До повномасштабної війни підприємець Кирило Сірий розвивав будівельний бізнес у Харкові, що спеціалізувався на вентиляції й кондиціонерах та мав плани на майбутнє та втілював їх у життя. Одного дня все змінилося.

Влітку 2022 року разом з родиною він опинився у Полтаві, довго не міг знайти роботу й вирішив, що час створювати власний проєкт. Уже кілька місяців маленька кав’ярня від харків’ян успішно працює у центрі міста й навіть планує розширюватися.

У цьому матеріалі ЗМІСТ розповідає про досвід харків’янина у створенні власної справи на новому місці та поради для внутрішньо переміщених осіб, які прагнуть відкрити свій бізнес.

Як почати все спочатку в розпал війни

Харків одним із перших зазнав ударів, які ворог завдає досі. Попри обстріли, бізнесмен разом з родиною залишався у місті кілька місяців поспіль. Квартира родини не постраждала, але довелося жити в підвалі. Невдовзі перебувати в місті стало ще небезпечніше:

Спочатку сім’я підприємця переїхала до іншого міста Харківщині. Там зрозуміли, що без роботи довго не витримають і вирішили рухатися далі. Поїхали до Полтави:

Тут родина знайшла нове житло, проте Кирило зіштовхнувся з проблемою працевлаштування не лише за фахом, а загалом з відсутністю роботи . Тож вирішив ризикнути й відкрити свою справу. Так розпочалася історія кав’ярні «Тю» – нового проєкту, що став частинкою Харкова у середмісті Полтави.

Полтава – нове місто для Кирила, тож започатковувати власну справу ще складніше. Важко знайти, з ким домовлятися про відкриття закладу, як оформлювати документи, коли довкола війна. Спочатку власник «Тю» планував зайнятися вуличною їжею, але не вдалося отримати дозвіл:

Заклад відкривали з «нуля». Домовилися про оренду приміщення, придбали все обладнання і вже в липні запрацювала кав’ярня to go «Тю». Цей формат передбачає можливість гостям закладу замовити через спеціальне вікно напої або тістечка з собою.

 На подив Кирила Сірого витрати окупилися невдовзі після відкриття. 

Заклад оздобили притаманними для Харкова речами. На вулиці намалювали термометр та розмістили вивіску «харківська двіжуха». Заклад доволі невеликий й орієнтований на гостей, які прогулюються містом, або зупиняються на розмову поблизу «Тю». Кирило Сірий каже, що завдяки такому формату хотів передати харківську звичку годинами гуляти містом під розмови та з напоями в руках. Поблизу також є столик, а влітку можна скористатися лавами поблизу.

Акцент на прогулянках спрацював, і за кілька місяців існування кав’ярні засновник помітив таку тенденцію: коли у місті тепло – до «Тю» приходить багато людей, а коли прохолодніше – вони ніби й не виходять на вулицю, не п’ють каву і не гуляють. Тому наразі працює над тим, аби дещо змінити формат та зробити приміщення, куди відвідувачі зможуть зайти аби погрітися та замовити каву.

Меню закладу оновлюють, аби гості могли приходити й куштувати не лише звичні напої, а й щось непритаманне для Полтави. До прикладу, це один з небагатьох місцевих закладів, де можна скуштувати афогато – ванільне морозиво, яке заливають порцією гарячого еспресо. Також у полтавських кав'ярнях рідко побачиш буряковий флет, морквяний лате, раф халва чи дорблю. Натомість для «Тю» це одні з основних позицій в меню. Також у закладі можна долучитися до різних зборів та задонатити на потреби військових.

У Харкові в Кирила залишилася домівка та офіс. Тому він планує повернутися в рідне місто, але закривати кав'ярню у Полтаві не збирається:

Підприємців на кшталт Кирила Сірого до Полтави та області переїхало чимало. Хоча досвід харків’янина показує, що започаткувати і розвивати бізнес за будь-яких умов власними силами реально, ВПО можуть отримати кваліфіковану допомогу. Це особливо актуально для людей, які не мають практичного досвіду у бізнесі. Коли Кирило відкривав кав’ярню, у місті  не працював через війну Центр підтримки підприємців «Дія.Бізнес». Нині він розгорнув діяльність, тому ВПО можуть звернутися за допомогою.

Тут можна отримати консультацію та пройти освітні курси як початківцям, так і підприємцям з досвідом -щодо оподаткування, реєстрації бізнесу, грантової допомоги від держави тощо.

З останніх успішних кейсів «Дія. Бізнес» у Полтаві – реєстрація юридичної особи ведучим та актором Костянтином, який планує займатися організацією івентів і продажем квитків.Після його звернення для підприємця підібрали групу ФОП та КВЕДи, роз’яснили систему оподаткування.  Допомогли зареєструватися та отримати необхідні документи. Сьогодні Костянтин вже як ФОП  організовує заходи у Полтаві

Ще одна підприємиця Олександра хотіла займатися продажем товарів для здоров’я (БАДів). Для неї також підібрали групу ФОП та КВЕДи, роз’яснили систему оподаткування й допомогли зареєструватися. Крім цього, фахівці центру роз’яснили необхідність використання касових апаратів й дали рекомендації щодо розробника програмного реєстратора розрахункових операцій, пояснили схему звітності для її виду діяльності та групи. Як результат, Олександра зареєструвала ФОП та ПРРО й продає товари на українських маркетплейсах.

До центру «Дія. Бізнес» можна прийти з 10:00 до 20:00 з понеділка по суботу. Також отримати необхідну інформацію чи пройти курси можна в онлайн форматі на сайті.

Керівниця полтавського центру «Дія.Бізнес» Альона Гончаренко говорить, що існує кілька форматів роботи з людьми, які приходять у центр. Все залежить від мети та запиту. Першочергово людину реєструють на консультацію, яка передбачає опитування. Це дозволяє усвідомити рівень обізнаності тих, що починають бізнес з нуля, в тих чи інших справах.  На основі цього формують дорожню карту. Вона складається з рекомендацій та пояснень, до яких фахівців потрібно надалі звертатися. 

Наступний формат – це освітні серіали, які єна сайті. Можна пройти велику кількість навчань, вони розділені за профілем. Для переселенців існує окремий курс, де навчають генерувати свої ідеї для бізнес-проєктів, формувати бізнес-моделі, шукати гранти тощо.

Окрім цього, на сайті є розділ «Знайти ідею» з понад 150 кейсами для бізнесу. Тут детально по кожній з ідей розписано орієнтовні суми для інвестицій, стратегію продажів тощо. 

Існує окрема галузь діяльності «Дія.Бізнес», пов’язана з бізнесом під час війни. Тут можна отримати інформацію про державні програми, які допомагають адаптуватися бізнесу в умовах воєнного стану. Серед них: 

Альона Гончаренко каже, що зараз команда центру подала декілька грантових проєктів, що спрямовані на допомогу переселенцям у працевлаштуванні – це отримання професій, які не потребують тривалого навчання. 

Відео – Євген Чорний, Олена Стаднік