Сорочинський ярмарок є одним із облич культури Полтавщини. Що зробило його настільки популярним – присвята в гоголівському творі, масштаб дійства чи відродження ще за радянських часів – достеменно невідомо. Проте Великі Сорочинці стали легендарними серед шанувальників торговищ та ярмарків.
Спільно з Українським культурним фондом розповідаємо про традицію Сорочинського ярмарку.
Ярмарки набули популярності у 19 столітті. Тоді, ймовірно, зародилося й гуляння в Сорочинцях. Традиційно його проводили наприкінці серпня.
«Такою розкішшю блищав один із днів спекотного серпня тисяча вісімсот. Так, літ тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до містечка Сорочинців кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок», – писав у своєму романі Микола Гоголь.
Протягом століття ярмарок на Полтавщині притягував з усіх усюд натовпи як торговців, так і охочих придбати щось автентичне. Більшість ярмарків цього часу тривали лише один день, третина – від 2 до 7 днів, а 3% тривали довше.
За кількістю ярмарків на рік перше місце посідали Харківська та Полтавська губернії. Найбільші з них – Іллінський і Вознесенський у Ромнах, Покровський у Полтаві, Троїцький у Харкові, Хрестовоздвиженський у Кролевці, Георгіївський у Єлисаветграді, Хрещенський у Києві.
Ярмарки продовжували існувати аж до 1920-х. Тоді їх закрили, а вся торгівля в селах перейшла до кооперації та під контроль держави.
У 1960-х роках традицію Сорочинського ярмарку відродили вдруге і з того часу захід почали проводити щороку. Людей не зупиняло навіть те, що ярмарковий майдан являв собою необладнане поле без будь-яких умов як для учасників, так і для гостей. У 1999 році ярмарок одержав статус Національного.
Проте ситуацію назавжди змінило повномасштабне вторгнення: у 2022 році ярмарок скасували, а у 2023 його провели у Львові з безпекових питань. Після новини про нібито «перевезення» ярмарку організатори дістали хвилю невдоволення від людей. Буцімто, Львівщина присвоїла собі традиції Полтавщини. Організатори запевнили, що ця ярмаркова традиція ніяк не може бути «перенесена», «переадресована», «перевезена», «переадаптована» і тому подібне, а проведення заходу у Львові – один зі способів поширення традицій Полтавщини.
Цьогоріч жителі області також не дочекалися новин про проведення Сорочинського ярмарку. Тож пропонуємо згадати, яким було святкування, переглянувши архівні світлини з ярмарків минулих років у матеріалі ЗМІСТу.
Джерело використаних фото – група «Стара Полтава»
Проєкт «Коли говорять гармати: обличчя культури Полтавщини» реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
#ЗапідтримкиУКФ