27 липня, 15:07
27 липня, 15:07

До 30-річчя Незалежності України у Полтаві розпочали ремонт скверу Героїв України та встановили 50-метровий флагшток. Раніше на цьому місці понад 50 років стояв пам'ятник Леніну. Він стояв так довго, що мало, хто бачив та пам'ятає сквер до встановлення монумента більшовику.

ЗМІСТ дізнався про різні періоди існування скверу, його назви та пам'ятки та розповідає як він змінювався зі зміною влади, ідеологій та цінностей.

Передісторія

Локація, де розташований сквер Героїв України та флагшток – це місце на еспланаді полтавської фортеці (пусте незабудоване місце, яке мало вільно прострілюватися, під час війн).  Первісно, щоби ускладнити напад на фортецю, площу перед нею залишали відкритою, вирубуючи дерева і забороняючи будувати будинки. У новий час еспланади використовують як місця для прогулянок.

Фото – ІВ Полтавщина

Ділянка сучасного скверу – це водозбір річки Лтави. Про це розповів директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко:

«Раніше з місця, де розташований сквер Героїв України, розпочинався струмочок який збігав вниз вздовж сучасної вул. Небесної Сотні.  Спускався він на Поділ, на стик з Левадою і впадав у Ворсклу. Я споглядав за траншеями, коли прокладали комунікації вздовж вул. Гагаріна. Тоді виднілися ділянки старих замулів – окремий шар пов'язаний з 12, 13, 14 та 15 століттями»

Перший полтавський колодязь

Територія, про яку йде мова, довгий час мала назву Петровська площа. У 17 столітті, оскільки вода річки Лтави не відходила, цьому місці збудували перший приміський колодязь. Згодом там з’явилися ще дві криниці.

Фото – Краєзнавчий музей

З часом найбільший колодязь почав обвалюватися, а його стінки осідати. У 19 столітті колодязь удосконалили. Там влаштували всередині зруби, але він продовжував замулюватися. Оновлення криниці виконували кожні 10 років:

«Коли колодязі відкривали, то два із них я бачив.  Перший колодязь був глибиною до 20 метрів, а інший – до 10 метрів. Найбільший був приміським, з нього люди набирали воду», – Олександр Супруненко.

Окрім колодязів, за словами Олександра Супруненка, під землею зберігалися склади цивільної оборони. Потім їх забетонували.

Наслідки операції «Френтік»

На місці сучасного скверу також розміщувалися кілька будівель – розповіла наукова співробітниця краєзнавчого музею Світана Кигим:

«Коли почалося бомбардування Полтави фашистами, а особливо у 1944 році, коли був найпотужніший напад Німеччини на Полтаву, німці бомбили аеродром. Там розміщувалися літаючі фортеці операції Френтік»”. Й туди впала одна з потужних бомб. Через це забудову практично знищили».

У статті наукової співробітниці краєзнавчого музею та архітекторки Оксани Бєлявської йдеться, що квартали, які прилягали до Петровської площі, не вцілили. Фронтальні будинки винищили бомбардуваннями і пожежами. Це відкрило шлях до формування нової  площі, яку треба було наповнити змістом.  Лев Вайнгорт, тодішній головний архітектор Полтави, запропонував цю ідею і спонукав інших архітекторів до розроблення архітектури площі.

Щодо ідеологічного наповнення, то вона мала нести у собі відбиток тодішнього державного устрою. Тому трикутний квартал між нинішніми вулицями Небесної Сотні, Стрітенською і Гагаріна розчистили від руїн і підготували під відкритий простір. 

Фото із сайту Краєзнавчого музею
Фото – архів Полтавського вісника (встановлення монумента Леніна)

Забудова вул. Гагаріна, що формувала край майбутнього майдану, вирівняли за поверховістю та змінили за стилістикою на радянський класицизм. Він найліпше відповідав завданню утворення площі з пам’ятником «вождю пролетаріату».

Закриття колодязів та «поховання» річки Лтава

Олександр Супруненко розповів, що у 1948 році збудували ливнівку і в неї проклали стік води, що збирався у районі сучасного скверу Героїв України:

«Про це розповідав Лев Вайнгорт тодішній головний архітектор Полтави. Але після ливнівки, водичка нікуди не дівалася і вона завжди текла. Цей струмок часто розливався і заливав передмістя, коли були дощі. До речі, річечка ще досі живе, вона впадає у напівзруйновану ливнівку і по тихеньку нею тече».

Як з’явилася площа Леніна

За словами науковців краєзнавчого музею, у Полтаві на початку 60-х років головним Лев Вайнгорт шукав місце для встановлення монументу Леніну. Підготовлена та архітектурно оформлена площа залишалася без головного елемента – пам’ятника. Замість нього майже 15 років існувала квіткова клумба з рисунком зірки чи портретом Леніна.

Фото – архів Полтавського вісника

Про часи створення монумента Лев Вайнгорт згадував так:

«Поскольку мне вместе с московским архитектором Душкиным принадлежал проект постамента Ленина и общее архитектурно-планировочное решение сквера – приходилось часто встречаться с Львом Ефимовичем и в Полтаве и в Москве. В это же время Кербель работал над памятником Маркса в Москве. Однажды вечером мы решили поужинать прямо в мастерской Льва Ефимовича. Я "сервировал" стол. Кербель работал у модели головы Маркса. И вдруг он закричал: - Лев! Стойте! Не поворачивайте голову! Вот так! Прошу вас не двигайтесь! - А когда я ничего не понимая повернулся все-таки к нему - Кербель сказал:

– Слушайте, у вас профиль и особенно нос великолепно подходят к Марксу. Невероятно похож».

«С этого вечера я стал не только соавтором полтавского памятника, но и еще, в какой-то мере, натурщиком для Льва Ефимовича Кербеля во время его работы над головой Карла Маркса».

«Записки провінційного архітектора» Лева Вайнгорта можна знайти тут. Їх уклав полтавський краєзнавець та автор ресурсу «Історія Полтави» Борис Тристанов.

На площі монумент встановили 22 квітня 1960 року. Він являв собою бронзову скульптуру Леніна, встановлену на постаменті з чорного полірованого лабрадориту. Висота монументу сягала – 8,9 м.

Фото – сайт Бориса Тристанова

Можна вважати, що територія, про яку йде мова почала розвиватися у 60-х роках. Тоді скульптор Лев Кербель і архітектори Олексій Душкін та Лев Вайнгорт запроєктували пам’ятник. Саме з того часу еспланаду використовують як місце для прогулянки.

Фото – сайт Бориса Тристанова
Фото – сайт Бориса Тристанова

Окрім пам'ятника, у 60-ті роки площу почали облаштовувати закордонними деревами та квітами. На сьогодні там нараховується понад 20 видів дерев і це все посадження 60-х років. Про це розповідає наукова співробітниця відділу природу Краєзнавчого музею Олена Халимон:

«Третю частину становлять інтродуценти з Північної Америки. Дуже цікаво те, що у сквері є ялини, туї західні, широкогілочники східні. Вони в умовах екологічного дискомфорту збагачують місто корисними речовинами. У сквері також є красиві композиції із ялин колючих, вони тримають на собі архітектоніку скверу  навіть у взимку».

Згодом після встановлення пам'ятника виникли деякі проблеми. Почалося просідання пам'ятника, через велику кількість вологи з річки Лтава: 

Фото – Краєзнавчого музею

«Тоді розв'язували питання, що робити з тими колодязями. Лев Вайнгорт заклав плитами старі колодязі. Їх засипати не можна було, вони вимивалися. Ці колодязі залишилися під бруківкою. Вони перекриті великими плитами. Мине час і вони будуть просідати, нічого зробити не можна»

Імені Героїв України

Революція Гідності стала поштовхом для українців до активних дій з демонтажу радянської символіки та позбавлення від наслідків комуністичної ідеології.

Фото – ІВ Полтавщина

21 лютого 2014 року – останній день існування пам'ятника Леніну у Полтаві. Тоді майже сотня активістів займалася скиданням монумента. Вони поставили драбину на пам'ятник й закинули трос, однак кілька спроб його звалити провалилися. 

Фото – ІВ Полтавщина

Допомагати зносити пам'ятник Леніну приїхав автомобіль міськсвітла. Активіст Олександр Коба з вишки накинув трос на шию Леніна. Пам'ятник з двох боків за троси розгойдували майже два десятки людей, проте безрезультатно. Після цього під'їхав КамАЗ, на пам'ятник закинули майже десять канатів, однак ривки КамАЗу були теж безуспішними. Тоді зо 30 людей залізли до кузову КамАЗу для ваги і пам'ятник звалили. На місці Леніна встановили прапори України, а постамент розмалювали у державній символіці.

Після цього сквер найменували на честь Героїв України.

У 2016–2017 роках активісти Полтави ініціювали обговорення теми спорудження у місті меморіалу захисникам незалежності України. Найбільш символічним місцем для втілення задуму була площа-сквер Героїв України. Тут на місці поваленого пам’ятника Леніну мала постати нова домінанта пам'ятка, що надасть площі нового звучання.

Упродовж 6 років у Полтаві тривали обговорення щодо спорудження меморіалу захисникам незалежності України. Але щодо цього виникало багато питань: «кого саме вважати героями – тих, хто сьогодні воює на сході з Росією чи тих, хто отримав державне звання Героїв?», «Якому часу присвячувати меморіал – сьогоденню в умовах російсько-української війни чи усій історії становлення незалежної України» та «Який вигляд матиме пам’ятник?».

Але ідея активістів, щодо спорудження меморіалу зазнала змін через наказ офісу Президента України спорудити на цій локації на честь відзначення 30-річчя незалежності держави 50 метровий флагшток з державним прапором України в області. 

50-метровий флагшток у сквері Героїв України

Найбільший прапор області у Полтаві відкриють 23 серпня до Дня Державного прапору України. Висота флагштоку сягатиме 50 м, а розмір полотна – 12 на 8 м.

Наразі на цьому місці зараз проводять реконструкцію площі. Там вже демонтували постамент колишнього пам’ятника Леніну, поклали плитку, встановили опори та флагшток.Також там мають встановити лавки, парапети освітлення.

Тепер домінантою площі стане 50 метрова щогла з прапором України, яка символізуватиме борців за незалежність України.