Безкоштовне протезування на Полтавщині: шлях пацієнта до відновлення

Молодий військовий Дмитро втратив ногу під час штурму Кліщіївки. Це було пів року тому, а зараз він завершує протезування в Полтаві й заново вчиться ходити.

Шлях його боротьби, поранення та відновлення – унікальний, проте подібних історій, породжених роками війни, можуть бути тисячі. Щодня ці люди борються за те, щоб повернути собі бодай частину попереднього життя. 

На Полтавщині протезуванням займаються кілька підприємств, найбільше з яких – державний завод у Полтаві. Нещодавно він завершив процедуру реорганізації й готується до розширення переліку послуг.

Отримати протез на підприємстві можна коштом держави. Військовослужбовцям завод забезпечує повний курс протезування з реабілітацією у стаціонарі безоплатно.

ЗМІСТ дослідив тему протезування на Полтавщині та побував на підприємстві, щоб розповісти про процес, необхідні документи та місця звернення для отримання протеза.

Щодня через бойові дії військові та цивільні зазнають тяжких поранень. Частина з них втрачає кінцівки й потребує тривалого відновлення.

На заводі в Полтаві протезуються військові з різних областей України. Переважно це воїни з Полтавщини, Сумщини та Харківщини. Сусідні області мають власні підприємства, але у Харкові воно зараз не працює, а в Сумах немає стаціонарного відділення, де можуть протезувати військовослужбовців.

Однак територіальний принцип – не основний. До полтавського заводу також звертаються воїни зі складними випадками ампутації з віддалених областей. Один із них – захисник Дмитро, про якого зайшла мова на початку тексту.

Військовий родом з Одещини, служить у 5-й окремій штурмовій бригаді. Брав участь у боях на Бахмутському напрямку. Ногу втратив під час штурму поблизу Кліщіївки. Підхід до села був замінований, тож Дмитро підірвався, коли почався ворожий обстріл.

Протезування Дмитра в Полтаві добігає кінця. Зараз чоловік ходить, іноді спираючись на милицю. Допомогою для його відновлення фахівці полтавського протезного підприємства займалися майже три місяці.

Протезний завод у Полтаві виготовляє функціональні та косметичні протези, які встановлюють при ампутаціях різної складності. Підприємство має власний стаціонар, де пацієнти перебувають упродовж усього процесу протезування. В умовах війни тут роблять акцент на реабілітаційній складовій та розширенні переліку послуг. 

Більше інструментів для розвитку й виживання в умовах ринкової конкуренції з’явилися завдяки реорганізації, яку завершили наприкінці 2023 року. За її підсумком з державного казенного підприємства завод став комерційним.

Заступниця директора протезного заводу Таїсія Роменська говорить, що зараз підприємство зосереджене на наданні безкоштовної допомоги військовим, які втратили ноги на війні. Протезуванням забезпечують і цивільних, проте переважно амбулаторно. Також фахівці заводу займаються виготовленням ортопедичного взуття на замовлення.

Підприємство має ліцензію на медичну практику, проте для повноцінного надання реабілітаційних послуг потрібно отримувати додаткові дозволи. Для цього треба підготувати нормативну базу, обладнання та фахівців.

Після реорганізації й затвердження нового статуту завод отримав можливість додати до своєї структури реабілітаційне відділення та співпрацювати з Національною службою здоров’я України. 

Після завершення оформлення документів та підготовки підприємство укладатиме договори за Програмою медичних гарантій на послуги, за які замість пацієнта платить держава, та надаватиме реабілітаційні послуги на комерційній основі. Йдеться про масаж, ортопедичну гімнастику, ерготерапію, фізіотерапію, психологічну допомогу тощо.

За словами заступниці директора підприємства Таїсії Роменської, попри підвищений попит на протезування в Україні завод нині недозавантажений, заповнена тільки третина місць. З розподільчого шпиталю в Харкові військових спрямовують переважно до областей на заході країни, тож до Полтави більшість з них не потрапляє. Питання порушували на рівні Міністерства оборони, проте ситуація так і не змінилася.

Після втрати кінцівки військові та цивільні громадяни України можуть звертатися по безкоштовне протезування. Обрати фахівця та підприємство, які цим займатимуться, можна самостійно.

Спочатку людина з ампутованими кінцівками має отримати висновок відповідної медичної комісії та написати заяву до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. 

Для отримання протеза потрібно подати заяву, зібравши наступний пакет документів:

Заяву можна подати до органу соцзахисту або центру надання адміністративних послуг за місцем проживання самостійно або через законного представника. Її зареєструють в банку даних людей з інвалідністю, а Фонд сформує електронне направлення на протезування. За ним замовник може обирати підприємство, де хоче отримати послуги. Протезування здійснюватимуть за індивідуальною програмою реабілітації. 

Людина, яка хоче отримати протез від полтавського заводу, має звернутися до підприємства й написати заяву. В електронному вигляді її завантажать до Централізованого банку даних з проблем інвалідності. Після цього розпочинається процес виготовлення протеза та підготовки до його використання.

Спочатку протезисти створюють модель кукси, яка сформувалася після ампутації. Для її виготовлення використовують гіпсові бинти, накладаючи їх на залишок кінцівки. Отриманий негатив використовують для виливання зі смоли куксоприймача – однієї з основних частин конструкції протеза.

За бажанням замовника, куксоприймач можуть фарбувати в різні кольори й робити дизайн. Заступниця директора підприємства говорить, що здебільшого оздоблення замовляють військові, які водночас часто відмовляються від косметичного закриття металічної частини протеза.

У роботі полтавські протезисти використовують матеріали та технології німецького виробника Otto Bock. У нього ж замовляють колінні вузли. Очікувати на доставку можна від кількох тижнів до місяця в порядку черговості, бо через значний попит з України компанія не встигає виготовляти замовлення.

Доки очікують на прибуття з Німеччини вузла, фахівці протезного заводу виготовляють тренувальний протез і розпочинають адаптацію пацієнта до його використання. Підготовка відбувається у стаціонарі з чотириразовим харчуванням і заходами фізичної та психологічної реабілітації. 

Також потрібно врахувати, що кукса може деформуватися. Наприклад, набрякати або навпаки – всихати. Тому до протезування потрібно правильно сформувати куксу за допомогою спеціального бинта.

Під час використання тренувального протеза розв’язують також проблему психологічної невпевненості та страху, пов’язаного з відновленням фізичної активності. На цьому етапі з замовником працює реабілітолог та психолог, тож до моменту виготовлення основного протеза людина впевнена у своїх навичках ходьби.

Під час протезування в Полтаві військові можуть виходити за межі підприємства в магазин, на прогулянку чи зустрітися з рідними. Для цього потрібно написати заяву.

Коли замовлення остаточно готове й адаптоване під користувача, пацієнт отримує основний та купальний протез.

Цивільним, які втратили кінцівки через війну або хворобу, протезування здійснюють переважно амбулаторно, а стаціонарні місця тримають для військових.

При амбулаторному протезуванні замовник приїжджає на підприємство, де з ним спілкуються лікар ортопед-травматолог і протезист, або ж фахівці заводу виїжджають до пацієнта додому. Під час цього роблять гіпсові негативи. За ними виготовляють протез і виконують примірки. Потім замовникові видають виріб і проводять первинну консультацію щодо користування протезом. 

Якщо людина не може впоратися сама, до неї додому приїжджає реабілітолог і проводить консультацію з деякими практичними заняттями. Якщо випадок складний, замовникові можуть запропонувати протезуватися в стаціонарі.

Виготовлення протеза є безкоштовним для пацієнта й разом з реабілітацією в стаціонарі займає в середньому 2-3 місяці. 

Послуги протезування коштом держави на Полтавщині надають 4 підприємства. За даними Міністерства соціальної політики, у Полтаві можна звертатися до наступних виробників:

Обкладинка – Юлія Сухопарова

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США