12 квітня, 10:04
12 квітня, 10:04

Презентуємо наступний блок дослідження «Чого хочуть полтавці?», який проводили за допомогою методу глибинного експертного інтерв’ювання. Цього разу мова піде про потреби полтавського бізнесу.

Майже 40 років тому Маргарет Тетчер сказала, що не існує жодних «державних грошей» – є гроші платників податків. Це справедливо і для «грошей міста», адже 97% доходів полтавського бюджету, без урахування трансфертів, становлять саме податкові надходження. З них 92% коштів – це податки, що сплачують юридичні особи та фізичні-особи підприємці.

Умови для розвитку бізнесу є найважливішим фактором, що формує не тільки рівень доходів мешканців, але й спроможність міста до розбудови. 

Для об'єктивної оцінки бізнес-клімату Полтави та виявлення проблем до дослідження були залучені люди з різних галузей, які представляють різний бізнес. Завдяки дослідженню аналітичного центру «ЗМІСТ» про думку жителів міста про бізнес, яке виконали методом глибокого експертного інтерв’ю, можемо зробити певні висновки.

Протягом другої половини 2020 року та січня цього року аналітики та експерти досліджували потреби полтавців. Опитали 1 тисячу 100 містян та систематизували отримані дані, щоб знайти розв'язання проблем.

Проблеми, які виявили під час дослідження, можна розділити на дві групи: проблеми національного та місцевого рівнів.

Як результат дослідження, ми маємо мету сформувати повістку саме для місцевої влади. Через це проблеми національного рівня детально розглядати не будемо. 

Про комфорт для бізнесу у Полтаві

Середній бізнес більше зіштовхується з місцевою владою та інфраструктурою. Натомість малий бізнес має менше «точок дотику» з владою менше. Вищі оцінки давав бізнес, що не орієнтується на полтавський ринок і навпаки. Полтава є найкомфортнішим містом для експорту.

Комунікація з місцевою владою. Більшість респондентів вважають що владі не цікаво чим живе бізнес. Респонденти кажуть, що коли є певний діалог, його результати нульові. У бізнесу є стійке враження, що місцева влада не розуміє, що саме бізнес створює робочі місця та наповнює бюджет.  Через це немає й стратегії розвитку міста для бізнесу, яка могла б стати основою для довготривалого планування та інвестицій. Серед проблем комунікації респонденти виділяють незрозумілість «правил гри», що підвищує ризики у бізнесі та стримує інвестиції. 

Публічні фінанси, комунальне майно. Респонденти кажуть про непрозорість у публічних фінансах та нерівний доступ як до них, так і до комунального майна

Регуляторна система. Отримання дозволів непрозоре та займає багато часу. Деякі респонденти вимушені будувати підприємства в інших містах, де це займає набагато менше часу та зусиль. Відсутність діалогу призводить до того, що регуляторні акти розробляють без участі бізнесу, а отже не сприяють розвитку. Особливо гострою проблемою є земельне питання. 

Доступність інженерних комунікацій.  Найбільш загальна «тверда» проблема. Респонденти говорять про неадекватні терміни підключення, високу бюрократичну складову, та завелику ціну, в яку входять також неформальні платежі. Звісно, місту не належать мережі, вони або приватні або на балансі області. З усім тим, місцева влада може виступати учасником діалогу бізнесу з компаніями, що володіють мережами. 

Інфраструктурний об'єкт. На думку більшості респондентів, розв’язанням основних проблем міг би стати індустріальний парк.

Освіта. Рівень підготовки спеціалістів бізнес оцінює низько. На думку учасників опитування, які фактично виховують спеціалістів на своїх підприємствах, студенти приходять на роботу із загальною уявою про спеціальність. Серед проблем також нестача кадрів із технічною освітою, вказуючи на відсутність системної співпраці системи професійно-технічних навчальних закладів із роботодавцями. Тобто, місто не готує фахівців орієнтуючись на попит.

Програми підтримки. Лише кілька респондентів озвучили необхідність місцевих програм пільгового кредитування. У більшості ж, бізнес не сподівається на будь-які місцеві програми. Найкращою підтримкою з боку місцевої влади, бізнес бачить зрозумілі «правила гри», прозорість, рівність умов та дерегуляцію.  

Підсумки

Що потрібно полтавському бізнесу:

  • постійна комунікація з місцевою владою;
  • залучення бізнесу до коригування місцевих вимог та розроблення стратегії розвитку міста; 
  • публічні та прозорі «правила гри» для всіх;
  • можливість змін у системі української освіти в залежності від попиту на ринку праці;
  • прозорість та відкритість даних щодо місцевого бюджету, місцевих регуляторних актів, публічних закупівель, комунальної власності, земельних питань;
  • відкриті та конкурентні умови для публічних закупівель;
  • функціонування необхідних елементів системи боротьби з корупцією на місцевому рівні;
  • реалізація проекту індустріального парку; 
  • сприяння місцевої влади в доступі до інфраструктури та комунікацій. 

Дослідження показало, що для збільшення ефективності полтавського бізнесу потрібно налагодити комунікацію у трикутнику: місцева влада – бізнес – заклади освіти та науки. Проблеми бізнесу пов'язані як з регуляторними питаннями, так і з питаннями недотримання законів. І це основна проблема сьогодення.

Для того, щоб спростити ведення бізнесу, треба змінити саму систему та якісно налагодити спілкування з місцевою владою. Налагодити так, щоб не було необхідності порушувати закони та залишати важливі питання відтермінованими.