Борщик з післясмаком. Як змінюватимуть організацію тематичного фестивалю на Полтавщині

Цьогоріч на Полтавщині відбувся восьмий фестиваль «Борщик у глиняному горщику». По його завершенню соціальні мережі вибухнули хейтом. Відвідувачі писали відгуки про недостатній рівень організації фесту: відсутність парковки та місць для відпочинку, нестача вбиралень, вартість страв тощо. Водночас чимало охочих потрапити на захід говорить про високу якість й привабливість самої ідеї та головної мети фестивалю. 

«Борщик у глиняному горщику» – приватна ініціатива місцевої етнологині та дослідниці народної культури Олени Щербань. Озираючись на цьогорічні проблеми та відгук гостей стало зрозуміло, що фестиваль «стрибнув вище голови» й став масовим. Унікальна й цікава концепція розбилася об критику відвідувачів через організаційні моменти.

Це зрозуміли й в Опішнянській громаді, де нині готуються до «Опішня СливаФЕСТу». Голова громади Микола Різник вважає, що фестиваль борщу є гарним туристичним магнітом, тому вирішили допомогти Олені Щербань у підготовці наступного фестивалю.

ЗМІСТ розповідає, що стало причиною негативних відгуків про фестиваль, як ці проблеми розв’язуватимуть та покращуватимуть «Борщик у глиняному горщику», що відбудеться у 2022 році.

Громада не винна

Критика фестивалю борщу рикошетом зачепила і Опішнянську громаду. Микола Різник пояснює, що селищна рада не є організатором фестивалю, але готова спільно з Оленою Щербань працювати над покращенням якості організації спільними зусиллями:

«Ніхто ж не розбирається, що наша громада не була ані організатором, ані співорганізатором. Через це й несправедливо отримала негатив. Дійсно, проблеми на фестивалі були, але це тільки тому, що він зараз масштабується. Він реально популярний».

Олена Щербань також говорить про те, що «Борщик» – виключно її ініціатива, що живе уже 8 років поспіль. Фестиваль вона влаштовує самостійно у своїй етносадибі «Лялина світлиця» в Опішному. Він має свій зміст, мету та формат, який організаторка змінювати не планує. Щоправда, у наступні роки з його організацією допомагатиме громада.

Серед основних проблем, які цьогоріч зафіксували були маленька територія, відсутність парковки, нестача місць для їжі та відпочинку через велику кількість відвідувачів та бруд у вбиральні. Також цьогоріч на вулиці біля садиби ремонтують водопровідні мережі та розкопали ділянки, що спричинило взагалі транспортний колапс.

Щоб розв’язати ці проблеми до організації долучиться Опішнянська громада. Наприклад, допоможе розширити територію фесту та підготувати її до прийому гостей, розібратися з паркуванням, знайти волонтерів, які допомагатимуть у підготовці та стежитимуть за перебігом «Борщику...» у 2022 році.

Для цього Олена Щербань має створити громадську організацію, адже нині вона діє виключно як фізична, а не юридична особа. Також Опішнянська громада хоче допомогти підготувати заявку на конкурс від Українського культурного фонду, щоб залучити фінансування та покращити фестиваль борщу.

Концепція фестивалю

Засновниця «Борщику у глиняному горщику» поєднує у фесті 2 теми. Йдеться про народну культуру харчування та використання глиняних виробів у побуті (це було темою дисертації Олени Щербань).

Цей фестиваль дослідниця влаштовувала у Німеччині, Італії та Іспанії. Таким чином вона популяризує українську народну страву за кордоном.

«8 років поспіль на 2 неділю серпня я проводжу фестиваль, бо це рекламна кампанія моєї діяльності, бо я займаюся непопулярною в Україні справою, що не приносить прибутку. Я подорожую Україною, шукаю рецепти борщів і готую до друку книгу про 365 різновидів борщиків. За 11 років діяльності садиби я стала монополісткою у темі приготування українського борщу в печі, його рецептури й показую це людям. Ось моя концепція».

На першому фестивалі приготували 12 видів борщів. Цьогоріч їх було 85, а наступного року планують понад 90. Задумка кожного з цих фестивалів полягає в тому, щоб зібрати рецептури і показати людям, що борщ – це частина української культури.

Цьогоріч тут можна було скуштувати різноманітні за рецептурами борщі. Серед них, «желізний», перезолений, слобожанський з раками, з полуницею, з грушами, вудженою перепілкою чи  кролевецький борщ з яблуками.

Також спекли 8 весільних короваїв, 16 різновидів живого хліба до борщу. Олена Щербань каже, що на фестивалі можна було придбати хліб додому та безкоштовно скуштувати випічку чи борщі. Та, як виявилося, не усі  відвідувачі цим скористалися й мають претензії до організаторки.

Проблеми фестивалю і як їх розв'язуватимуть

Олена Щербань каже, що бачила негативні відгуки про організацію і має, що відповісти на кожен з них. За її словами, важливо розуміти, що за усі основні процеси вона відповідає самостійно й при цьому залишається дослідницею та науковицею, а не менеджеркою чи професійною організаторкою свят.

Головною проблемою фестивалю став приїзд туристів, на яких він не орієнтований. Засновниця говорить, що «Борщик …» має вузьку специфіку й створений для людей, які готові приділити чимало часу фестивалю. Наприклад, на захід приїжджають люди, які хочуть відвідати «Гелон-фест», що відбувається того ж дня у Котелевському районі. Ці відвідувачі не затримуються, не чекають на борщі й не можуть знайти необхідні зручності, тому незадоволеними їдуть з садиби. Таку версію пропонує Олена Щербань.

За її словами, фестиваль не претендує на масовість. Для цього є обмежувальний захід – 100 грн за вхід:

«Я обмежую туриста входом. Це моя приватна хата та ініціатива. Підрахунки не встигаю просто вести. Цей захід стримує натовп. Звісно, я на фесті рада всіх бачити, але працюю більше на цілеспрямованого туриста. Цьогоріч колапс був, бо там був “Гелон”. Через величезну кількість людей я зрозуміла, що мені не вистачить ресурсу, щоб кожного прийняти».

Ще однією особливістю фестивалю є процес приготування борщів, на який теж скаржилися гості. За словами Олени Щербань, у програмі завчасно прописують борщі на снідання, обідання та вечеряння. Через це стави виносять раз на 2 години. На вартість страв вона не впливає, адже борщі готують майстрині:

«Я їм кажу, що було б добре, щоб борщики по 25-30 грн коштували. Але тут є людський фактор, на який я вплинути не можу. Вони готують авторські та автентичні борщі, а хтось приїжджає на 20 хвилин і потім скаржиться, що в нас нічого їсти було».

Фото Оксани Калініної

Також деяким відвідувачам не вистачало гучної музики та додаткових розваг. За словами Олени Щербань, відсутність алкоголю, дитячих батутів, локацій з продажу солодкої вати чи лимонадів – частина концепції фестивалю. Мовляв, якщо цей варіант фестивалю не підходить гостям, то вплинути на це не зможе ніхто:

«Мабуть, мій фестиваль просто не підходить людям, які намагаються знайти там щось інше. Мій смисл – автентичні борщі. Третина гостей заради цікавості приїхали, але це не мій контингент».

Також існувала проблема з паркуванням. Її організаторка визнає повністю, але називає об’єктивною. Річ у тому, що на території етносадиби взагалі немає парковки й не з’явиться взагалі. Раніше автомобілі гостей паркували поблизу сусідів Олени Щербань, що полегшувало транспортну проблему. Цьогоріч на вулиці розпочали ремонтні роботи, що значно ускладнило паркування та пересування вулицею. Ця проблема стала ледь не основною претензією за кількістю згадок у коментарях в соцмережах.

Наступна згадана проблема – брудні вбиральні. Користувачі скаржилися на кількість туалетів та їхню чистоту. На це Олена Щербань відповідає: на території садиби є 7 вбиралень:

«Мені кажуть, що в недостойному вигляді туалети були, а люди не знали, що є ще вбиральні. Просто не знали, бо вони забігли і розгубилися. Людина, яка не знайома з програмою, яка не хотіла чути реєстратора. Люди на хвилинку приїхали, бо в них “Гелон”».

Щоб розв’язати усі ці проблеми Олена Щербань каже, що готова приймати будь-яку допомогу та покращувати якість фестивалю, щоб він залишався цікавим.

Що буде на наступному фестивалі

«Борщик…» у 2022 році відбудеться на тій самій локації, але тепер в організації допомагатиме Опішнянська громада. Микола Різник пропонував влаштувати його на стадіоні, де цьогоріч відбудеться «Опішня СливаФЕСТ». Олена Щербань відмовилася, бо не хоче втратити концепцію та сенс заходу, який сама створила.

Підготовка до заходу у наступному році уже триває. Зараз Олена Щербань готується до випуску своєї книги про 365 різновидів борщиків та продовжує збирати матеріали про народну культуру харчування та досліджує обрядовість.

Наступного року у садибі готуватимуть понад 90 видів борщів. Таким чином, хочуть показати найнезвичніші інгредієнти у здавалося б звичній страві. Єдине, тепер до організаційних моментів поставляться з урахуванням масовості заходів та запитів гостей, які цьогоріч вони доволі чітко сформулювали.

Сливовий опішнянський фест

Просто зараз триває підготовка до іншого заходу, який тепер вже влаштовує Опішнянська громада – «Опішня СливаФЕСТ». Микола Різник каже, що той шквал критики на фестиваль борщу може позначитися на відвідуваності іншого фестивалю про українську автентичну кухню.

«На цьому фестивалі ми популяризуватимемо українські страви, приготування та наш місцевий бренд – “опішнянську сливу”. До підготовки ми ретельно підійшли, тому хочеться, щоб тимчасовий негатив на фестиваль борщу не вплинув на нашу ініціативу».

«Опішня СливаФест» відбудеться 4-5 вересня у селищі Опішня на стадіоні центру фізичного здоров’я населення «Спорт для всіх» ім. О.Губаря. Протягом двох днів організатори обіцяють справжню сливову гастрономію та культурно-розважальну програму:

  • локації з гастрономічною крафтовою продукцією та сувенірами;
  • театральне дійство від Полтавського академічного музично-драматичного театру ім. М.Г.Гоголя;
  • кулінарне шоу із зірковими гостями;
  • гастрономічна екскурсія-квест для велосипедистів «Макітра опішнянських слив»;
  • дитячі атракціони та розваги;
  • концертно-розважальна програма;
  • конкурс краси «Міс Опішня СливаФЕСТ».

Хедлайнери заходу – гурт Kozak System.

Фестиваль організовує Опішнянська територіальна громада за підтримки Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму та Полтавської ОДА.