтави стало 7 березня, коли через ожеледь дороги міста були майже паралізовані, громадський транспорт ледве рухався, а віддалені райони (Левада, Автовокзал, Половки) взагалі «відрізало» від центру. Більшість полтавців пересувалися містом виключно пішки. При цьому ситуація на тротуарах нічим не відрізнялася.
Окрім негоди, причина сповільнення руху – припарковані вздовж доріг автівки. Вони займали цілу смугу дорожнього руху, і патрульним поліцейським доводилося фізично «прибирати» ці транспортні засоби. Як повідомив голова Управління патрульної поліції області Віталій Мельничук, тоді не склали жодного протоколу про порушення правил паркування: до ситуації ставилися з розумінням. Проте питання до влади щодо організації розчищення доріг виникли і в поліцейських.
Висновок #5. Прибирай дороги; якщо паралізує транспорт – місто буквально «стане».
.png?1521210390645)
Сніг – не тільки проблема. Сніг – викривач інших проблем.
Наприклад, аварійні підземні переходи в центрі міста та на зуп. Шевченка. Окрім того, що спочатку їх суцільно завалило снігом, а потім – укрило ожеледдю, у них досі подекуди немає сходів. Закинутий напризволяще ремонт зацікавив уже й прокуратуру. І навряд відмазка «усі поїхали в Польщу» стане гарним аргументом проти розтрати коштів бюджету.
Також сніг натякає, що його не вивозять. Височезні кучугури як у центрі, так і в інших районах міста свідчать про те, що цим питанням просто-на-просто не займаються. Коли ж таки він розтане, наслідком стануть пошкодження асфальту на щойно відремонтованих дорогах. До слова, відремонтованих подекуди тією ж компанією, яка й має вивозити сніг.
Висновок #6. Сніг не пробачить, якщо ти заплющиш очі на проблему та сподіватимешся, що про неї просто забудуть.
На всі перераховані проблеми можна було б махнути рукою, якби від нерозчищених доріг і тротуарів не страждали люди. Слизькі стежки, аварійні підземні переходи, ДТП – лише очевидна частина джерел підвищеного травматизму містян упродовж останніх трьох тижнів.
Значна кількість полтавців отримали травми різного характеру за цей час. Лише 7 березня до полтавського травмпункту звернулися 113 осіб, а 8 березня – 97. При цьому середня норма на добу – 60-80 чоловік.
Не варто забувати, що затори на дорогах також пригальмували карети швидкої допомоги.
Висновок #7. Під час снігового колапсу місто стає не просто неприбраним і незручним, а й небезпечним. Тому слід збільшувати потужності полтавського травмпункту.
Чи не єдиний позитивний момент снігового колапсу – готовність людей приходити на допомогу. Наприклад, як учасники клубу Offroad club Poltava. Вони зорганізувалися та допомагали водіям діставати автівки із заметів. 1 березня, у пік снігопаду, їм вдалося відбуксувати більше сотні авт, а наступного дня – 80.
Висновок #8. Навколо завжди є ті, хто готовий допомогти.
Місто стурбоване й проблемою не вивозу сміття. Через сніг стало важче дібратися до баків, особливо в деяких мікрорайонах міста. Крім того, за словами Андрія Ляміна, 1 березня через затор на трасі Київ – Харків, фури зі сміттям кілька годин стояли нерухомо. Через це довелося комунальникам працювати інтенсивніше навіть у нічний час.
Тим часом простір навколо баків наповнювався сміттям. Після часткового вирішення колапсу багато сміття лишилося біля баків. Його не прибрали остаточно навіть станом на сьогодні. Окрім естетичних неподобств, це несе загрозу ґрунтам, а також порушує санітарні норми.
Висновок #9. За сніговим колапсом із запізненням на добу крокує сміттєвий.
У 2015 році мер Полтави стверджував, що значна кількість снігу в місті випадає раз на п’ять років, і саме тому немає ніякого сенсу тримати спеціалізовану техніку у власності міста. Але прогноз Олександра Мамая не збувається вже три роки поспіль, і щозими полтавці мають змогу дедалі менше відчувати себе частиною цивілізації, а не первіснообщинного ладу.
Щоб не потрапити в колапс, владі потрібно виконувати великий, а головне своєчасний обсяг роботи: від юридичних аспектів (закупівель та вибору підрядника, готовності всіх комунальних служб у пікові години працювати на повну потужність) до антикризової комунікації. А всі ці речі налагоджуються точно не за кілька діб. Не готуючись за снігопаду завчасно – можна мати повну впевненість: у поточному році зима знову прийде несподівано.
Висновок #10. До снігового колапсу готуйся влітку. А ще краще – одразу після останньої негоди.
