Харківський комік Дмитро Тютюн займається гумором понад 5 років і до повномасштабної війни часто приїжджав до Полтави виступати. Тепер же хлопець вимушений ховатися тут, поки російські війська обстрілюють його Північну Салтівку.
Він виявився одним з перших у Полтаві, хто почав організовувати стендап-концерти у Полтаві й збирати гроші на підтримку Збройних сил України. ЗМІСТ зустрівся з Дмитром Тютюном і говорив про жарти під час жорсткої війни, гумор і політику, а також про майбутнє України після перемоги.
Евакуація з Харкова
З початком повномасштабної війни життя Дмитра Тютюна, як і у всіх українців, змінилося кардинально. Уже на другий день війни вони з дівчиною зрозуміли, що залишатися на Північній Салтівці стало небезпечно, тому ночували у підвалах та підземних паркінгах. Потім до їхнього подвір’я прилетів ворожий снаряд і район довелося залишити остаточно. Востаннє своє житло пара бачила, коли похапцем збирала найнеобхідніші речі.
Перший тиждень повномасштабної війни довелося «кочувати» по друзях та бомбосховищах. Усе більше людей їхали з Харкова до Полтави та інших міст, і тільки з другої спроби їм вдалося виїхати до Полтави:
«У перший день була суцільна тривога. Ми не були в таких масштабних умовах війни, коли боїшся всього. Коли ми приїхали, то трохи дисонанс був, тут таке бурхливе життя у порівнянні з Харковом. Сьогодні в Полтаві багато нових людей, а місцеві кажуть, що навіть забагато. Але у нас дисонанс був не тому, що люди під час тривоги спокійно сидять в парку, бо навіть у Харкові таке є. Мене здивувала відсутність черг, бо у Харкові на той момент можна було дивитися, чи відкритий магазин по черзі на вулиці».
Після переїзду життя Дмитра Тютюна та його дівчини звісно стало спокійнішим, але сили щось робити з’явилися не одразу:
«Перші кілька тижнів я нічого не робив. Я не знав, чи це буде доречно те, чим я займаюся. Трохи емоційно відходив від Харкова, а потім зрозумів, що можу щось робити. Крім того, є такий комік Фелікс Редька, це мій товариш з Сум, який зробив стендап у бомбосховищі й тоді я вирішив, що час теж організовувати. Якщо Фелікс організував концерт, коли над ними літали кулі, то я теж можу».
Організація підвальних стендап-концертів у Полтаві, або Чому жартувати сьогодні легко
Важлива умова усіх культурних заходів сьогодні – безпека глядачів на випадок раптового сигналу «повітряна тривога». Через це Дмитро Тютюн вирішив організовувати концерти у закладах, що розташовані в підвальних приміщеннях.
На першому вечорі він виступив разом з місцевими гумористами Іллею Завалієм та Іллею Шереметом. Вони також влаштовували концерти у мирний час та розвивали жанр стендапу в Полтаві:
«Зробили перший концерт 30 березня. І коли зробили афішу, до нас підключилася комікеса Олена Кравіцька та київський комік Денис Дума з Нових Санжар. Отак ми разом організовуємо стендап-концерти».
Жартувати під час воєнного стану нескладно, а організовувати заходи стало легше. До прикладу, щоб зібрати на заході 40-50 глядачів на free donat захід (коли глядачі платять за вхід будь-яку суму, а виручені кошти спрямовують на благодійність), раніше потрібно було витратити чимало коштів на рекламу. Тепер же кілька репостів у соціальних мережах роблять свою справу й багатьом охочим доводиться відмовляти через нестачу місць.
У такий складний час у людей є потреба в гуморі:
«Попит величезний, бо люди хочуть кудись ходити. Гумор – це жанр, який сьогодні дуже допомагає все пережити. Люди роблять меми й приколи, це здійснює терапевтичний ефект. Жартувати не важко, люди гумор сприймають дуже легко. Можна просто вийти й сказати, що росіяни бомжі, і люди вибухають оплесками».
Дмитро Тютюн вважає, що для гумору немає неприпустимих тем, просто є погані жарти. Сміятися можна про все, але глядачі можуть сприйняти не всі жарти. Можливо, деякі жарти просто не на часі, особливо коли йдеться про великі трагедії:
«Я не можу й не хочу жартувати про Бучу, Маріуполь та великі трагедії. Для українців це велика рана. Натомість більшість жартів сьогодні про росіян. Люди інтерпретують ненависть у жарти про окупантів. Про Україну сьогодні тільки в хорошому сенсі хочеться жартувати».
На стендап-концертах у Полтаві Дмитру Тютюну вдалося зібрати понад 10 тис. грн на підтримку української армії. По завершенню виступів гуморист звітує про зібрані донати від аудиторії і потім надсилає кошти волонтерам, які закривають потреби ЗСУ.
Що не так із жартами Нурлана Сабурова
Російський комік Нурлан Сабуров сьогодні виступає у США. Нещодавно він потрапив у скандал через невдалий жарт про вбитих українок. Під час його останнього виступу на сцену вийшла активістка в білому вбранні з червоними плямами, що символізують кров убитих окупантами українських жінок.
Замість реакції на цей вчинок, комік зі сцени намагався пожартувати й сказав: «Вибачте, це місячні?». Російські глядачі засміялися, але насправді цивілізованому світу не до жартів у цій ситуації.
Дмитро Тютюн каже, що був приголомшений, коли дізнався про ці слова Сабурова зі сцени:
«Я не любив його жарти з точки зору комедії. Мені не подобався його гумор, бо він дефолтний, дуже простий. Він довго виступає і розповідає жарти про дружину. Уже хотілося б дізнатися, хто такий Нурлан Сабуров. Після історії про місячні, я почав негативно до нього ставитися».
З перших концертів у межах туру Сабурова у США українці спонукали висловитися на тему російської агресії та війни в Україні. Але він говорив про те, що боїться висловлюватися й ігнорував заклики засудити війну проти України.
«Я коли бачив перші відео з його концертів, зрозумів, що він боїться. У нього була можливість поїхати й робити кар’єру не в росії, але він вирішив цього не робити. Це пов’язано з тим, що це комік, якому свого часу просто пощастило. Він потрапив на ТНТ і через рік після початку роботи у стендапі, він, завдяки своєму образу брутального тіпа, зробив кар’єру під крилом продюсерів. Він не самостійний і не знає, як бути без лейблів і продюсерів, тому він так вчиняє».
Натомість цей комік вочевидь розуміє, що до нього зверталися українці, які борються за справедливість та важливу справу. Та після жарту «про місячні» навряд українці колись зрозуміють його:
«Я не уявляю ситуації, де я як комік кажу таку дичину. Це може імпровізація, або хтось скаже, що ти можеш ляпнути щось випадкова, але це не той випадок. Мені здається, коли несеться отакий двіж, коли тобі кричать про війну, ти повинен думати, що тобі сказати тут і зараз, а не таку історію виголошувати. Сказати, що ця історія дно, – це буде просто комплімент».
Що буде після перемоги України
Дмитро Тютюн – один із багатьох українців, які свідомо переходять на українську мову й більше не хочуть спілкуватися в побуті російською. Тому очікувано, що україномовного контенту й виступів стане більше:
«Цікаво, якими будуть справи в українському стендапі після перемоги. В Україні, коли говорять сьогодні про стендап, то кажуть, що він слабко розвинений, а коміки ноунейми. Але бути коміком насправді складно, бо тобі потрібно докладати багато зусиль для розвитку, а майданчиків, які швидко зроблять людину відомим коміком, в Україні просто немає».
Отже, через появу попиту на україномовний якісний контент, має з’явитися й пропозиція. Загалом українські гумористи готові до цього й сподіваються на появу нових майданчиків для розвитку жанру в Україні.
«Я не Арестович, щоб щось прогнозувати про майбутнє України, але щодо гумору можу сказати, що всі коміки, які перейшли на українську, суттєво піднімуться. Я перейшов на українську мову і тепер мій контент значно популярніший, аніж був. Після війни потреба в українському контенті буде сильнішою, адже кожен відчув ціну та важливість самоідентифікації».
Обкладинка Юлії Сухопарової
Цей матеріал опубліковано за підтримки Європейського фонду за демократію (EED). Його зміст не обов’язково відображає офіційну позицію EED. Інформація чи погляди, висловлені у цьому матеріалі, є виключною відповідальністю його авторів.