Головне – не нашкодити. Як діяти у кризових ситуаціях і надавати першу допомогу

Протягом 9-15 серпня у Полтаві працювала Літня школа першої допомоги, організована Товариством Червоного Хреста України. ЗМІСТ побував на одному з тренінгів і розповідає про те, як допомогти в типових кризових ситуаціях та не припуститися помилок під час деяких випадків надання першої допомоги. 

Медичну допомогу надають фахівці у закладах охорони здоров’я, долікарську – працівники швидкої, медсестри або фельдшери. Першу допомогу може надавати будь-хто безпосередньо під час кризової ситуації.

Тренерка Товариства Червоного Хреста Олена Шило говорить, що рятівником може стати кожен, хто в потрібний момент виявить бажання допомогти, підтримати й полегшити стан людини до прибуття медичної допомоги:

Під час надання першої допомоги важливо пам’ятати не лише про порятунок людини, але й про власну безпеку. Трапляються ситуації, які загрожують життю як постраждалого, так і рятівника.

Тренерка та інструкторки з надання першої допомоги Товариства Червоного Хреста розповіли, як  стати корисним для людини в біді. Цей текст тільки інформує, тому для отримання повноцінних знань і навичок необхідно відвідати тренінги від Товариства Червоного Хреста.

Часто постраждалі не просять про допомогу, навіть якщо потребують її. Це пов’язано з психологічним станом, коли людині складно наважитися потурбувати когось.

Повертаючись з роботи чи просто прогулюючись вулицею, ви можете побачити людину, яка сидить на лавці, схилившись, тримаючись за голову чи ногу. Вона може не просити про допомогу, але самим своїм виглядом сигналізувати про кризову ситуацію, у якій опинилася.

Інші обставини – людина лежить на землі нерухомо. Невідомо, відколи вона в такому стані та чи дихає взагалі.

Надана перша допомога дає постраждалому шанс дочекатися на прибуття лікарів. Вчасний виклик фахівців – це і є перша допомога.

Намагаючись прийти комусь на допомогу, потрібно пам'ятати і про власну безпеку. Перш ніж рятувати, спочатку варто переконатись, що вам нічого не загрожує.

Розпізнати потребу постраждалого в допомозі можна у наступних ситуаціях.

Людина лежить на вулиці. Зазвичай це говорить про потребу в допомозі. Щоб пересвідчитись, потрібно звернутися до людини, запитати про самопочуття. Якщо людина не реагує, можна підійти, доторкнутися чи трохи поторсати її. Коли реакція на ці дії відсутня, потрібно перевірити наявність дихання. 

Для цього спочатку звільняємо дихальні шляхи, злегка закинувши голову назад, а потім, поклавши руку на верхню частину живота, намагаємося відчути дихальні рухи. За 10 секунд людина має зробити принаймні два повноцінні вдихи та видихи.

Якщо людина дихає, але без свідомості, потрібно викликати швидку і перевести постраждалого у відновне положення. Це дозволить забезпечити прохідність дихальних шляхів і дочекатися швидкої.

Якщо у постраждалого відсутнє дихання, потрібно викликати швидку і негайно розпочати серцево-легеневу реанімацію. На час епідемії коронавірусу рятівникам рекомендують відмовитися від взаємодії з органами дихання постраждалого задля своєї безпеки.

Серцево-легеневу реанімацію можна виконувати тільки у разі зупинки дихання у людини. Після відновлення дихання дії одразу потрібно припиняти.

Якщо постраждалий належить до іншої культури й може по-іншому сприйняти надання допомоги, можна навчити людину, яка супроводжує постраждалого, або коментувати свої дії й пояснювати, з якою метою ви це робите.

Якщо постраждалий є близькою людиною і рятівник не ризикує інфікуватися, серцево-легеневу реанімацію можна виконувати в повному обсязі. Співвідношення натискань до штучних вдихів становить 30 до 2.

Виконувати серцево-легеневу реанімацію потрібно до приїзду швидкої, не припиняючи натискань до передачі ініціативи фахівцям.

Постраждалий має ознаки перегрівання чи переохолодження. Перегрівання може статися не тільки через тривале перебування на сонці, але й у цеху на виробництві, душному приміщенні чи салоні громадського транспорту.

У разі легкого перегрівання людина відчуває запаморочення, нудоту, сонливість. Вона може скаржитися на прискорене серцебиття, головний біль, блювання, озноб. При сильному перегріванні можлива навіть втрата свідомості.

Допомога при цьому стані полягатиме в тому, щоб прибрати людину від дії тепла – у тінь з сонця або з душного приміщення на свіже повітря. Також потрібно дати постраждалому підсоленої води та забезпечити спокій.

Щоб поступово знизити температуру тіла, не треба давати жарознижувальних таблеток. Достатньо взяти бутилку з холодною водою, обгорнути в тканину та прикласти до ділянки великих судин – бічних поверхонь шиї та пахв.

Якщо стан постраждалого погіршується, з’явилося блювання, потрібно перекласти його на бік та викликати швидку.

Інший невідкладний стан із порушенням температури тіла – переохолодження. Воно може статися не тільки в мороз, але й при низькій плюсовій температурі, вологій, прохолодній та вітряній погоді.

Постраждалий від переохолодження скаржиться на озноб та оніміння кінцівок і відкритих частин тіла. У такої людини блідне шкіра, можуть спостерігатися порушення свідомості, загальмованість. Температура може знизитися до 35 градусів.

Допомога при легкому переохолодженні полягає у тому, щоб відвести людину до теплого приміщення, нагодувати та дати попити чогось теплого. Важливо не допускати різкого перепаду температур, адже це може спровокувати втрату свідомості та порушення мозкового кровообігу.

Якщо постраждалого у холодну пору виявили на вулиці без свідомості, потрібно діяти за наведеним вище алгоритмом, тобто перевіряти на наявність дихання та викликати швидку.

Людина має алергічну реакцію. Почервоніння та свербіж очей, першіння в горлі, чхання, ускладнене дихання, висипання на шкірі можуть бути ознаками алергічного нападу. Така реакція є неадекватною відповіддю імунної системи на зазвичай нешкідливі речовини.

Якщо у людини не вперше трапляється алергічна реакція, можна допомогти їй випити власні таблетки. Самому рекомендувати медикаменти не варто.

За людиною, яка страждає від алергії, варто поспостерігати. Якщо її стан погіршується, потрібно викликати швидку й повідомити про алергічну реакцію і симптоми. У такому разі допомога приїде максимально швидко.

Одним із симптомів, що вказує на стрімкий розвиток алергічної реакції, є проблема з ковтанням. Це пов’язано з набряком гортані та ризиком розвитку анафілактичного шоку, який може виникнути за кілька хвилин після початку алергічного нападу. Виживання такого пацієнта залежатиме від того, як швидко медики зможуть надати допомогу.

Постраждалого укусила тварина чи комаха. Найперше у такій ситуації потрібно пересвідчитися, чи немає небезпеки повторного нападу. Якщо місце перебування безпечне, потрібно оглянути постраждалого на наявність кровотечі та викликати швидку.

При укусі тварини, зокрема дикої, є ризик захворіти на сказ. Інфекція вражає нервову систему і є смертельно небезпечною у разі, якщо вчасно не розпочати профілактичну вакцинацію.

Вірус сказу можуть переносити собаки, коти, лисиці, їжаки, кажани. Зазвичай дикі тварини уникають контактів з людьми. Насторожувати має поведінка тварин, коли ті стоять на дорозі, підходять до людей тощо.

При укусі тварини потрібно промити рану великою кількістю води, а також мильним розчином, бажано з господарського мила. Це не убезпечить від зараження сказом, але знизить концентрацію збудника хвороби, що міг міститися у слині.

Після укусу обов’язково потрібно звернутися до сімейного лікаря, який призначить курс щеплень. Інкубаційний період сказу триває приблизно 2-3 місяці. Після появи перших симптомів, зокрема боязні води, хвороба стає невиліковною.

При укусі джмелів або бджіл загрозу може становити алергічна реакція на отруту. Потрібно спостерігати за постраждалим і викликати швидку у разі погіршення стану або при множинних укусах.

При укусі кліща потрібно викрутити комаху проти годинникової стрілки та за можливості здати в лабораторію на обстеження. Комахи є переносниками хвороби Лайма і кліщового енцефаліту. Ці захворювання є невиліковними, тому потрібно звертатися до лікаря у разі появи наступних симптомів:

При укусах змій та павуків алгоритм надання допомоги буде однаковим. Розпізнати укус на шкірі постраждалого можна за характерною одно або двоточковою раною, а також набряком. Якщо є змога, потрібно запам’ятати вигляд змії або павука – колір, розміри, візерунок на спині.

Перш ніж надавати допомогу, потрібно переконатися у відсутності небезпеки повторного нападу. Постраждалому забезпечити спокій та надати горизонтального положення. Якщо укус зосереджений в області кінцівки, її необхідно знерухомити.

Людині, яка постраждала від укусу, потрібно дати випити багато рідини та накласти на рану чисту пов’язку.

Не варто намагатися видалити отруту, розрізаючи чи припалюючи місце укусу. Необхідно терміново транспортувати постраждалого до лікарні.

Постраждалий скаржиться на біль у голові, грудях чи животі. У подібних ситуаціях важливо вчасно розпізнати невідкладний стан у хворого, щоб викликати медиків.

Причиною різкого головного болю може стати гострий інсульт – порушення кровообігу в мозку через крововилив або закупорку судин. Це захворювання часто призводить до інвалідизації або смерті пацієнта. Що швидше постраждалий отримає лікарську допомогу, то більше матиме шансів відновити здоров’я.

Якщо інсульт гострий, він супроводжується різким головним болем, запамороченням, іноді нудотою та блюванням, втратою свідомості. Найчастіше виникає після стресового або фізичного навантаження.

Інсульт також може розвиватися поступово. Водночас у постраждалого спостерігають слабкість у кінцівках, порушення мови.

Запідозрити інсульт можна за такими ознаками:

Ці ознаки не обов’язково мають проявитися одночасно, але наявність хоча б однієї дає змогу запідозрити інсульт і вчасно викликати швидку. До приїзду фахівців людина має лежати й не робити зайвих рухів.

Біль у грудях може свідчити про проблеми з серцево-судинною системою і найчастіше вказує на напади стенокардії або інфаркту. Такий біль розвивається на фоні неадекватного для віку фізичного навантаження або при підйомі вгору.

Біль у грудях може давити, стискати, бути гострим або хвилеподібним. Також він може виникати не тільки в області грудини, але й віддавати у лопатку, шлунок, ліву руку.

Якщо постраждалий скаржиться на подібний біль, потрібно припинити будь-яке фізичне навантаження і викликати швидку. Якщо людина має таблетки, можна допомогти їй вжити їх. Свої медикаменти пропонувати не варто, адже тоді рятівник нестиме юридичну відповідальність у разі погіршення стану постраждалого.

До прибуття медиків потрібно перебувати поруч із хворим і підтримувати його.

У випадку з гострим болем  у животі не можна зволікати зі зверненням до лікарів. Якщо постраждалий скаржиться на такий біль, треба терміново викликати швидку.

Головні правила у наданні першої допомоги при болю в животі: 

Головне правило надання першої допомоги – не нашкодити. Іноді рятівники можуть припускатися помилок через незнання або засилля стереотипів довкола певних ситуацій. Наводимо приклади хибних переконань, які можуть зашкодити постраждалим під час надання першої допомоги.

Щоб зупинити носову кровотечу, потрібно закинути голову назад.

Це не зупинить кровотечу і може нашкодити постраждалому, адже кров стікатиме по стравоходу до шлунка і може спровокувати блювання. 

Правильною допомогою буде всадовити людину і нахилити голову вперед, притиснувши рукою крила носа до носової перегородки. За 10 хвилин кровотеча має припинитись. Якщо цього не сталося, потрібно викликати швидку або звернутися до лікаря.

Якщо людина зомліла, її потрібно приводити до тями нашатирним спиртом чи бити по щоках.

Зомління – це короткочасна втрата свідомості через нестачу кровообігу в мозку. Опинившись у горизонтальному положенні, у тілі людини швидше перерозподіляється кров і мозок отримує її в необхідній кількості.

Якщо постраждалий зомлів, йому потрібно дати спокій на кілька хвилин і трохи підняти ноги. Приводити людину до тями, особливо жорсткими методами, не потрібно, бо в цьому немає доцільності.

Використання нашатирного спирту може нашкодити постраждалому, зокрема в нього може виникнути алергічна реакція.

Якщо людина не приходить до тями через кілька хвилин, цей стан розцінюють уже як втрату свідомості, а не зомління. У такому разі причиною є не перерозподіл крові, а щось інше. У такій ситуації рятівник має перевірити дихання і діяти за алгоритмом надання першої допомоги.

Під час нападу епілепсії потрібно виймати постраждалому язик чи вставляти до рота ложку.

Епілептичний напад супроводжується судомами та скороченням усіх м’язів тіла. Триває він у середньому до 3 хвилин.

Маніпуляції з ротовою порожниною постраждалого під час нападу зазвичай роблять через припущення, що корінь язика може запасти й перекрити дихальні шляхи.

Насправді в момент судом корінь язика запасти не може. Усе тіло, зокрема і язик, як м’язовий орган, надзвичайно напружене. Западати корінь язика може тільки тоді, коли всі м’язи розслабляться. Щоб уникнути цього, після нападу потрібно перевернути постраждалого на бік.

Якщо намагатися витягати язика під час нападу, можна травмувати зуби та ротову порожнину, тобто завдати людині додаткових страждань.

При наданні допомоги рятівник має придбати сторонні предмети, які можуть зашкодити постраждалому під час нападу, та підкласти щось під голову, щоб уникнути її травмування. Також важливо відсторонити натовп та допомогти зберегти гідність постраждалого, прикривши його чи попросивши оточуючих не знімати на відео те, що сталося.

Для швидшого загоєння місце опіку варто змащувати жирами чи кремами. 

Опіки потрібно охолоджувати водою. Якщо змащувати їх маслами, кремами чи промивати спиртовмісними розчинами, можна погіршити стан постраждалого. Ураження тканин у такому разі посилиться, адже жири створюють плівку, яка перешкоджає доступові повітря і не дає опікові охолоджуватись.

Також до опіку не можна прикладати лід, бо він завдає травмувань, та вату, волокна якої важко діставати з рани. Змащування кефіром чи сметаною дає тимчасовий охолоджувальний ефект, але зрештою утворює ту ж саму жирову плівку.

Перша допомога при опікові – зняти одяг та прикраси поруч з місцем ураження, охолодити водою, а потім прикрити рану стерильною пов’язкою.

У житті трапляються ситуації, опинившись у яких ми не завжди можемо самотужки дати собі раду. У такі періоди важливо, щоб поряд опинився хтось здатний допомогти чи просто підтримати. Цих людей називають рятівниками, бо тільки завдяки їхній небайдужості кризовий момент для когось буде не останнім у житті. Рятівником може стати кожен.

ГО «ЗМІСТ Полтава» щиро дякує адміністрації ТРЦ «Київ» за надане приміщення для занять

Графіка Юлії Сухопарової

Фото Катерини Пєшикової