Замітки експертизи – рубрика, яка висвітлює думки полтавців щодо актуальних подій в місті. Усі герої рубрики відповідають на важливе питання, обране нашою редакцією. Мета експертиз – показати різні точки зору на одну подію, а не зіставляти кількість позитивних чи негативних думок.
Раніше Полтаву називали містом студентів. Саме сьогодні, в день, коли вони відзначають своє свято під покровительством Святої Тетяни, ми вирішили з`ясувати, що не вистачає нинішній студентській молоді в університеті, місті та країні.
Відповіді ми отримали різні:
 | «Я думаю, що студентам у Полтаві вистачає всього. Можливо, бракує лише київського широкого розгону і великого духовного доступу, який мають у столиці, він у нас дещо звужений. А стосовно наукової царини і всього іншого, то сьогодні студенту комфортно в будь-якому куточку України. Я бажаю студентам прекрасної молодості, щоб ті літа, які вони переживають, були найсвітлішими у їхньому житті». |
 | «На мою думку, студентам Полтави не вистачає бюджетних закладів харчування і достатньої кількості гуртожитків. Крім того, важливо закладам освіти мати можливість швидко реагувати на зміни на ринку праці. Надавати освіту з сучасних, затребуваних професій». |
 | «Студентам не вистачає мотивації, відповідальності та розуміння того, що аудиторні зайняття – це лише частина навчального процесу. Половина інформації має бути знайдена та опрацьована самостійно. Це вимагає систематичної роботи, але працелюбних та зацікавлених студентів, захоплених дисципліною, такий темп навчання не лякає, а тільки готує до успішного досягнення високих цілей у житті. Надзвичайно стрімкий розвиток технологій вимагає інтенсивних пошуків та здобуття нових навичок у багатьох сферах. Дорогі студенти! Цінуйте всій час, захоплюйтеся і пірнайте з головою у те, що турбує та манить! Великих вам звершень та перемог!» |
 | «Я вважаю, що, нам, студентам, не вистачає дозвілля, на яке б скеровував саме університет. Навчання йде за планом, і як додаток – відпочинок, розумний, корисний і пізнавальний – не завадив би усім. Було б цікаво, якби в цій сфері відбулись зміни, і я впевнена, що тоді б студентське життя не асоціювалося з довгими парами, сесією та труднощами під час навчання». |
 | «Мені не вистачає гарного подання матеріалу. Мені не зовсім подобається, як саме студентам доносять інформацію та її актуальність на сьогодні. Зараз дають базові знання, а хотілося б якихось інновацій. Викладачі роблять це на рівні викладачів школи, коли ти у них щось запитуєш, а замість відповіді отримуєш пропозицію подумати над цим самостійно. Іноді вони не можуть заглибитись в тему, бо самі цього не знають, тобто викладають лише в рамках своєї бази». |
 | «Сьогодні у Полтаві студентам не вистачає певного простору, де вони могли б збиратися. Наприклад, у Європі є такі спільноти, майданчики, де вони можуть зустрічатися, спілкуватися між собою, займатися улюбленими справами». |
 | «На мою думку, виходячи з багаторічного досвіду роботи зі студентами, їм більше всього не вистачає можливостей, свободи вибору та ставлення як до рівних, повноцінних громадян, які, власне, формують професійне майбутнє нашої держави. У наш час активна молодь потерпає в більшості навчальних закладів міста. Громадська і волонтерська діяльність не заохочується, а подекуди карається: до них прискіпливо ставляться викладачі, вони можуть чути в свою адресу слово "активіст" з нотками презирства навіть. Як думаєте, це гарна перспектива для розвитку молоді на майбутнє? Звичайно, ні. Для нашої студентської молоді вводять обмеження. Я знаю випадок, коли студентка самостійно виграла грант на стажування за кордоном, а навчальний заклад свідомо "затягнув" з дозволами – і стажування не відбулося. До речі, про можливості стажування в громадських організаціях, на платформах розвитку переважна більшість студентів також не знає. Як показує досвід наших шкіл з неформальної освіти – студенти хочуть і можуть, але не знають, де і як, а виховні відділи університетів займаються чим завгодно, але не вихованням гармонійної, всебічно розвиненої особистості, випускника, яким можна було б пишатися. Звісно, я зараз говорю не про всі навчальні заклади, не рівняю під один гребінець. Є заклади, в яких талановитих, активних і цілеспрямованих підтримують. Але далеко не всі, на жаль. Бо потенціал нашого студентства – величезний». |
 | «Я вже давно не є студентом, я лідер республіканського руху, але в цьому середовищі перебуваємо і досліджуємо ситуацію не тільки по студентам, а по всім верствам населення. Вважаю, що для студентів у Полтаві треба змінити три фактори: саморозвиток, відпочинок і навчання. У першу чергу, немає самореалізації. Тобто молодь не потрібна взагалі нікому, і молодь не може себе знайти. Тому що хочеться попрацювати, хочеться подорожувати, хочеться заробляти, мати пристойне місце в цьому житті, але такого немає. Тому цей тренд – виїзд молоді за кордон, ніби для досвіду, подорожей, грошей, – він дається в знаки тим, що вона не повертається назад. Я думаю, що молоді в Полтаві не вистачає саме оцього надлишку, який би нівелював статус міста як провінційного. Тобто працевлаштування, можливостей для росту і соціального становлення, куди входить житло, робота тощо. З точки зору відпочинку, релаксу, тут теж не вистачає інфраструктури. Усього того, за чим молодь їздить до Харкова, Києва і Львова, ну, вже і до Одеси. Це інфраструктура для відпочинку і взагалі для життя. Аквапарку немає? Немає. Нічних клубів немає? Немає. Якщо заклади громадського харчування ще більш-менш, то відсутність зони відпочинку – це другий фактор. Відпочинок має бути таким, за яким до Полтави хотілося б їхати з інших міст. Ну, і третій – стосовно навчання. Мені здається, що уже давно Полтава має стати, як ми раніше називалися, студентським містом саме через кількість студентів. Бо їх було до 40 тисяч, коли я ще 12 років тому був першим студентським мером Полтави. Сьогодні ж, у зв’язку з демократичною кризою (у кінці 90-х дітей народжувалося мало), і у зв’язку з виїздом молоді за кордон на навчання, і виїзду в інші міста, кількість студентів саме у Полтаві різко зменшилася. Місто розвивається, місто живе, коли тут багато молоді. Це однозначно. Тому для навчання нам теж треба створити можливості, щоб наші навчальні заклади були конкурентоздатними. Це можна зробити, я вважаю, маючи неабиякий досвід у цій сфері, і плюс ряд заходів неформальної освіти, щоб були різні курси, тренінги, курси перекваліфікації. І це зробити трендом. А ще молодь перестала міряти, змінилися пріоритети. Подивіться на опитування зараз і 10 років тому. Молодь 80-х років народження, студентська шкільна і молодь, яка в 90-х народилася – це ж зовсім різні цінності. Цінності сьогоднішнього студента знижуються, мріяти про високе чомусь (я знаю, чому), молодь не хоче. Про досягнення особисті, щоб увійти в історію, очолити якийсь напрямок, якимось підприємством керувати, стати знаменитим, зробити якийсь винахід, цього всього немає. Слава – в “Інстаграм”, ото й вся слава». |
Графіка Юлії Деркач