Держава у смартфоні, цифрові документи, єМалятко. Це тільки частина послуг, які уже сьогодні надає держава в режимі онлайн.
Україна приділяє чимало уваги цифровізації процесів та можливостям, які вони відкривають жителям. ЗМІСТ говорив із заступником голови Полтавської обласної державної адміністрації з цифрової трансформації Ігорем Панченком про те, як діджиталізується Полтавщина, як це спрощує життя жителям та що в планах на 2022 рік.
Діджиталізація як спрощення вашого життя та економія часу
Ігор Панченко назвав свій топ впроваджених програм та розповів, як саме з ними легше жити:
«Перший топовий проєкт – генерування ковід-сертифікату. Більше нам не потрібен паперовий сертифікат. Електронний ви можете використовувати, де б ви не були. Всередині країни чи закордоном. Ви можете не хвилюватися, що його втратите. Він завжди є у вас в кишені у смартфоні».
«Другий проєкт – реєстрація ФОП і закриття у режимі онлайн. Чимало підприємців малого та середнього бізнесу реєструвалися за допомогою електронних сервісів порталу “Дія”».
Ця послуга автоматична, вона функціонує і без працівника. Коли заявник подає на порталі заяву на відкриття ФОП, то усі реєстри обробляють цю інформацію, звіряють з іншими реєстрами, автоматично реєструють і надсилають повідомлення заявнику, чи зареєстрували йому ФОП чи ні. Ігор Панченко поділився, що їхньою задачею є не лише створення електронних сервісів, а й те, щоб вони оброблялися автоматично.
«Третій проєкт – реєстрація юридичної особи. Це також зменшує навантаження на бізнес. Не потрібно більше ходити до державних органів, щоб створити юридичну особу».
«Вважаю теж топовою можливість сплати податків через застосунок “Дія”. Це ефективно, тому що бізнесу не потрібно відвідувати податкову, подавати документи, електронні декларації. Це все можна зробити через смартфон».
«Також програма “єМалятко”. Уже 9 послуг можна отримати вдома. Наприклад, замовити додому свідоцтво про народження, не звертаючись нікуди, а отримати кур'єрською доставкою “Укрпошти”».
П'ятим топовим проєктом Ігор Панченко вважає, онлайн реєстрацію місцепроживання. Цей проєкт наразі працює у тестовому режимі:
«Онлайн реєстрація місцепроживання. Це найзатребуваніша послуга у ЦНАП. Наразі триває бета-тестування декларація місця проживання».
Також Ігор Панченко поділився з нашими журналістами, які електронні сервіси використовує особисто він:
Найуспішніші проєкти 2021 року
Загалом цифровізацію на Полтавщині розпочали активно впроваджувати протягом 2021 року. Реалізували проєкти з цифровізації у майже усіх сферах. За словами Ігора Панченка наймасштабнішими проєктами були підключення високошвидкісного інтернету у закладах соціальної інфраструктури, впровадження телемедицини та реалізація проєкту «Безпечний регіон».
Швидкісний інтернет у закладах соціальної інфраструктури Полтавщини. Цей проєкт є найбільшим у Полтавській області. Наразі підключили до інтернету 460 закладів:
- 145 будинків культури;
- 71 бібліотека;
- 60 шкіл;
- 46 садочків;
- 128 фельдшерсько-акушерських пунктів;
- 7 ЦНАПів;
- 2 органи місцевого самоврядування;
- 1 заклад Мінсоцполітики.
«Якщо рахувати протяжність кабелів, які під'єднали – це понад 17 000 км. Наразі 31 громада успішно реалізувала цей проєкт. Що це дає? По-перше, заклади інфраструктури отримали швидкісний інтернет, що буде безкоштовним до 2022 року. Жителі цих пунктів отримали доступ до швидкісного інтернету. Вони зможуть звернутися до провайдера і підключити собі якісний інтернет».
Телемедицина. Це комплекс, що застосовують при наданні медичної допомоги. Для цього використовують засоби дистанційного зв'язку за допомогою обміну повідомленнями:
«Проєкт реалізували ще у травні минулого року. Наразі усі амбулаторії, які отримали цей інструмент, використовують, щоб консультувати людей».
«Безпечна Полтавщина». Це перша в області екосистема централізованого відеоспостереження. У 2021 році встановили 119 камер і запустили в тестовому режимі моніторингові центри у поліції Полтавщини, облдержадміністрації та обласній раді. Ці камери фіксують номери, марку, колір автівок та запам'ятовують їхній маршрут:
«Наразі у поліції, а саме у відділі криміналістики є можливість фахівцям та працівникам управління отримувати інформацію про маршрути транспортних засобів. Наприклад, у разі крадіжки авто чи вчиненню правопорушення або злочину. Уже за матеріалами відділ шукатиме вкрадене авто або правопорушника. Завдяки системі вони можуть фіксувати та формувати маршрут, якщо його зафіксувала система».
Доступ до цієї системи має диспетчерська поліції. Коли трапляється ДТП, працівники служби можуть побачити ситуацію на відео й одразу викликати рятувальників або медиків.
«Також ми за допомогою системи “Безпечний регіон” можемо контролювати прибирання снігу. Є можливість зменшувати чи збільшувати кількість техніки, усе залежить від кількості снігу».
Що в планах цифровізації Полтавщини на 2022 рік
У планах на 2022 рік є продовження встановлення додаткових камер відеоспостереження. Органи влади разом з поліцією, рятувальною службою та екстреною медициною створюватимуть робочу групу, щоб зрозуміти де ще потрібні вузли відеоспостереження:
«Дуже важливо ухвалити на сесії обласної ради положення про “Безпечний регіон”. Завдяки даному документу ми зможемо надавати доступ усім іншим органам».
«Також маємо амбітну ціль – хочемо створити єдиний центральний компонент, який забезпечить збір повністю усіх даних в єдину інформаційну систему. Що це нам дає? Можливість розвивати регіональні проєкти в галузі медицини».
Завдяки такому центральному компоненту, зможуть збільшити кількість послуг, їхню оперативність та обробку. Наступним кроком буде створення регіональної системи «Медицина в смартфоні». Впровадження такого сервісу дасть можливість кожному жителю Полтавщини вільно їздити областю й консультуватися з різними лікарями, при цьому маючи повністю електронну базу своїх попередніх аналізів:
«Ми розуміємо, що коли я лікуюся у Полтаві й маю направлення до Миргорода, то лікар в іншому місті не має повністю інформації про мене, історії моїх аналізів. Завдяки створенню центрального компонента та застосунку “Медицина в смартфоні” лікарі зможуть отримати доступ до інформації, яка була в інших громадах. Це можливість людей побачити рейтинг лікарні, подивитися, які медичні послуги вони надають. Можливість глянути, які лікарі там є, можливість попередньо підписати декларацію, записатися на прийом».
Крім цього, Полтавська область стала лідером серед цифровізації освіти. 100% шкіл області підключені до платформи Всеукраїнська школа онлайн. На ній зареєструвалися понад 9 тисяч учителів і понад 39 тисяч учнів 5-11 класів. Також у школах розпочали впровадження електронних журналів та щоденників. Це дасть змогу батькам отримувати інформацію, яку оцінку отримала дитина, чи відвідувала вона заняття, їдальню та який буде середній бал за півріччя:
«177 шкіл з 550 вже впровадили електронний журнал та електронний документообіг. І це у 2021 році, а наша мета, щоб показник був не менше 50% від загальної кількості».
Такі ж самі плани з впровадження електронних журналів і документообігу на заклади професійно-технічної освіти.
«Це також амбітний проєкт, бо жодна область не працює у даному напрямку. Ми вирішили не чекати кроків від держави й починати тестувати у професійно-технічних закладах. Наразі 17 закладів проходять навчання. Після навчання вони поступово заповнюватимуть інформацію й отримуватимуть ряд переваг. Це повністю введення електронного документообігу. Та доступна інформація для батьків про успіхи в навчанні дитини».
Також у 2022 році хочуть оновити сайт Полтавської облдержадміністрації.
На часі теж впровадження роботи з електронними документами в установах та бізнесі.
Наразі у буденному житті набувають популярності електронні документи – паспорт, ідентифікаційний код, водійське посвідчення тощо. За словами Ігоря Панченка, влада зараз комунікує з громадами, щоб збільшити кількість точок, де прийматимуть електронні документи.
Наразі такі документи приймають ЦНАПи, відділу соціального захисту, заклади освіти, готелі, заклади культури, туристичні агентства та деякі магазини. Якщо раніше використання електронних документів було просто рекомендацією Кабміну, то нині для цього внесли зміни до законодавства України. Завдяки цьому паспорт у застосунку «Дія» має таку ж силу, як і паперовий.
«Чомусь бізнес вважає, що дуже важко використовувати електронні документи. Насправді це не так. Коли тільки відпрацьовували “Дію” з готелями, вони боялися, що цей документ може бути недійсним. Ми їм пояснили, що в один клік можна занести інформацію про людину в інформаційну систему. Навіть працівнику не потрібно нічого робити, просто людина сканує їх QR код і отримує одразу електронний документ, який можна автоматично завантажити у їхню інформаційну систему».
Та все, чимало людей зіштовхувалися з проблемою, коли у магазинах чи в інших закладах відмовлялися приймати електронний паспорт. Ігор Панченко розповів, що робити, коли відмовляються приймати електронні документи:
Фото Катерини Пєшикової
Обкладинка Юлії Сухопарової
Над відео працювали Олена Стаднік та Вадим Гунченко