Головний лікар обласної лікарні Григорій Оксак розповів ЗМІСТу, як проходить медична реформа, яка роль його лікарні в цьому і звідки виникло кримінальне провадження стосовно коштів Світового банку. До вашої уваги – перша частина розмови.
Минулого тижня, 17 жовтня, ми опублікували матеріал щодо кримінального провадження, яке здійснюють полтавські правоохоронці. Його суть полягає в наступному: з 2015 року в області реалізовується програма Сітового банку стосовно покращення надання медичної допомоги хворим з серцево-судинними захворюванням. Загальний об’єм фінансування – 42 млн доларів, з них на 2 млн грн лікарня придбала високотехнологічний пристрій для моделювання вени та ін’єкційної голки (далі детально). Проте Рахункова палата після закупівлі не виявила цей пристрій, тому правоохоронці відкрили кримінальне провадження.
Після публікації представники департаменту охорони здоров’я ПОДА запросили нас до Полтавської обласної лікарні імені Миколи Скліфосовського, аби ми змогли переконатись, що пристрій є. Користуючись нагодою, ми поспілкувались з головним лікарем Григорієм Оксаком, який розповів нам не лише про кримінальне провадження, але про саму співпрацю, лікарню та медичну реформу.
Манекени мають серце
Наприкінці 2017 року на території обласної лікарні запрацював навчально-тренінговий центр (завідувач Галина Деркач), в якому проходять навчання та тренінги лікарі не лише обласної лікарні, а й районів.
Збудували його в занедбаному приміщенні, яке за часів Миколи Скліфосовського слугувало конюшнею, а в радянські – бухгалтерією. Приміщення фактично відбудували з нуля по програмі Світового банку. Загалом в області є мережа навчальних центрів, але центральний знаходиться тут.
Тренінговий центр виглядає як склад манекенів з кімнатою для прес-конференцій.
Проте все-таки ці манекени відрізняються від тих, що рекламують одяг на Центральному ринку. Вони мають всередині доволі недешеве обладнання, яке дозволяє їм систематично «хворіти» по заданому спеціалістами центру сценарію.
Наприклад, нам демонстрували як манекен на ім’я Семен (це його так називають співробітники) отримав інфаркт міокарда і в нього почався акроціаноз (посиніння пальців). Взагалі, за словами працівників, Семен може змінювати розмір зіниць, плакати, мати різні показники серця, пульсацію тощо. Усе залежить від заданого спеціалістами сценарію у програмі та дій тих, хто проходить тренінг.
Один зі сценаріїв – зупинка серця. Лікарі можуть під час навчання зробити дефібриляцію, і в залежності від обраних «джоулів» залежить життя Семена. Усі дії лікарів показує ізолінія на моніторі.
Григорій Оксак пояснює:
«Йде повний ланцюг процесу і весь процес наближений до реальності. Хто працює в “швидкій”, то ті виконують роль “швидкої”, лікар вже ж чергує на місті. Передається час, коли “поступив” пацієнт, йде дзвінок лікарю. Лікар приймає дзвінок через гучномовець, розмова записується й потім йде оцінка, чи вірно лікар з карети “швидкої” передав інформацію лікарю в центрі».
Увесь процес записується на відео, яке допомагає бригаді подивитись на свої дії зі сторони й проаналізувати їх.
«По класиці це відбувається наступним чином: усі маніпуляції* відбуваються під наглядом в іншій кімнаті, в якій розміщений загальний монітор. Він поділений на 4 частині: одна трансляція з моноблока передає показники «пацієнта» й ще три з камер».
*Тут і надалі: маніпуляції – комплекс дій, спрямований на збереження життя.
За два роки існування центр відвідало 80 делегацій з різних районів країни.
Проте нас в центрі цікавить той самий «Високотехнологічний пристрій для моделювання вени та ін’єкційної голки для постановки катетерів в різних анатомічних місцях в різних умовах». Який, згідно з текстом судової ухвали, не виявили аудитори.
Пристрій є. Принаймні, ми його бачили та навіть провели «маніпуляцію». Усі дії голки на моделі руки видно на моніторі. Система враховує нахил голки, спротив шкіри, пальпацію. Умови ж залежать від заданого сценарію:
«Ця система дає персоналу можливість автоматично навчитися робити маніпуляції. Бо де нагально і реалістично можна навчитись? На трупові та на живій людині. На трупові це неможливо, а на живій людині – жоден пацієнт на це не піде», – зазначив Григорій Оксак.
Система вкаже, якщо лікар помилився й потрапив у вену, врахує всі його дії та дасть їм оцінку. За словами Григорія Анатолійовича, всі у лікарні пройшли навчання у тренінговому центрі («від медсестер до сивочолих корифеїв»).
Голка в копиці сіна
Посадовці пояснюють, що у 2017 році, коли закуплялося обладнання для навчального центру, то ніхто не знав, який воно матиме вигляд, адже аналогів в Україні немає. Проблема була навіть у тому, аби прописати технічне завдання.
За його словами, фактично аудитори разом з лікарями не помітили обладнання в потоці закупівель.
«Не розібралися. Ми отримували величезну кількість обладнання в ящиках. Коли ми з аудиторами перевіряли, то не розібрались до кінця з комплектацією. Велика кількість техніки. Ми ж також навчаємося, ми тоді споглядали ящики з технікою, яку ще не бачили. Коли ми писали техзавдання, то такого апарату в Україні не було. Це нове, сучасне обладнання», – говорить Григорій Оксак.
Наразі ж, як ми бачимо, це обладнання дійсно є.
Про аудиторів
Лікарі пояснюють, що аудитори іноді суб’єктивні у своїх судженнях. Григорій Оксак наводить історію про реформу харчоблоку, яку провели в обласній лікарні.
«Існує декілька підрозділів, що готують харчі. Ми об’єднали їх у воєдино. Закуповуємо великими партіями харчування, аби здешевити їх. Так ми й зробили. Обласна лікарня годує 5 великих медзакладів, адже там в приміщеннях то десь покрівля потекла, то техніка несправна. Об’єднали все в один. Усі торги відкриті. Зекономили кошти на утриманні старих приміщень. По системі ProZorro картопля у нас по 6 гривень, але нам Рахункова палата каже, що ми робимо не правильно».
Про співпрацю зі Світовим банком
Співпраця зі Світовим банком розрахована на 42 млн доларів, і як ми вище зазначили, направлена на боротьбу з серцево-судинними захворюваннями (інсульт, інфаркт). Кошти виділяються траншами. Фактично банк надає кредит під гарантії держави Україна.
Банк же і слідкує за дотриманням вимог і реалізацією програми.
«Те, що ви бачите, – це 1/10 того обладнання, яке отримувала область по програмі. Ми отримали сучасний апарат для МРТ (таких два в країні, інший в Києві). Новий томограф, 3 рентген апарати, 20 апаратів УЗД, нова лабораторія. І це лише в обласній лікарні».
За словами Григорія Оксака, завдяки співпраці зі Світовим банком в області є сучасна лабораторія. Там створена єдина база аналізів, а головне, що на місцях (інших лікарнях) є ідентичні апарати. Тепер немає потреби возити до обласної лікарні аналізи, аби там їх переробляли.
Крім цього, тепер обласна лікарня має необхідне обладнання для допомоги пацієнтам з серцево-судинними хворобами.
«Ми займаємо друге місце після Вінниці по допомозі з ішемічною хворобою серця (це за кількістю проведених дій та врятованих). У нас є чіткий протокол по допомозі між усіма службами, що відповідають за цю патологію. Сімейний лікар, швидка допомога, – усі знають, куди звертатися й куди йде інформація. У нас є вся техніка (той же томограф), у нас постійно чергує хоча б один нейрохірург, анестезіолог і невропатолог. Це записано в протоколі, це вимоги НСЗУ до лікарні, яка має надавати допомогу при відповідних патологіях».
Крім персоналу та техніки лікарня, за вимогами, має мати медпрепарат «Актилізе».
«Це дуже дорогий препарат. Ціна – 12 тисяч гривень за флакон. Пацієнту потрібно два. Ви розумієте, що пацієнт поступає у важкому стані або ж без свідомості, і говорити пацієнту, що він має купити два флакони за 24 тисячі гривень… Шукати гроші, поки відлік на хвилини – це нонсенс», – зазначив головний лікар.
«Золотий час в таких випадках – 60 хвилин. Якщо пацієнту надати вчасну та кваліфіковану допомогу, то пацієнт повертається до життя без ушкоджень, відновлюються всі функції. Якщо не встигнути, то пошкодження мозку незворотні. У пацієнта після лікування є ознаки інвалідності, а це навантаження на медичну та соціальну службу.
«А головна проблема – яке навантаження лежить на родину, адже це тяжкий хронічний пацієнт. Це кожен день потреба кошти – як з родини, так і з бюджету. Особливо, якщо мова йде про працездатний вік. Коли ж механізм чітко зроблений, і своєчасна допомога, то це дешевше і родині, і державі».
Наразі обласна лікарня переведена в «бойову готовність» у випадках з серцево-судинними захворюваннями.
«Раніше у нас пацієнт при інфаркті отримував крапельницю, довго лежав. Наразі існує так званий “зелений коридор” (маршрут пацієнта): якщо трапляється інфаркт вдома, то приїжджає бригада не залежно лікарська чи фельдшерська, й робиться кардіограма на місці. Після цього вони передають інформацію нашим лікарям. Ми бачимо результати кардіограми, і якщо “випадок наш”, то одразу скеровуємо – везіть до нас. Увесь ланцюжок в нас відпрацьований. Екстрена допомога, якщо дозволяє час, одразу везе до нас по протоколу. Бо ми єдині в області, хто має відповідний дозвіл».
Висновки
Ми написали про кримінальне провадження через відсутність пристрою для моделювання вени та ін’єкційної голки. Проте в лікарні (яка є комунальним підприємством) показали чудеса відкритості, ба більше – не лише показали, що звинувачення виглядають безпідставно, але і відзвітувались перед громадськістю про свою роботу.
Тепер залишається питання до правоохоронців: що змушує їх розслідувати відсутність того, що насправді є в наявності? Можливо, бюрократія, а можливо, інші фактори. У будь-якому разі, це – таємниця слідства.
Продовження бесіди з Григорієм Оксаком читайте на ЗМІСТі згодом.
Фото Богдана Проскурова
Обкладинка Марини Вісич