Як ми і обіцяли, ЗМІСТ оприлюднює результати перевірки грамотності очільників міста, а саме – в.о. міського голови, одного з його заступників та двох народних обранців. Адже минулої п’ятниці четверо сміливців з Полтавської міської ради наважилися взяти участь у всеукраїнській акції і публічно написати диктант єдності. Усі ж інші можновладці пропозицію редакції проігнорували. Дипломована філологиня ЗМІСТу перевірила написане й підбила підсумки.

Отже, цьогорічний диктант мав назву «Крила України». Українці писали його увісімнадцяте. Об 11:30 доцент Київського університету імені Бориса Грінченка Олександр Авраменко диктував його в радіоефірі. Трансляція диктанту велася з національного телеканалу UA:Перший. А в цей час у кабінеті секретаря міськради Олександр Шамота, Юліан Матвійчук, Іван Сватенко й Дмитро Лаптєв повернулися назад у шкільну буденність, схилившись із ручками над папірцями. І хоч всі попередньо оцінювали свої знання на 4-5 за п’ятибальною шкалою, без помилок не написав жоден.

Результат написаних під диктовку текстів звірювався згідно з офіційно оприлюдненим текстом диктанту, який був у вільному доступі вже наступного дня. А самі помилки визначала Анна Єгорова, філолог та вчитель за освітою. Ось як вона пояснює методику оцінювання, яке ви побачите на зображеннях далі:

Кількість помилок – 11. Загальна оцінка: «4» бали за 12-бальною системою. Оцінка за п’ятибальною системою «3-».

Довідавшись про результат, Олександр Шамота висловився так:

І додав, що позитив цієї історії в тому, що він та його «компаньйони по диктанту» не злякалися публічної перевірки грамотності. Вдосконалюватися збирається за допомогою літератури.

Коментар Анни Єгорової:

Найбільшу «підставу» влаштували буквені орфограми; диктант насичений класичними правилами правопису «не» з різними частинами мови, суфіксів тощо. Видно, що дописувач диктанту вагався, де писати разом, а де окремо, поставити «е» чи «и». Щоб не повторювати таких помилок, потрібно перечитати правила та трохи потренуватися: далі правильний варіант з’являтиметься в голові автоматично.

Щодо розділових знаків – в оману ввели вставні конструкції. Не треба забувати також брати назви об’єктів у лапки – цей момент підвів майже всіх дописувачів диктанту. Загалом оцінка могла бути набагато вищою, якщо частіше практикуватися.

Також диктант охайно оформлений, має необхідні інтервали та читабельний.

Кількість помилок – 9. Загальна оцінка: «5» балів за 12-бальною системою. Оцінка за п’ятибальною системою «3».

Коментар Анни Єгорової:

Значна кількість однотипних помилок може свідчити про те, що дописувач мало користується українською мовою на письмі. Варто звернути увагу на правопис «не» з різними частинами мови, вставні конструкції, суфікси та загалом на вживання розділових знаків. Адже якщо розібратися – кожен знак виконує свою функцію, а там, де ця функція ні до чого – відповідно, знак теж не потрібен. Загалом диктант оформлений добре: є абзаци та частково поля. Також (чисто суб’єктивно) – найбільш охайна робота.

Кількість помилок – 9. Загальна оцінка: «6» балів за 12-бальною системою. Оцінка за п’ятибальною системою «3+».

Коментар Анни Єгорової:

Перше позитивне враження справляє оформлення тексту, а саме поля зліва та справа. Із таким диктантом легше працювати, а самому дописувачу легше себе ж перевірити. Проте автор тексту підловив дописувача не лише на буквених орфограмах, а й на вживанні великої літери, розділових знаків при вставних конструкціях. Кілька моментів – банальна неуважність: пропущені або замінені літери. Хоча грубих помилок зовсім мало, ще б трохи – і дописувач отримав оцінку діапазону «добре».

Кількість помилок 7. Загальна оцінка: «6» балів за 12-бальною системою. Оцінка за п’ятибальною системою «3+».

Щодо інших представників міської влади, які не згодилися підхопити ініціативу, Матвійчук сказав:

Коментар Анни Єгорової:

У диктанті, як і в житті, зайва дія – теж помилка. Наприклад, пауза у вимові не завжди означає потребу ставити розділовий знак. Така помилка (або заміна одного знаку іншим) вважається негрубою, проте саме зайві коми значно вплинули на результат. Увагу варто звернути на інтонацію читця (питальна, оклична, з’ясувальна або загадкова), на правопис різних частин мови з «не-», а також вживання українських суфіксів.

Цікаво, що дописувач вирішив узяти в лапки метафоричні вирази, на кшталт «залізний птах», «захопив», «творчі крила». Це негрубі помилки, проте ці вирази глибоко пустили коріння в мову, тому виділяти їх додатково непотрібно. У розрізі ж буквених орфограм – найкращий результат серед усіх.

Філологиня Анна Єгорова, яка перевіряла диктанти, прокоментувала прочитані тексти та помилки чиновників.

Справді, грамотність – не першорядна якість успішного керівника або менеджера. Проте вона не пасе задніх серед важливих рис. Бо грамотність – це не просто правильно записані слова; це уважність до деталей, самоорганізація та самоперевірка, вміння застосувати знання на практиці, адаптуватися до ситуації і навіть правильно розпізнавати інтонації співбесідника. Банально – це показує, скільки книг людина читає тією чи тією мовою.

А от саме рішення погодитися написати диктант єдності показує велику сміливість, відповідальність і бажання саморозвитку. Ці риси, вважаю, якраз серед найважливіших характеристик управлінця.

Методика оцінювання диктантів допускає часткову суб’єктивність. Адже коли вчитель бачить динаміку успіхів кожного учня, він може «прощати» деякі огріхи з огляду на прогрес у важливіших моментах. Скажу, що в свою чергу оцінювала не за найжорсткішими критеріями та враховувала те, що за шкільними партами дописувачі сиділи досить давно. Водночас, виділила навіть найдрібніші «порушення»; можливо, колись увага до деталей зіграє вирішальну роль.

На що звернути увагу тим, хто хоче покращити нинішні результати:

Від себе дякую учасникам цього експерименту за згоду, адже більшість просто-напросто відмовилися. А це набагато гірше, ніж отримати «трійку». Бо погану оцінку виправити легше, ніж страх перед випробуваннями та боязнь побачити свою діяльність зі сторони.

Текст Анни Єгорової, Ксенії Малік

Фото Олега Журавльова

Графіка, обкладинка Юлії Деркач