Акценти новорічної сесії. Частина ІІ

Варто було полтавцям розслабитися в передноворічні дні – і раптом підняли ціни на проїзд. Тому ми продовжуємо підбивати підсумки сесії 22-го грудня та говоримо про бюджет на 2018-й рік, ухвалені новобуди та правила, а також конфлікт інтересів депутатів.

2017-й залишиться знаковим роком в історії Полтавської міськради: упродовж нього вдалося ухвалити два річні бюджети – 2017-го і 2018-го років. І хоча Новий рік наше місто розпочне таки з бюджетом, однак його обговорення так само викликало багато дискусій уже напередодні сесійного засідання. Адже повних матеріалів із доходами та видатками у відкритому доступі не було до вечора 19-го грудня.

Варто відзначити стрімке зростання загальної суми доходів, якщо порівнювати із запланованим на минулий рік: 3,4 мільярди проти 2,5. На 0,6% збільшилася очікувана частка власних доходів міста, компенсуючи нестачу трансфертів.

У відсотковому плані – в новому бюджеті значно збільшені видатки на управління капітального будівництва. Більше грошей отримає виконком, управління соцрозвитку, молоді та культури. Меншу частку, ніж на 2017-й, направляють на освіту, ЖКГ і охорону здоров'я, які за загальною кількістю витрат лишаються лідерами. Загалом баланс і пріоритети попереднього розподілу коштів лишається сталим.

Однак за рік бюджет-2017 зазнав значних змін – кошторис поповнився сотнями мільйонів гривень. Цього варто очікувати й від новоствореного документу.

Бюджет розвитку – 286,8 млн грн – направлять на надання освітніх, культурних і медичних послуг, ремонти лікарень, реставрацію кількох пам'яток архітектури та парків, будівництво футбольного поля, Меморіалу АТО (Алея Героїв), бюджет участі тощо.

Більша частина цих коштів – 205 млн – призначена для сфери житлово-комунального господарства. Із них більше 70-ти мільйонів спрямують на обслуговування ліфтів і житлового пункту, благоустрій та «іншу діяльність». За 43 мільйони планують реконструювати парки, будувати спортивні та дитячі майданчики тощо, а ще 90 мільйонів направити на ремонт і утримання доріг.

Тобто питання розвитку міста для авторів проекту бюджету – здебільшого це все ж таки більше «залатування дірок» загального фонду та компенсація статей, на які кошти знайти не вдається.

Традиційно велика частка питань порядку денного стосується містобудівних питань – як практичного, так і регуляторного характеру.

Так, полтавська влада планує суттєві зміни в системі містобудівної нормативної бази Полтави з 2018 року. Про це, принаймні, свідчать дві програми – щодо розвитку геоінформаційної системи та оновлення містобудівної документації. Це очікуваний і необхідний момент. Однак він вимагає підвищеної уваги від полтавців, адже від нього напряму залежить майбутнє обличчя міста.

Поряд із підвищенням електронізації – інформацію щодо дозволів планують розміщувати на спеціальній карті міста, що є значним плюсом до відкритості влади – цілком явно читаються наміри вносити зміни до генплану, розробляти детальні плани територій і розширювати межі міста (питання пов'язане з програмою землевпорядкування). Проте поряд із новими можливостями, імовірно, стоятимуть загрози для охоронних зон – природних і історичних. Тому наступні два роки особливо важливо брати участь в громадських обговореннях і вносити свої пропозиції щодо того, що може і не може бути збудовано в Полтаві.

Однак це перспектива. А щодо конкретних змін – на сесії 22 грудня погодили розміщення таких новобудов і споруд.

Цікавий момент, знову ж таки, – продовження розміщення тимчасових споруд. На сесії депутати погодили проект на 30 споруд, замість 13-ти, що зазначалися в проекті рішення, оприлюдненому на сайті міськради ще до засідань комісій і сесій. Дивно, що один кіоск взагалі зник із остаточного проекту рішення – дозвіл для ФОП Кривошти на павільйон на вул. Європейській, 38.

Тож, за часи дії мораторію (три сесії) депутати продовжили дозволи на розміщення 143-х тимчасових споруд; значна їх частина в історичному центрі, де бути взагалі не мають права (згідно з Комплексною схемою розміщення ТС, про яку ми згадували в минулому матеріалі). Усі ці споруди, а також ті, що отримали погодження раніше, мають пройти повну «ревізію», щоб вписуватися в архітектурне середовище міста. Проте на це наразі немає політичної волі, і навряд буде в найближчі роки, якщо дивитися на динаміку дискусій навколо цього питання.

Інша тенденція – будівництво багатоповерхівок – теж матиме продовження в новому році. Ціна на новобуди наразі «непідйомна» для пересічних полтавців. Однак за прогнозами деяких експертів, поява елітних квартир на ринку нерухомості міста збільшить конкуренцію і може стимулювати зниження цін на інші оселі – не такі «козирні», проте гідні. Проте за варіанту ухвалення Верховною Радою «Мораторію на продаж квартир, крім першого продажу новобудов», про який забудовники просили з 2016-го року, зростатиме хіба що ринок оренди. Хоча такі прогнози робити зарано.   

Традиційно близько 1/10 питань сесії містять зацікавленість депутатів ради. Цього разу це (так само традиційно) представники фракцій «широкої коаліції»: «Совість України», «Батьківщина», «Рідне місто» та «Блок Петра Порошенка "Солідарність"».

Це питання таких компетенцій – оренди земель і приміщень, надання послуг за кошт міста, а також дозволів на перспективне розміщення новобудов (розроблення детальних планів територій).

Окрім низки дозволів і програм, депутати ухвалили документ, який обов'язковий для виконання всіма полтавцями. Точніше тих, хто має домашніх улюбленців або збирається колись заводити таких.

Нові правила утримання домашніх тварин оприлюднені ще 2016 року, і після всіх необхідних процедур – дослідження та обговорення – його могли ухвалити депутати. І ухвалили.

Можливо, ми недооцінюємо полтавців, і кожен ознайомлений із нововведеннями, проте все ж розкажемо про них докладніше.

Правила регулюють утримання тварин фізичними та юридичними особами, визначають права та обов'язки власників, а також контролюючих органів. В ідеалі – це якісний регуляторний акт, проте він викликає низку скепсису в свою адресу в плані реалізації.

Насамперед, мають бути створені спеціальні місця для вигулу тварин й електронна база; притулки повинні вести облік тварин, що перебувають на перетримці.

За недотримання цих Правил (як і інших вимог законів щодо тварин) на порушників чекатиме адміністративна відповідальність. Контролюватиме дотримання правил поліція, інспекція по контролю за благоустроєм, КАТП-1628 інші ОМС в рамках своїх повноважень; передбачений також громадський контроль.

Окрім питання до якості контролю за дотриманням Правил, цікавить момент реакції на їхню появу самих власників тварин. Адже, згідно з рішенням, оприлюднять їх на сайті міськради (який, припускаємо, відвідує далеко не кожен власник кішки, чи собаки, чи іншої тварини). Також можемо лише здогадуватися, скільки людей знайомі з правилами 1999-го, які втратили чинність, і хто їх реально дотримувався.

У політичному плані 13-та сесія не відкрила нових ходів на шахівниці, окрім тенденційного послаблення опозиції в плані впливовості її голосів на ухвалення рішення. Однак в інформаційному аспекті зберігають свої позиції, ініціюючи обговорення конфліктних питань під час засідань комісій і сесій.

Проте говорити про неможливість зміни такої ситуації теж некоректно, адже конфлікти можливі і всередині більшості. Наприклад, цікавий розподіл голосів під час голосування за правку представника «БПП» Віталія Павлія: за умови відсутності чіткої підтримки «дружніх» фракцій і очільника пропрезидентської фракції пропозиція ледве набрала мінімальний кворум у 22 голоси.

Лишається загадкою на майбутнє доля фракцій «Самопоміч» і «СДП». Чи вийде відкликати обом чотирьох депутатів, названих «тушками», і завести в раду вірних собі – інтрига наступного року. Однак навіть за умови успіху цієї ініціативи посилення опозиції сумнівне.

Бюджетний процес не став відкритішим за минулий. Громадськість, як і депутати, не мали достатньо часу, аби опрацювати їх чи подати пропозиції. Це говорить про ймовірну неготовність ради запрошувати містян до участі в створенні кошторису Полтави, окрім ситуацій, які потенційно могли би провокувати соціальні конфлікти.

Кошторис-2018 наразі лишається таким, що підтримує життєдіяльність міста, а не його майбутнє, бодай на десятирічну перспективу. Хоча не можна не відзначити прогресивність кількох ухвалених програм, спрямованих на поступ Полтави, розширення її меж і сприяння збільшенню надходжень у бюджет за рахунок інвестицій. Проте прозорість цих намірів залишає бажати кращого.  

Порушення порядку оприлюдення проектів і регламенту продовжує вражати: сесію провели з недотриманням тримісячного інтервалу, проекти оприлюднювали із запізненням, навіть  «заднім числом». Або ж зовсім без додатків, які, по суті, мають найбільше значення для аналізу доцільності потенційного рішення. На прикладі питання ТС і детальних планів територій (та багатьох інших, насправді) бачимо блискавичну зміну та заміну додатків.

Ці та багато інших факторів свідчать про небажання відкриватися громаді, сприяти розумінню всіх процесів, що відбуваються в місті. Тож, громадянському суспільству, яке наразі лише зароджується в Полтаві, варто виявляти дедалі більше уваги до сфери управління містом, брати на себе відповідальність за важливі ініціативи та контроль за діяльністю ради, висловлювати свою згоду та незгоду публічно. У крайньому разі – відстоювати свої права у відповідних інстанціях. Цього й хочеться побажати Полтаві в 2018-му році. 

Обкладинка й інфографіка Максима Скворцова