Терешківська громада під Полтавою розробила амбітний проєкт трьох індустріальних парків. Це відповідь на вимоги часу, коли питання енергетичної безпеки та розбудови економіки стали для громад пріоритетом. У випадку з Терешками, це має вигляд не просто планів на папері, а цілої стратегії.
Розроблений проєкт трьох індустріальних парків не лише про цехи та верстати. Місцева влада бачить його замкнений цикл виробництва, де сміття стає паливом, сонце та вітер – безкоштовними ресурсами, а кукурудза перетворюється на дорогий біопластик, а не їде за безцінь за кордон. За амбітним задумом, реалізація цих проєктів має дати роботу тисячам людей та забезпечити громаді повну автономність від зовнішніх енергомереж.
Як індустріальні парки можуть сатати майданчиком, де перероблюватимуть відходи, вироблятимуть продукти із високою доданою вартістю та створять енергетично незалежну інфраструктуру читайте у статті ЗМІСТу.
Парк «Заворскло»
Найближчим до реєстрації є індустріальний парк площею 17 га. Тут буде розташована сонячна електростанція на 13 га, яка забезпечуватиме парк електрикою влітку. За словами голови громади Віталія Турпітька, цей парк отримав робочу назву «Фабрика-кухня», бо має два пріоритетні напрямки для державної підтримки – енергетику та харчову промисловість. Він налічуватиме від 1 тис. 600 до 2 тис. 700 робочих місць.
«Поряд із парком 6 га землі під багатоповерхову забудову. При релокації бізнесу компанії можуть будувати завод і одразу ж зводити багатоповерхівку, де житимуть їхні працівники. Це так звана фабрика-кухня. Місце, де готуватимуть напівфабрикати, їжу для всіх шкіл, вузів, садочків, військове харчування і заморожуватимуть ягоди», - каже Віталій Турпітько.
Довкола парку вже є інфраструктура: діючий свинокомплекс і готовий проєкт нового, овочесховища для зберігання і заморозки. В індустріальному парку займатимуться:
- перероблюванням овочевих та фруктових культур;
- виробництвом дитячого харчування;
- переробкою зернових та бобових культур:
- виробництвом макаронних виробів, сухих сніданків, каш швидкого приготування;
- виробництвом напівфабрикатів та олій.
Проблема парку полягає в тому, що частина земель має спеціальні дозволи на користування надрами, що блокує включення до державного реєстру. Начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич каже, що ОВА працюватиме з центральними органами влади й скоригує концепцію й площу, щоб прибрати юридичні бар’єри і зробити проєкт привабливим для інвестора.
Парк «Чисте довкілля» – переробка сміття для всієї області
Найбільш інноваційний – індустріальний парк «Чисте довкілля» площею 54 га (вдвічі більше, аніж планували спочатку). Його розташують біля Макухівського сміттєзвалища сміттєзвалища, за кілометр від найближчого населеного пункту.
За словами Віталія Турпітька, Полтавська область – єдина в Україні, де затвердили регіональну програму поводження з твердими побутовими відходами. За цим планом область побудує 3–6 сміттєпереробних заводів, а вже перероблене сміття привозитимуть в Терешки для глибокої переробки:
«Уже провели вивчення ґрунтів, води. Це ідеальне розташування саме для сміттєпереробних заводів. 16 видів бізнесу саме по переробці будь-якого виду сміття. Переробка пластику, картону, скла. Плюс сміттєспалювальний завод – це велика кількість електроенергії та тепла. Весь завод забезпечуватиметься цією електроенергією».
Цей парк передадуть бізнесу. Громада вже укладає договір із інженерною компанією, яка готує два проєкти публічно-приватного партнерства для подачі до Міністерства економіки. Тут буде своє пожежне депо, свій офісно-адміністративний центр, а також приміщення для наукових досліджень з питань проблематики поводження з побутовими відходами.
В ОВА кажуть, що у цьому випадку потрібно вилучити ділянку з користування ДП «Ліси України» та змінити її цільове призначення. Це питання вирішать згодом.
Третій парк: глибока переробка
Найперспективніший, але поки що на стадії концепції, індустріальний парк, для глибокої переробки сільгосппродукції. Його розташування голова громади називає унікальним:
«Залізниця проходить по краю ділянки, де можна робити сортувальні станції. По краю ділянки проходить високовольтна лінія “Укренерго” на 330 тис. вольт. Плюс газова труба і автошлях М-03 в ідеальному стані. Фактично всі чинники для індустріального парку присутні».
Головна ідея глибока переробка місцевої сільгосппродукції замість експорту сировини. При такій переробці з кукурудзи можна отримувати вищу у сім разів додаткову вартість і виготовляти з неї лимонну кислоту, біоетанол та олії:
«З цукрового буряка –можна отримувати у 10 разів більше, а якщо робитмемо біопластик, то і в 35 разів. Тобто ми не відправлятимемо в Африку кукурудзу, а створювтимемо лимонну кислоту для Європи, що значно дорожче»,
Вітряки на лісосмугах і водень у перспективі
Окремий напрямок – незалежна енергетика. Громада зареєструвала земельні ділянки під сонячні та вітрові електростанції на лісосмугах:
«Полтава і наш бугор знаходяться на одній висоті, тут постійно дмуть вітри. Ми можемо використати існуючі лісопосадки. Суть вітряка і лісопосадки сходиться до зменшення швидкості вітру для запобігання ерозії ґрунтів».
Проблему гілок після обрізки дерев, які зараз заборонено вивозити на сміттєзвалище, вирішать лінією з переробки щепи. Влітку працюватиме сонце. У перспективі при надлишку електроенергії вироблятимуть водень, а взимку його спалюють для генерації тепла та електрики.
«Отримаємо замкнену електромережу, яка зможе повністю забезпечити потреби наших індустріальних парків, а в разі залишків зливати її в мережу. Ми зараз продумуємо варіанти на 15, 20, 30 років. Щоб не продавати недорого електроенергію в мережу, а акумулювати її в водень».
Головна перепона – це бюрократія. Третій індустріальний парк подали на реєстрацію рік тому, але Міністерство економіки досі не реєструє його через вимоги щодо геологічних вишукувань, які не передбачені законом про індпарки.
«Ми були у прем'єр-міністра, у міністра економіки Устенка. Всі розводять руками і кажуть, що немає варіантів зареєструвати. Ситуація змінилася і зараз є повне розуміння».
Друга складність – масштаб. Терешківська громада створила економічний союз із семи громад (Терешківська, Непорочанська, Новоселівська, Машівська, Верхово-Рублівська, Новосанжарська, Коломацька), але цього виявилося недостатньо:
«Поїздки в різні країни показали, що ми нецікаві жодному інвестору через своє маленьке населення. Ми хочемо доєднати ще Котельву, Чутово, Скороходове, щоб було 12–13 громад».
«Близькість до міста створює два великих потенціали: виробничий і туристичний. В обох напрямках є локальні успіхи і наше завдання полягає в тому, щоб їх масштабувати», – каже Віталій Дяківнич за підсумками наради на місці.
Є спільне бачення використовувати всі можливості роботи в інтересах громади по всій вертикалі від національного та обласного до рівня громади. Там, де є бар’єри – будемо їх знімати. Там, де потрібна координація – беремо її на себе.
Більша частина громади – це рекреаційні зони, що включають ліси і річки. Їх планують використати під туристичні маршрути. За словами голови громади, уже заключений меморандум із Ботанічним садом імені Гришка. На територіях шкіл вирощують близько 30 видів декоративних дерев для туристичних маршрутів.
Таким чином сучасні Терешки створюють прецедент. Якщо громада має стратегічне бачення на 15-30 років уперед, вона стає не просто крапкою на карті, а енергонезалежним локомотивом, що тягне за собою всю область. Хоч попереду довгий шлях від концепції до реального запуску, але фундамент уже заклали. Їхній досвід – це не просто історія про будівництво заводів, а приклад як громаді стати активним гравцем на глобальному ринку. Плани збудувати три індустріальні парки демонструє перехід до нової економічної моделі, що стала можливою завдяки децентралізації.
Обкладинка – індустріальний парк, який будуватимуть у Хмельницькому. Джерело – industrial-parks.com.ua