Полтава стала першим в Україні містом, де провели цей культурний експеримент. У дворику краєзнавчого музею відбулася подія, яка поєднала музику, відеоарт і поезію. Вона отримала назву «Хвилюємо» та позиціонує себе як експериментальний культурний проєкт, авторкою якого стала культурна менеджерка Альона Ромашко.
12 вересня у дворику Полтавського краєзнавчого музею звучала бандура, але не в класичному виконанні. Традиційний інструмент заграв у сучасному аранжуванні. На екрані оживала історія створення Полтавського краєзнавчого музею та життя Василя Кричевського – архітектора, художника й одного з засновників українського модерну.
Ідея та реалізація проєкту «Хвилюємо»
Проєкт «Хвилюємо» виник як ідея, що вимагала пошуку однодумців та підтримки. Після публічного анонсу проєкт отримав сотні позитивних коментарів та відгуків. Люди висловлювали захоплення і писали, що нарешті щось подібне до європейських проєктів з’явилося і в Полтаві.
Глядачі розважалися по-різному: хтось танцював, інші знімали відео на пам'ять, а дехто просто спостерігав у моменті. Дворик музею став культурним простором, де поєдналися минуле та сучасне у новому для Полтави форматі:
«Ми взяли за референс європейські вечірки у музеях. У Відні, наприклад, у музеї історії мистецтв удень працює експозиція, а ввечері – справжня вечірка зі світлом, музикою, діджеєм. Нам захотілося реалізувати щось подібне в Україні, і ми вирішили почати саме з Полтави», – розповідає Альона Ромашко.
У програму заходу організатори додали власні сенси. За допомогою штучного інтелекту створили відеоарт, у якому ожив Василь Кричевський та історія музею.
«Нам важливо було не просто організувати вечірку, а переосмислити музейний простір, зробити його привабливим і сучасним для молодої аудиторії. Навряд хтось може похвалитись глибоким знанням історії створення Полтавського краєзнавчого музею чи творчості Василя Кричевського, тож ми хотіли подати цю інформацію в легкий для сприйняття спосіб, щоб наштовхнути та зацікавити до власних досліджень наших гостей події», – пояснює культурна менеджерка.
Захід поєднав три види мистецтва: музику, відеоарт і поезію. Щоб втілити поетичний компонент, команда залучила молодого полтавського поета Михайла Мерсі (автор чисельних перформансів, моновистави “І все, що залишиться в пам'яті”, засновник та лідер руху “Літератури Немає”).
Для підготовки заходу організатори працювали спільно з науково-методичним відділом музею й отримали від них рідкісні зображення та фото. Відтак, кожен елемент не був випадковим, говорить Альона Ромашко. Навіть у відеоряді, окрім основної історії, для фону використали графічні орнаменти Василя Кричевського, які для повної достовірності навіть за кольоротипом були умисно підготовлені з музейних зразків автором відео Павлом Даниленком.
Його попросили надихнутися орнаментами Василя Кричевського та створити на їхній основі власні вірші. Ці поетичні рядки надрукували на банерах для декору, а також інтегрували у відеоряд, який демонструвався під час події.
Перша подія зібрала аудиторію різного віку. Організатори зізнаються, що не очікували такої широкої зацікавленості. Втім, на повторний захід, орієнтувалися передусім на молодь.
У планах – популяризувати українських митців
«Хвилюємо» вже має плани на майбутнє. Команда хоче масштабувати формат, залучати нові імена української культури й працювати не лише в Полтаві, а й у регіонах. Серед ідей – подія, присвячена художниці Марії Башкірцевій, яка родом із Полтавщини:
«Історія Марії Башкірцевої так само підходить під цей формат. І відеоарт, і поезію можна написати, і перформанс якийсь можна поставити на основі її життя, творчості. Вона була дуже яскравою особистістю. Тому в планах застосовувати подібний формат на інших локаціях і підтягувати історії інших талановитих українців», – каже Альона Ромашко.
Ідей вистачає, розповідає Альона Ромашко, адже Полтавщина дала світові багатьох митців. Поряд з уже популярними іменами, як-от Василь Кричевський, Казимир Малевич чи Соня Делоне, є й ті, кого сучасна культура згадує рідше.
«Хочеться, щоб такі заходи були доступними для всіх. Ми мріємо про відкритий формат, який зможе популяризувати українських митців і зробити музейні простори живими й сучасними», – каже організаторка.
Альона Ромашко зізнається, що планів для розвитку проєкту чимало. Усе залежить від готовності команди рухатися далі та від фінансових можливостей. Адже головна мета – зробити культурні події доступними для всіх. Перший захід вдалося реалізувати завдяки партнерському фінансуванню: до команди долучилися локальні бізнеси, які підтримали ініціативу. У майбутньому організатори прагнуть залишати формат відкритим, без вхідних квитків для відвідувачів.