Замітки-експертизи – рубрика, яка висвітлює думки полтавців щодо актуальних подій у місті. Усі герої рубрики відповідають на одне важливе питання, обране нашою редакцією. Мета експертиз – показати різні точки зору на одну подію, а не зіставляти кількість позитивних чи негативних думок.
20 вересня український парламент ухвалив закон щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій (касові апарати, РРО).
Тепер із 1 січня 2021 року ФОПи на єдиному податку 2-4 груп будуть зобов'язані використовувати РРО або ПРРО – ці правила, як і раніше, стосуватимуться суб'єктів господарювання у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, які розраховуються в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг).
Простіше кажучи, уряд вирішив ввести касові апарати не тільки для великих стаціонарних точок, але і взагалі повсюдно.
ЗМІСТ розпитав полтавських підприємців, що вони думають про нову ініціативу, і які наслідки вона матиме.
«Незалежно від того, що відбувається, для критики чи критиків завжди знайдеться місце. Багато хто в цьому законопроєкті вже угледів «зраду» й кричить про це, працюючи на політичний рейтинг. Виробляючи продукцію в Україні та створюючи ВВП ми розуміємо, що країна одна, а економіки, як мінімум, дві. І статистичні дані не показують її реальний стан. Причиною цього є, в першу чергу, система оподаткування ФОП.ФОП в Україні – це канали реалізації контрабандної продукції в колосальних об'ємах. Особливо це видно на гуртових ринках Чернівців, Харкова, Києва, Хмельницького. ФОП – елемент недобросовісної конкуренції, як у виробництві, так і в торгівлі. Реальні об'єми ФОП, на мою думку, з першої кризи 2008 року, суттєво перевищують законодавчі ліміти.Ресторани, бутіки в торговельних центрах, перевізники, інтернет-торгівля тощо. Якщо порахуємо їх річні витрати, то в багатьох вони складуть від 50% дозволеного річного обігу, а в декого, як не дивно, його перевищать.Бізнес має бути соціально-відповідальним і сплачувати податки – така умова існування держави. Тому не бачу ризики чи складнощі для ФОПів, оскільки нововведення можна буде здійснювати через смартфон, що доступно й легко. До початку 2021 року, коли Закон почне діяти, для більшості ФОПів, ще достатньо часу, щоб все вивчити та зрозуміти.Тому, якщо ви ФОП, то спокійно показуєте свій обіг і працюєте (правда ж, що немає чому хвилюватися?). А якщо він вже перевищує встановлені ліміти, то занепокоєння є зрозумілим – ви маєте час, щоб розпочати діяльність, як юридична особа. Впевнений, що даний Закон спрямований на захист української промисловості та сприятиме розвитку реального бізнесу».
«Державна регуляторна служба порахувала, що нововведення обійдуться бізнесу у 22,35 млрд грн, а ефект для бюджету складе 2-2,5 млрд грн на рік, або трошки більше, аніж 0,1% його дохідної частини. З точки зору ефективності це просто нерозумно. Також насторожує можливість шахрайства по «стукацтву». Ви купили товар з одним чеком в одному магазині, «настукали» на інший, – начебто купили там, але без чека. Як мінімум, це зайвий «головний біль». Ну і наостанок, про що мало хто говорить, – нововведення виключають можливість придбати нові товари через «зворотну доставку».Якщо ж в цілому подивитися на законопроєкти Гетьманцева, то нова влада взяла курс на детінізацію економіки за логікою бюджетоцентризму. Проблема такого підходу в тому, що якщо ви виводите економіку з тіні без зниження фіскального навантаження, то реальне фіскальне навантаження росте. Таким чином ці законопроєкти суперечать озвученій меті досягни стрімкого економічного зростання. У кращому випадку ми отримаємо зростання «на папері» шляхом врахування того, що і було, але не враховувалось. При цьому умови для бізнесу, а значить, і умови для реального зростання, погіршаться. Заради справедливості варто зазначити, що новий прем’єр пообіцяв зниження фіскального навантаження з наступного року. Але поки це обіцянки, а законопроєкти Гетьманцева – вже факт. І поки що складається враження, що останнє слово у податковій політиці буде за реінкарнацією ранніх часів Азарова».
«Моє ставлення до Закону 1053-1 (в усякому разі в тій редакції, яка відома широкому загалу) вкрай негативне. Бо при його розробці й прийнятті не були враховані поправки й пропозиції бізнесу та фахівців. У результаті до закону потрапили абсурдні й анахронічні норми, які просто не можливо виконати.Наприклад, законом передбачено: «У разі проведення розрахункових операцій в період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу, протягом години після відновлення такого зв’язку повідомити контролюючий орган….». Уявіть, що сервер вимкнувся десь о 16 годині дня. Та ще в п'ятницю. Увімкнувся о 16.30. Який контролюючий орган зможе обробити повідомлення впродовж години від усіх користувачів РРО? Згадайте, як нещодавно перевантажили «Приватбанк» простими платежами в п'ятницю.Ще приклад: «проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій, з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості». Уявіть, скільки часу знадобиться приватному підприємцю, який займається продажем запасних частин до автомобілів, щоб ввести в РРО всі запчастини з каталогів запчастин! Це ж можуть бути місяці роботи. При цьому фіскалів у ФОП цікавить лише оборот.«Надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі» – забудьте про оплату товару в момент отримання: закон передбачає виключно попередню оплату.Увесь закон направлений на те, щоб штрафувати не за несплату податків, а за неправильну пломбу, якийсь невчасно поданий звіт при тому, що все має працювати онлайн і звіт невчасно може бути поданий або з вини провайдера інтернету, або сервера ДФС тощо. Тобто ще прискіпливіше штрафуватимуть тих, хто намагається працювати по-білому й офіційно, а при цьому статтю за фіктивне підприємництво навіть декриміналізували. Тобто працювати по-чорному буде економічно вигідніше, ніж по-білому».
«Я вважаю, що не всі вірно розуміють суть цього Закону. Закон не збільшує податкову ставку, він лише контролює невідворотність сплати податків зі сторони ФОПів. Тобто він не змушує платити більше, він змусить платити те, що і так повинні сплачувати. Для мене, як для колишнього підприємця із 10-річним стажем, це цілком зрозуміло. Тому люди, які стверджують що бізнес «душать», або не розуміють, як це працює, або ображаються, що їм не дають працювати з «чорним налом». Тим паче, люди самі зможуть вибирати: працювати із класичним касовим апаратом чи їх електронним чеком. При цьому не потрібно купувати апарат. До того ж, як компенсація, Закон збільшує граничні обороти для ФОПів. Я працював багато в Грузії, там всі працюють із РРО.Одного разу до нас прийшла перевірка, ми працювали без апарату. Податківці нам ввічливо і без хабарів пояснили, що так не можна. І ми встановили апарат і не мали жодних проблем! Повторюсь, я розумію проблеми бізнесу як ніхто інший, і буду його захищати, якщо потрібно, але це точно не той випадок. Ми часто беремо у приклад США, але там не платити податки неможливо».
«Законопроект 1053-1 я в цілому підтримую. Спочатку це буде стосуватися ризикових сфер (ресторани, готелі, ювелірні вироби тощо), а через рік вже всіх інших ФОПів. Треба чесно вести великий бізнес. Так, було багато дискусій і в нашій фракції, але після першого читання ми прислухалися до колег і внесли правильні правки. Тому я і проголосував».
«Це не зовсім правильно. Треба придбати касові апарати, кожні 7 років його змінювати. Крім того треба відправляти звіти, а для цього потрібен інтернет, роутери. Зрозумійте, при Азарові це вже приймали – ніхто не виграв. Я вважаю, що це створює труднощі для підприємців і нічого позитивного не несе».
«Загалом враження позитивні, але мені не подобається, що почали не з системи, а з підприємців. Для початку треба було розв’язувати проблеми, які пов’язані з чиновниками й корупцією, адже це, безумовно, негативно впливає на економіку. Також цей закон не повинен збагачувати компанії, які продають касові апарати. Усе повинно бути у телефоні й безкоштовно. Щоб для підприємця була тільки єдина різниця його роботи після прийняття цього закону: видавати кожному покупцеві чек і чесно сплачувати податки».
«Уряд хоче рівних умов для всіх. Влада хоче все оцифрувати: чек навіть із телефону відправлятиметься у податкову, щоб вона аналізувала обіг коштів, які проходять через підприємця. Однакові правила для всіх – це добре для держави. Але давайте зробимо висновки, коли побачимо, як це пропрацює хоча б два місяці. Поки що негативу я не бачу».
«В цілому у нас позитивне ставлення до введення РРО. Один із принципів нашого об’єднання, як і соціально-відповідального бізнесу, – прозорість і сплата податків. Якщо мова йде про вивід бізнесу із тіні, ми – за, електронний чек цьому сприятиме. За 2018 рік члени ПАБу сплатили майже 700 млн податків до бюджету всіх рівнів. Ми за конструктивний та продуктивний діалог із державою, але правила повинні бути одні для всіх.Серед негативу – почали з бізнесу, а не з чиновників. Наприклад: вводячи штрафи за РРО з бізнесу, не погано було б передбачити й відповідальність податкової за різного роду «косяки». Наприклад, що і кому буде, якщо ця програма на серверах ДФС зависне на один день? Або, чи відшкодує чиновник суму хабаря, якщо буде доведено, що він його вимагав із підприємця? Чекаємо послідовних кроків із боку нової влади.Бізнес використовував ФОПів на єдиному податку – не лише як можливість вести торгівлю без використання касових апаратів, а й щоб уникнути тиску з боку контролюючих органів.У зв’язку з цим «Полтавська асоціація бізнесу» розраховує, що разом з введенням РРО буде продовжено економічну лібералізацію і зменшення силових функцій в правоохоронних органів, як, наприклад, ліквідація Управління захисту економіки (колишній ОБЕП) та багато іншого, що заважає Україні піднятися з останніх позицій (135-тий пункт наразі) рейтингу економічної свободи».
«Мені подобається, коли всі грають на рівніх умовах. Я, звичайно, ЗА. Чи будуть раціонально використані кошти бюджету, що ми додатково отримаємо, – не знаю. Але я впевнений, що всім потрібно працювати в рівних умовах. Якщо будуть однакові правила – можна конкурувати між собою».
