Замітки-експертизи – рубрика, яка висвітлює думки полтавців з приводу актуальних подій у місті. Усі герої рубрики відповідають на одне важливе питання, обране нашою редакцією. Мета експертиз – показати різні точки зору на одну подію, а не зіставляти кількість позитивних чи негативних думок.
На початку лютого на сайті Міністерства соціальної політики з’явився проект закону, що пропонує застосувати більш жорсткий контроль за використання ФОПів («Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників та протидії застосуванню незадекларованої праці»).
Звичайно, одразу всі подумали про ІТ-сферу, адже саме там активно використовують спрощену систему оподаткування (3 групу). Ба більше: саме її в офіційній відповіді ІТ Асоціації України на законопроект вказують «фактично єдиною реальною конкурентною перевагою в країні з високим рівнем корупції та низьким рівнем якості життя (війна, медицина, освіта, інфраструктура) на противагу спеціальним податковим режимам для креативних професій в країнах-конкурентах».
Але за такою ж системою працюють не тільки айтішніки. Як зазначено на Opendatabot від 25 лютого, з 2017 по 2019 рік найбільше кількість підприємств зросла у сфері програмування (40 тисяч), надання інформаційних послуг (26 тисяч), охорона здоров’я (2,3 тисячі), виготовлення страв та напоїв (2,2 тисячі) та діяльність в сфері архітектури (1,3 тисячі).
Трохи менше – офісна діяльність, виробництво кінофільмів, туристична діяльність (менше за тисячу).
ЗМІСТ розпитав полтавських фізичних осіб-підприємців, страховиків, економістів та юристів, що вони думають про новий проект Мінсоцполітики, і які наслідки (звичайно, якщо закон приймуть) він матиме.
 | «Так робить більшість – оформлює своїх співробітників як ФОП, і вони як ФОП надають свої послуги, але все одно ходять на роботу. І тепер держава хоче, щоб цих ФОПів не було. Звичайно, ФОПів зараз стає більше, тому що це більш вигідно. Вони платять менше податків, а для держави не вигідно, адже вона отримує менше. Так підприємець сплачує 5% від того, що прийшло на рахунок, і ЄСВ від мінімальної заробітної плати. А якщо він оформлений офіційно, то сплачує військовий збір (1,5%), ПДФО (податок на доходи фізичних осіб, 18%), ЄСВ (22%) від тої зарплати, яку отримує. Тобто, держава втрачає дохід, а люди йдуть в тінь. І держава вирішила це прибрати. Звичайно, для найманого працівника є мінуси. Лікарняний не оплачується (хоча можна оплатити, якщо все оформити), плюс немає 24 днів відпустки, як при офіційному працевлаштуванні. Хоча все одно можна домовитися. І держава акцентує на тому, що в людей немає відпустки, немає лікарняних (хоча всі домовляються). Як я зрозуміла із роз’яснень, вони контролюватимуть, зокрема, нарахування з поточного рахунку. Щоб не було у ФОПа зарахувань тільки від одного підприємства. Ну і будуть фактично перевіряти, чи ходить людина на роботу щодня по графіку. Мені здається, його не приймуть. Усі почнуть обурюватися. Але якщо і приймуть, то все одно ФОПи знайдуть вихід. Можна оформити договір на оренду робочого місця, або домовлятися за платежі, щоб гроші просто "гуляли" по рахунках». |
 | «Багато ЗМІ вже охрестили цей законопроект боротьбою з малим бізнесом на спрощеній системі оподаткування. Насправді, це не зовсім так, він не стосується тих спрощенців, які реально займаються бізнесом. У ньому йде мова про тих, хто, будучи за фактом співробітником компанії, оформлений як ФОП, який надає послуги цій компанії. Природно, що при використанні такої схеми фіскальне навантаження на фонд оплати праці істотно зменшується. Логіка авторів цього законопроекту проста: потрібно якимось чином наповнювати Пенсійний фонд з величезним дефіцитом. Фактично, кожна друга гривня пенсії платиться не з коштів ПФ, а за рахунок бюджетних дотацій. Але проблема таких ініціатив у тому, що, як правило, вони не працюють так, як хочуть їх творці, й можуть викликати негативні наслідки. Крива Лаффера, що описує залежності між податковими надходженнями і податковими ставками, вказує на те, що підвищення податкового навантаження не призводить до пропорційного зростання доходів бюджету, а іноді може викликати навіть падіння. Просто тому, що бізнес може піти в тінь, а ті ж айтішники – переїхати в країни з більш комфортними умовами. Уся проблема в контрасті: якщо сьогоднішня система дозволяє мати податкове навантаження в 6-15% на фонд оплати праці, то новий законопроект збільшить її до 41,5%. Тому є вагомі причини сумніватися, що очікування авторів ініціативи збудуться. Але найближчим часом ніхто таку ініціативу впроваджувати не буде. Дивно, що вона взагалі з'явилася за трохи більше ніж місяць до виборів». |
 | «На мою думку, сама назва законопроекту "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників" містить маніпуляцію. ФОПи – це не "працівники", не найняті робітники. Це самозайняті особи. Тобто, природа їхньої праці інша. І вона не вкладається в логіку марксистських уявлень про працю пана Реви та очолюваного ним міністерства. І Мінсоцполітики в жодному разі не має права говорити від імені самозайнятих осіб про якийсь "захист". Взагалі, держава, доручаючи розмову з ФОПами таким совєцьким бронтозаврам, як Рева, ризикує залишитися без IT-індустрії взагалі. Бо ця індустрія – найбільш "ліквідна". Думаю, на повну евакуацію всієї галузі в більш лояльні західні юрисдикції, де немає ні "рев", ні "мінсоцполітик", може піти не більше 2-3 тижнів». |
 | «Мене безпосередньо стосується це питання. Хоча наша компанія дає вибір: працювати як найманий працівник чи як ФОП, я працюю у страховій компанії як ФОП, тому що так дійсно набагато вигідніше працювати, адже це суттєва різниця в сплаті податку. Наприклад: від 10 000 грн /місяць прибутку як ФОП я маю сплатити 918 грн ЄСВ + 500 грн (5% від прибутку). Усього – 1 тис. 418 грн. А як найманий працівник із з/п 10000 грн я маю сплатити: 2 тис. 200 грн ЄСВ, + 1 тис.800 грн за мене сплатить підприємство ПДФО, +150 грн воєнний збір (1,5%). Усього – 4 тис. 150 грн. Різниця дуже велика – 2 тис. 732 грн/місяць. Як фінансовий консультант, я це прораховувала не один раз, бо якщо цю різницю інвестувати в накопичувальний поліс страхування життя, це дозволило б забезпечити людині за трудовий період життя (25 років стажу) повну фінансову незалежність. Тому моя порада як фінансового консультанта: дбати про своє майбутнє особисто, не чекаючи від держави прийняття законів. Тим більше, що основний закон №1057 і 1058 про пенсійне забезпечення та роботу страхових компаній прийнятий в 2004 році, що дає можливість самозабезпечення майбутнього. А як простий громадянин, я вважаю, що це спроба діючого президента отримати більше виборців, бо президент, поки що не підтримує цей законопроект… Чи можемо ми вплинути на це рішення? Я не знаю». |
 | «Потрібно дивитися в корінь цієї проблеми: чому саме компанії вдаються до такої моделі?.. Виходячи з цього, вносити зміни потрібно не тільки в КЗпП, але і в інші нормативно-правові акти, які спростять правила ведення трудових відносин і податкове навантаження на компанії». |
 | «Влада, яка наносить удар по підприємцям, завжди отримує удар у відповідь. Якщо взяти ФОПи на 3-й групі, то це в основному айтішники, які можуть покласти в маленьку сумку свій MacBook, і наступного дня вже працювати в будь-якій іншій юрисдикції. Це можуть бути країни Євросоюзу, Мальдиви і будь-яка інша країна світу. У них немає виробничих площ, обладнання, немає того, що може їх сильно сковувати. Вони повертаються сюди, відкривають ІТ-компанії, забезпечують людей роботою і чесно платять 5% з обороту – це супер. Плюс ці люди сплачують податки опосередковано: маючи високі зарплати, вони купують машини, залишають гроші в магазинах, заправляють машини бензином, з якого сплачується податок тощо. Тобто, не стоїть питання про п’ять відсотків, тому що мова йде про величезну суму коштів, які люди, отримуючи гарний дохід, залишають всередині країни. Тому моя думка – як завжди, влада, яка обікрала саму себе, шукає способи наповнити бюджет. Так само вони вчинили з "євробляхерами", яким дали можливість за тіньовими схемами ввезти в країну автомобілі перед виборами, і через цих же людей наповнити бюджет, щоб знову ці гроші роздати. Так само вони вчиняють і з ІТ-сферою, і з тими людьми, які оформлені на 3-й групі. Вони бачать, що доходи великі, думають: а давайте заберемо ще більше. Звичайна практика пограбування працюючих підприємців». |
 | «На мою думку, сама ідея внесення законопроекту про визначення критеріїв самозайнятості, а також приховування трудових відносин через взаємодію з ФОПами є актуальною та своєчасною. Адже на даний момент це питання є неврегульованим, і саме це дозволяє вільно трактувати контролюючим органам у кожному окремому випадку факти взаємодії юридичних осіб із фізичними особами-підприємцями, що і породжує численні судові спори. Тому наявність чітких, а, головне, адекватних критеріїв може стати початковою точкою для вирішення цього питання. З іншого боку, наша держава вчергове використовує механізм "закручування гайок", а не намагається розібратися з причинами такої ситуації – це і оплата єдиного соціального внеску, і застаріле законодавство в сфері регулювання трудових відносин тощо. Тому складно говорити, наскільки зваженим є це намагання, і чи принесе воно очікуваний результат Адже чиновники вже заявили, що вказаний законопроект не буде розглянутий у тому вигляді, в якому він представлений. А це може свідчити лише про те, що він був "сирим", і в такому вигляді його не можна було приймати». |
 | «Справа в тому, що я працюю в дещо іншій сфері, і 100% моїх співробітників працевлаштовані на моє підприємство офіційно. У мене немає такої проблеми, як оформлювати ФОПи на них. Особисто я вважаю (але ще раз акцентую, що не був у подібній ситуації, коли співробітник надає послуги самостійно), що платити податки в бюджет і надавати працівнику гідні умови праці – обов’язок роботодавця, і не є доцільним "вішати" додаткову відповідальність на нього». |
Графіка і обкладинка Юлії Деркач