Замітки-експертизи –рубрика, яка висвітлює думки полтавців щодо актуальних подій у місті. Усі герої рубрики відповідають на одне важливе питання, обране нашою редакцією. Мета експертиз – показати різні точки зору на одну подію, а не зіставляти кількість позитивних чи негативних думок.
Евакуація українців з Уханя стала приводом, що збурив не тільки країну, але й світ. Повна невизначеність на найвищому рівні вилилася в протести, а згодом і сутички в Нових Санжарах, куди врешті-решт привезли евакуйованих людей. За ці дні ми пережили багато почуттів: від безпорадності до сорому і невдоволення. Причому сорому не тільки за тих, хто зустрічав своїх співгромадян камінням і лайкою, але й за тих, хто мав би запобігти паніці серед населення.
Із запитанням, що спричинило новосанжарську кризу, ми звернулися до експертів з медіакомунікацій, фахівців у сфері охорони здоров’я, полтавців, та директора місцевої школи.
Ми вже багато разів стикалися з подібними проблемами. Результат, який ми отримали, – це слабкість урядових комунікаційних інституцій та процедур, помножена на низький рівень критичного мислення громадян, і все це багаторазово перемножене на спеціальні інформаційні операції проросійських політичних сил. Така отруйна солянка супроводжує українське суспільство вже не перший рік. Немає сумнівів у тому, що каталізаторами кризи виступили політичні сили, що підозрюються у співпраці з кремлем. Однак навряд чи їх діяльність була б такою успішною, якби місце розміщення евакуйованих не тримали у таємниці до останнього моменту, якби підготовча комунікаційна робота була більш глибокою і персоналізованою, якби відповідальні за реалізацію цього проекту усвідомлювали, що кремль обов’язково використає цю ситуацію для дестабілізації суспільства. Врешті-решт, все впирається у спроможність виконавців реалізовувати такого роду рішення у сучасних умовах інформаційного простору.
Перше, що ми бачимо, – це маніпуляції в медіа. Навіть задовго до того, як було прийняте рішення евакуювати наших громадян, усі медіа подавали про коронавірус суцільний негатив. Вони негігієнічно поставилися до цієї теми й опублікували багато неперевіреної інформації. Наступна проблема – комунікаційний провал влади з мешканцями селища, району й області. Люди не знали офіційної інформації. Так само не було жодних пояснень, чому обрали саме цей санаторій і кого туди везуть. Не було й роз'яснень і плану дій, скажімо, для директора школи: що робити, коли виявлені пілддозрілі симптоми. Більше того: досі в Нових Санжарах немає каналу комунікації, який би давав офіційну і оперативну інформацію. Є тільки друкована газета «Медіасвітлиця». Учора в однієї з мешканок санаторії почалися проблеми зі шлунком, для неї викликали швидку. Натомість мешканці бачать тільки швидкі з Полтави, які приїхали і буцімто когось вивезли з санаторію.
Відсутність інформації завжди породжує страх і невпевненість. Я несу відповідальність за життя і здоров’я 900 учнів. Я не знав, що відбувається і мусив діяти, тільки виходячи з власного досвіду й інтуїції. Зранку 20 лютого до мене подзвонили вчителі, що супроводжують шкільні автобуси, бо не могли проїхати через перекриту дорогу. Під час наради з головою ОДА всі кинулись до вікна, бо там ішли колони бійців Нацгвардії і їхали спецмашини. Люди плакали, діти перелякалися. Ніхто нічого не пояснював нам наперед. Усе, що ми знали, бачили на власні очі. Через ці події батьки не пускають дітей у школу. У п’ятницю, як відомо, не прийшло 400 учнів. Я зобов’язав учителів роз’яснювати батькам ситуацію. Через класних керівників ми запросили батьків на зустріч з Комаровським. Це трохи розрядило ситуацію. Сьогодні не прийшли тільки 150 дітей. Сьогодні проведемо батьківські збори, на які запросили спеціалістів з обласних служб. Сподіваємося вирішити проблему з відвідуваністю.
Є кілька факторів, які спрацювали. Перше – це комунікаційний фактор: відомства не могли скоординувати зусилля і виробити спільну стратегію. Другий момент – хтось скористався наляканістю людей. Інформаційне поле не може бути порожнім, тож якщо ви не даєте інформацію, то люди все одно її десь візьмуть. Влада повинна задавати порядок дня, інакше трапляються такі кейси. На підготовлений ґрунт здійснили інформаційний вкид. Тому, хто відповідав за операцію, слід би було комунікувати краще. Варто розуміти, що це неординарна подія, таке в Україні відбулося вперше. Тому потрібно засвоїти уроки й рухатися далі.
Причини має розслідувати відповідні фахівці, які можуть оцінити ризики й нюанси, які призвели до цих подій. Я можу прокоментувати лише дії поліції. Вона діяла в рамках чинного законодавства для забезпечення публічного порядку. Усі спецпідрозділи були без щитів, без наручників і без кийків. Кийки бути тільки в кількох груп оперативного реагування. Коли кидали каміння, то місцеві мешканці кричали тим, хто кидав: «Що ви робите? Припиніть!». Керівник ГУ Нацполіції подякував тим новосанжарцям, які почули поліцейських і не вдавалися до радикальних дій.
Можливо, проблема справді в комунікаціях. З фахової точки зору все робилося правильно. Ми, медики, робили й робимо свою роботу. Я зараз у Нових Санжарах. Ми проводимо роботу з людьми, я неодноразово виступав на апаратній нараді з повідомленнями про грип і коронавірус. Коли я довідався про евакуацію людей у Санжари, одразу туди поїхав. І вчора, і позавчора наші консультативні бригади працюють тут. Не думаю, що слід було заздалегідь повідомляти про евакуацію. Де про це в законі написано? Везли ж здорових людей.
Найбільшою проблемою стала непоінформованість населення. Слід було працювати і з населенням, і з медичними працівниками, але ця робота мала розпочатися заздалегідь. Насамперед варто було обговорити сам процес евакуації: кого привезуть, куди, які будуть умови, як усе це відбудеться. У таких гострих випадках треба починати з пояснень. На жаль, цей досвід негативний, однак з нього варто робити висновки.
Усе відбулося через страх і дезінформацію. Був інформаційний вкид через групи в соцмережах. Там пройшла інформація, що везуть людей, хворих на коронавірус. Я не знаю, хто за цим стоїть, однак схиляюся до думки, що мотиви були політичними. Зараз цим займаються правоохоронці. А далі спрацював ефект натовпу. Нам 2 місяці розповідали по телебаченню, який страшний коронавірус.
Вважаю, що можна було одразу з літака пересадити людей у гелікоптери ДСНС та перевезти на якусь локацію серед лісу: військову базу, санаторій, піонерський табір тощо. Не треба було б ніяких БТР, Нацгвардії і т.д. Але чи треба було б тоді Авакову їхати в Нові Санжари? Тоді б не сталося того, що сталося. І не було б стиду на весь світ. Річ не в секретності, а в спокої та виваженості. Не варто було складати плани «А», «В» і «С». Достатньо було просто не лякати населення і не завозити евакуйованих у селище.