Успіх громади визначається не кількістю грошей, а якістю рішень. Сьогодні на Полтавщині налічується понад 700 публічних інвестиційних проєктів. Але чи всі вони відповідають реальним потребам людей і чи підкріплені чітким стратегічним баченням?
Україна сьогодні не лише відновлює зруйноване, а й закладає основу для майбутнього розвитку. Для цього громадам важливо розуміти свої пріоритети та планувати інвестиції на роки вперед. Саме таку мету має реформа управління публічними інвестиціями, яка допомагає пов'язати стратегії розвитку з конкретними проєктами. Ми проаналізували, як цей процес відбувається у громадах області.
Спільно з експертами проєкту «Контроль публічних інвестицій» ЗМІСТ зазирнув в інвестиційні портфелі громад області й дізнався, як Полтавщина планує своє майбутнє.
Навіщо громаді стратегія, або Як позбутися ситуативних рішень
Стратегічне планування – це не про стоси паперу в кабінетах, а про розуміння того, куди рухатися далі. Бізнесу потрібні чіткі перспективи території, а мешканцям необхідне розуміння, якою буде їхня громада за кілька років.
Особливої актуальності це набуло зараз, коли Україна впроваджує принцип build back better або «будувати краще, ніж було». Щоб зробити процес прозорим та ефективним, в країні триває реформа управління публічними інвестиціями (далі в тексті – PIM). Вона пов’язує довгострокові цілі держави, регіонів та громад із конкретними проєктами.
Перший крок у цьому процесі – розробка стратегії. Наразі всі 60 громад Полтавської області мають затверджені стратегії розвитку. При цьому 87% цих документів розраховані до 2027 року. Такий короткий горизонт планування зумовлений високою невизначеністю через війну, бо громадам важко прогнозувати розвиток на 10–15 років наперед.
У чому головна проблема? Під час моніторингу експерти часто стикаються з оптимістичним, але помилковим підходом. Мовляв, в умовах війни планувати неможливо, тому стратегія – це лише формальна вимога закону. Проте без стратегічного бачення будь-які дії влади залишатимуться суто ситуативним гасінням пожеж, що заважає залучати системні інвестиції.
На рівні регіону також затверджена Стратегія розвитку Полтавської області на 2021 – 2027 роки. Для того, щоб врахувати наслідки повномасштабної війни: оборонної сфери, ВПО, реабілітації, зайнятості населення та профтехосвіти, а також потреби у відновленні, дана Стратегія у грудні 2024 року була оновлена та пройшла погодження з Міністерством розвитку громад та територій України щодо відповідності державній регіональній політиці.
Головна перевага документу є його відповідність сучасним викликам та наявність Плану заходів на 2025–2027 роки, який деталізує механізми реалізації стратегічних цілей через конкретні проєкти та заходи. Водночас результативність цього документу залежить від наявності фінансових ресурсів, спроможності органів влади реалізувати заплановані проєкти та ефективного моніторингу виконання.
Що в інвестиційних портфелях громад або Аналітика системи DREAM
Сьогодні кожен етап життєвого циклу публічних інвестиційних проєктів фіксується в екосистемі DREAM – цифровій основі всієї реформи. Наразі з нею працюють уже 93% українських громад, ОВА та профільні міністерства. Полтавщина демонструє високий рівень цифровізації, адже 54 з 60 територіальних громад області уже створили свої інвестиційні профілі в системі.
За даними аналітики DREAM, інвестиційний ландшафт регіону налічує 716 публічних інвестиційних проєктів (це 3,7% від усіх секторальних портфелів України). З них 590 проєктів увійшли до місцевих секторальних портфелів, а 397 проєктів уже успішно пройшли експертне оцінювання та включені до місцевих єдиних проєктних портфелів.
У ході моніторингу наші експерти стикнулися з нерозумінням ролі стратегічного планування на місцевому рівні. Поширеною думкою серед представників громад є те, що неможливо планувати розвиток на кілька років уперед в умовах війни, небезпеки та невизначеності.
Через це стратегія часто сприймається як формальна вимога законодавства, а не як основа для формування проєктів, залучення фінансування та управління розвитком територіальних громад. Це свідчить про необхідність зміни управлінського мислення на місцевому рівні та посилення навчальної підтримки громад у сфері стратегічного планування. Адже навіть в умовах війни громадам потрібне бачення майбутнього, інакше будь-які рішення залишатимуться ситуативними.
Які проєкти планують громади Полтавщини
Далі розглянемо, які публічні інвестиційні проєкти сьогодні формують майбутнє громад Полтавщини та наскільки вони відповідають заявленим стратегічним цілям розвитку.
Кожен етап життєвого циклу публічних інвестиційних проєктів має цифрову фіксацію в екосистемі DREAM, вона є цифровою основою реформи. Наразі з системою DREAM вже працюють 1370 (93%) українських громад, 24 ОВА, 15 галузевих міністерств та найбільші державні підприємства України.
Станом на початок червня 2026 року 54 територіальних громади Полтавської області, а це 90%, створили свій інвестиційний профіль в системі DREAM.
Згідно з аналітикою DREAM на початок червня 2026 року в Полтавській області налічується 716 публічних інвестиційних проєктів, які увійшли до регіонального та місцевих секторальних портфелі. Це становить 3,7% від проєктів, що увійшли до різних секторальних портфелів по всій Україні. Серед публічних інвестиційних проєктів територіальних громад 590 увійшло до місцевих секторальних портфелів, а 397 проєктів успішно пройшли експертне оцінювання та увійшли до місцевих єдиних проєктних портфелів.
Найактивнішими територіальними громадами є Миргородська та Полтавська, у яких до єдиного проєктного портфелю увійшло 48 та відповідно 44 проєкти.
Аналіз структури публічних інвестиційних проєктів, внесених громадами Полтавщини до секторальних портфелів, свідчить, що найбільша частка проєктів зосереджена у сфері «Освіти та науки» (42,2%). Далі йдуть «Муніципальна інфраструктура та послуги» (27,4%), а також «Охорона здоров'я» (16,2%).
Такий розподіл вважаємо не випадковий. Останніми роками держава активно спрямовує кошти саме на розвиток освітньої інфраструктури. Йдеться насамперед про будівництво та облаштування укриттів у школах, модернізацію харчоблоків, створення безпечних та сучасних умов для навчання дітей. Полтавщина активно долучається до цих програм. Так, у межах державної субвенції на облаштування шкільних укриттів було підтримано 11 проєктів області, а ще 9 проєктів отримали фінансування на оновлення їдалень та харчоблоків.
Водночас значна кількість проєктів реалізується через Програму відновлення України ІІІ. Із понад тисячі проєктів (1008) відібраних по всій країні, 51 буде реалізовуватися саме на Полтавщині. Частина з них також стосується освіти, а також розвитку комунальної та соціальної інфраструктури. Авжеж, освітні проєкти гарно вписуються в стратегічні цілі громад. У своїх стратегіях розвитку громади визначають підвищення якості освітніх послуг, створення сучасного освітнього середовища та покращення базових послуг для мешканців як одні з пріоритетних напрямків розвитку, і цей напрямок співпадає з пріоритетами регіону та держави. Саме тому ці проєкти займають перше місце серед інших інвестиційних напрямків.
Безумовно, активна державна фінансова підтримка освіти є позитивним фактором для громад. Проте тут важливо, щоб інвестиційні пріоритети визначалися не лише наявністю фінансування чи програм, а й реальними потребами територіальних громад та їхнім баченням розвитку. Адже стратегія має відповідати за те, що найбільше потрібно громаді, а державні програми — допомагати втілити ці плани в життя. Наскільки сьогодні вдається зберігати цей баланс — питання, яке потребує подальшого аналізу.
Цей матеріал створено в межах проєкту «Контроль публічних інвестицій» за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідає ГО «Аналітичний Центр ЗМІСТ»; її зміст не обов'язково відображає позицію ЄС.
Проєкт «Контроль публічних інвестицій» виконують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО «Технології прогресу».