08 червня, 18:06
08 червня, 18:06

Незаконне вирубування лісосмуг є поширеною практикою на Полтавщині. Особливих масштабів вона набула протягом останніх років. Після реформи децентралізації та змін у законодавстві зелені насадження залишилися без господаря-балансоутримувача. 

Станом на початок червня жодна з 60 громад Полтавщини остаточно не взяла на баланс розташовані на своїй території полезахисні лісосмуги, хоча за законодавством мала це зробити.

ЗМІСТ дослідив проблему безгосподарності лісових смуг на Полтавщині. Розповідаємо про позиції влади області, прокуратури та громад щодо цього питання.

Для чого потрібні лісосмуги й кому вони належать

Лісосмуги на Полтавщині створювали, щоб захистити поля від ерозії та підвищити врожайність сільськогосподарських культур. Зелені насадження протистоять руйнуванню чорнозему під дією вітру та води. Якщо не доглядати та/або знищувати лісосмуги, ґрунти поступово втратять свою родючість.

Перші лісові смуги для захисту полів почали створювати на території Полтавщини в 1809-1837 роках. Про це розповів керівник Полтавської обласної прокуратури Антон Столітній, розповідаючи про розслідування справ щодо незаконної вирубки насаджень в області. За його словами, притягнення порушників до відповідальності за вирубку дерев ускладнюється тим, що останні юридично не мають господаря:

«Унаслідок того, що посадки не передані на баланс громад і фактично є нічийними, суди в цих випадках виносять виправдувальні вироки, оскільки шкода нікому не спричинена».

Тим часом лісосмуги Полтавщини перетворюються на хащі, старіють, занепадають або зникають через надмірну вирубку.

Утримання лісосмуг можна організувати кількома шляхами. Перший – це створення у громадах комунального підприємства, якому насадження передають у постійне користування. Другий – передача лісосмуг в оренду фізичним або юридичним особам, які будуть доглядати за ними.

Унаслідок реформи децентралізації на Полтавщині утворили 60 громад. Згідно з законодавством, вони мають взяти на баланс землі та майно, розташовані на їхній території. Якщо школи, лікарні, бібліотеки громади таки прийняли до власності, то брати на баланс лісосмуги поки не поспішають.

Обласна прокуратура вирішила стимулювати цей процес. Для цього кілька місяців тому надіслали керівникам громад Полтавщини вказівки про обов’язок взяти на баланс лісосмуги.

Наразі тільки у кількох громадах розпочали процедури підготовки до оформлення права власності на насадження. У інших це питання «вивчають».

За інформацією Полтавської обласної ради, Терешківська, Лютенська та Пришибська громади надали дозволи на проведення інвентаризації лісових смуг. Роботу в цьому напрямку ведуть також Щербанівська, Новоселівська та Сергіївська громади. 

Питанням передачі полезахисних лісосмуг на баланс громад займається постійна комісія Полтавської облради з питань аграрної політики та земельних відносин. На останньому засіданні депутати запропонували організувати навчальну нараду, щоб на прикладі успішного досвіду однієї громади допомогти з передачею лісових масивів на баланс громад. На нараду планують запросити представників органів місцевого самоврядування, землевпорядників, правоохоронців та голів громад.

Лісосмуги як ресурс: хто має економічну вигоду від догляду за насадженнями

Доки тривають процеси оформлення документів, лісосмугами ніхто не володіє, а тому й не охороняє. Перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко говорить, що останніми місяцями відкривають значну кількість кримінальних проваджень щодо незаконної вирубки лісосмуг:

«Кримінальних проваджень багато, але по факту немає жодної справи, яка свідчила б про те, що провадження завершене і передане до суду. Тому що в переважній більшості лісосмуги не мають балансоутримувача, відповідно ніхто не може надати документів про вартість».

Незаконно вирубують дерева як для побутових потреб, так і з комерційною метою. 

Сергіївська громада кілька років поспіль працює над проблемою нічийних лісосмуг. На її території зосереджені цілі лісові масиви, які через брак догляду з часом перетворилися на хащі. Голова громади Ігор Лідовий говорить, що 80% цих насаджень потребують розчищення і тільки 20% – підсадження.

Після утворення громади лісосмуги та колишні колгоспні ліси залишилися без балансоутримувача. У 2019 році влада Сергіївської громади створила комунальне підприємство, яке опікується зеленими насадженнями.

«Коли ловили тих, хто вирубує ліс, і це були не просто жителі місцеві додому собі рубали, а це вже стало на конвеєр і до того ж загрозливих масштабів набрало. Ми відразу, коли ухвалили так званий закон про рейдерство, вирішили не чекати постанову Кабміну про поводження з лісовими смугами й створити спеціалізоване комунальне підприємство “Добробут”, передати їм на баланс ці лісосмуги»

За словами Лідового, до 70% роботи підприємства становить ліквідація аварійних дерев, щодо яких звертаються жителі громади та організації. Отриману деревину використовують для опалення соціальних установ. Також «Добробут» може продавати дрова населенню. Таким чином підприємство існує без потреби у дотаціях.

«Є економічна основа, нам вигідно працювати із посадками. Є база, економічна вигода. Тому ми створили це не тільки за своєї свідомості, що потрібно зберегти посадки, бо неконтрольована вирубка. Вирубують же найкращу деревину – дуби, які могли ще рости. Вирубують ділову деревину, яка найдорожча, у першу чергу, а не те, що омелою вражене, чи дерева, у яких вийшов вік або м’якої породи, які на голови нам падають», – каже Ігор Лідовий.

Наразі в Сергіївській громаді ухвалили рішення про проведення інвентаризації насаджень. Її проведуть після того, як у комплексному плані визначать цільові призначення кожної земельної ділянки. За словами Лідового, це потрібно, аби пізніше призначення не можна було змінити.

Ігор Лідовий говорить, що для виготовлення документації та впорядкування 180 га території лісових масивів громада найняла Харківську регіональну лісовпорядну експедицію. На її послуги витратили 35 тис. грн.

Позиція керівників громад щодо лісосмуг

Займатися лісосмугами на своїй території розпочала Новоселівська громада. Її керівник Євген Бова розповів, що у громаді триває процес взяття на баланс лісосмуг:

«Брати на баланс лісосмуги ми почали з однієї з колишніх сільських рад. Уже на минулій сесії ми взяли на баланс ці лісосмуги для того, щоб утримувати їх повністю, санітарно зачищати, висаджувати, тому що це питання нагальне. Є поля, фермери, які користуються полями, й ці лісосмуги є захисними бар’єрами. Для того, щоб все це контролювати й впорядкувати, ми ці лісосмуги взяли на баланс до себе».

Євген Бова каже, що процес прийняття до власності лісосмуг тільки розпочали, адже після об’єднання до складу Новоселівської громади увійшли 5 сільських рад. У міру надходження коштів до місцевого бюджету, лісосмуги будуть планово інвентаризувати, потім для них робитимуть технічну документацію, реєструватимуть право власності та братимуть на баланс через рішення сесії.

За словами голови Новоселівської громади, приблизна вартість документації з інвентаризації однієї лісосмуги становить 20 тис. грн. Вона змінюється залежно від розміру території лісосмуги.

У інших громадах проблему лісосмуг розв'язують не так активно. Голова Пирятинської громади Андрій Сімонов говорить, що брати на баланс лісосмуги планують, однак ще не розпочинали:

«У нас ситуація на паузі. Поки не займаємося цим питанням, бо це потребує зараз дуже великих капіталовкладень. Раніше ми думали пришвидшувати процес, щоб охороняти лісосмуги. Для цього треба було повністю оформити право власності. На сьогодні поліція і прокуратура порушують кримінальні справи, вважаючи з моменту передачі ці насадження нашим майном. Тобто ми є власником, хоч і не завершили оформлення права власності. Тому потреби в терміновості немає».

Андрій Сімонов говорить, що охороною лісосмуг на території Пирятинської громади займатиметься комунальне підприємство, коли його створять. 

Висадження дерев у лісосмузі (Джерело – фейсбук-сторінка Пирятинської міської ради)

Михайлівська громада не бере лісосмуги на баланс через брак коштів. За словами голови громади Миколи Коляндри, інвентаризація насаджень потребує чималих коштів, яких немає у місцевому бюджеті. Також у громади відсутні фахівці, які б прочищали, відновлювали та охороняли лісосмуги.

У Градизькій громаді брати на баланс лісосмуги планують у межах інвентаризації, яку здійснюватиме кожна сільська рада, що увійшла до її складу.

«Ми плануємо земельні ділянки під лісосмугами відводити в рамках інвентаризації кожної окремої сільської ради. Давати технічне завдання тим, хто буде робити це. Завдання стоїть не просто лісосмуги взяти на баланс, а саме відвести земельну ділянку під неї. Бути власником цієї земельної ділянки та всього майна, яке на ній є, тобто дерев. У межах інвентаризації ми почнемо це робити, окремо – ні. Дуже велика площа і кількість таких лісосмуг, тому ми плануємо робити це паралельно», – говорить очільник громади Мирослав Носа.

Економічна криза і захист лісосмуг

Погіршення економічної ситуації в країні напряму впливає на збереження лісосмуг. Бажаючи зекономити на вартості опалення взимку, люди вдаються до незаконної вирубки насаджень на дрова. Проблема загострюється тим, що останніми роками все більше людей переходять на альтернативне газовому опалення будинків. Для цього беруть ресурси лісосмуг та інших насаджень, тоді як їхнім відновленням майже ніхто не займається.

«Чим вища ціна на газ, тим більше людям, яких просто загнали в такі умови, не лишається прийнятних варіантів, окрім як посадки рубати й, на жаль, іти на кримінал. Така соціальна ситуація не сприяє тому, щоб ефективно охороняти лісосмуги. Ми це будемо робити, але розуміємо, наскільки складні соціальні зараз обставини у деяких людей», – каже голова Пирятинської громади.

Вирубані дерева в лісосмузі на Полтавщині (Джерело – Державна екологічна інспекція Центрального Округу)

Однак відношення до зелених насаджень не всюди однакове. Голова Новоселівської громади каже, що у них за збереженням лісосмуг стежать також і жителі:

«У нас питання стоїть на великому контролі. Також свідомі люди дуже нам допомагають і повідомляють. Навіть у ситуаціях, коли дерева планово вирубує лісгосп, люди одразу мені скидають на вайбер інформацію, навіть номери машин. Потім починаємо виясняти, що це все-таки планові порубки та висадження нашого лісгоспу. Можливо, поодинокі вирубки для  себе люди й здійснюють, ми потім десь по факту фіксуємо, але це поодинокі випадки. Масово грубих порушень у нас на території громади немає».

Через те, що у держави немає стратегії щодо поводження з лісосмугами, право та обов’язок розв’язувати проблеми віддали громадам. Таке розпорошення відповідальності, з одного боку, йде на користь, адже місцева влада може контролювати ситуацію. З іншого боку, це не дає можливість сформувати єдине бачення проблеми збереження і відновлення полезахисних насаджень.

Дослідження та відновлення лісосмуг

Попри те, що на лісосмуги Полтавщини досі не оформили право власності, деякі громади займаються їхнім відновленням: вивчають стан лісосмуг, а також насаджують нові дерева. Роблять це за кошти грантів.

Пирятинська громада взяла участь у пілотному проєкті «Лісосмуги життя», який фінансує благодійний фонд Peli Can Live. 

«Ми виграли грант, і благодійний фонд Peli Can Live відібрав нас як один із пілотних проєктів. Нам профінансували висадження і відновлення однієї з лісосмуг, яка була майже повністю випиляна», – говорить голова громади Андрій Сімонов.

Висадження дерев у лісосмузі (Джерело – фейсбук-сторінка Пирятинської міської ради)

Надалі у Пирятинській громаді планують продовжувати відновлювати лісосмуги коштом власного бюджету.

До проєкту «Відродження лісосмуг» долучилася Градизька громада. Вона підписала Меморандум про співпрацю з громадською організацією «Еколтава». 

Голова Градизької громади Мирослав Носа каже, що метою угоди про співпрацю є дослідження ситуації з лісосмугами, опис масштабу проблеми та представлення концепції відновлення.

Заступниця голови громади Оксана Архіпова розповідає, що у межах проєкту збирають старі карти, де зображені території теперішньої громади. Їх віддають до «Еколтави»:

«Ми збираємо карти 90-х років для того, щоб їх вивчили, дослідили теперішній стан справ, провели порівняльний аналіз, наскільки лісосмуги змінилися, наскільки вони знищені фактично. З нашого боку нам вдалося в більшості сіл знайти такі карти, хоч і не всі. Їх оцифровують і проаналізують».

Пілотною для реалізації проєкту «Відродження лісосмуг» стала Новоселівська громада. У межах проєкту досліджують стан лісосмуг на території громади. Ґрунтуючись на результатах дослідження, мають розробити план відновлення лісосмуг та розпочати пошук коштів на його реалізацію.


Нині потребу охороняти лісосмуги переважно стимулюють збитки, які завдає їхнє розкрадання під час незаконної вирубки. Однак через декілька десятиліть проблема може стати глобальнішою – коли знищені лісосмуги призведуть до деградації ґрунтів. Тоді доведеться відновлювати не тільки лісосмуги, але й родючість земель, а це зовсім інші витрати й можливі збитки.


Обкладинка Юлії Сухопарової

Співавтор матеріалу – експерт аналітичного центру ЗМІСТ Артем Дугін