Блакитний з білочками, сірий з півниками та помаранчевий з мереживом димарі зустрічають всіх, хто заїздить в Котельву. Майже кожна хата тут прикрашена неабияким бовдуром, що вирізняються один з-поміж іншого. Все це – унікальні автентичні димарі Котелевщини, що датуються другою половиною XX століття.
Дослідниця етнографії в Котельві Оксана Дорошенко вивчає локальну культуру свого селища. Цього разу її увагу привернули димарі. Вийшло все спонтанно: помічати ці витвори мистецтва вона почала декілька років тому під час прогулянок з сином. Саме бажання збагнути появу «моди на такі димарі» стало поштовхом до вивчення цієї теми.
Оксана Дорошенко спочатку багато фотографувала їх і зібрала чималу колекцію. Потім дослідниця дізналася, що майстром був Григорій Шморгай. Вона вирішила поспілкуватися з ним, проте, на жаль, він помер незадовго до їхньої зустрічі. Згодом дослідниця познайомилася з його сином – Миколою Шморгаєм.
Пан Микола залюбки та з посмішкою зустрічає гостей у себе на подвір’ї. Він з гордістю розповідає про ремесло свого батька Григорія Шморгая, який своєю чергою передав навички, щоб майструвати такі димарі й сину. Григорій замовив один димар у чоловіка, який раніше цим займався, щоб зрозуміти конструкцію та виготовити власний удосконалений і у нього це вийшло. Авторські димарі почали з’являтися з 60-х років. Усі мають оригінальний стиль та виконані надзвичайно майстерно і вишукано. У конструкції димаря поєднані мереживні та геометричні орнаменти разом з рослинними й зооморфними.
Більшість хат у Котельві оздобили димарями саме сім’я Шморгаїв. Окрім цього, виконували замовлення і для людей з різних куточків країни. Григорій займався ремеслом майже до 85 років, а Микола закінчив виготовляти їх після розвалу Радянського Союзу через відсутність попиту. На жаль, після цього розвиток цього ремесла зупинився:
«Я допустив помилку, коли не передав свої знання нікому», – говорить Микола Шморгай.
Попри те, що минуло багато часу і більшість людей вже перейшло на опалення газом, автентичні димарі і далі красуються на будинках котелевців. Власниця одного з них Антоніна Іванівна говорить, що це окраса її будинку і пам’ять про хорошого майстра, тому не збирається його знімати.
У новому відео ЗМІСТу дивіться як зародилася мода на котелевські димарі й розвивалося це унікальне локальне ремесло.