Ірина Бабич продовжує батьківську справу, якій вже майже 30 років. Колись Фермерське Господарство «Колосок» мало лишень 25 га, де вирощували виключно зернові технічні культури. Сьогодні це значно більше фермерське господарство з теплицями, ягідництвом й новітніми технічними рішеннями без яких не обійтися. Палюче сонце, посухи й вітри: перетворення Полтавщини на степову зону, відбувається доволі швидко і вимагає від фермерів постійних рішень. Тож Ірина Бабич обрала стратегію адаптації до зміни ринку, клімату та вподобань споживачів. І це спрацювало.
Сьогодні «Колосок» вирощує зернові культури, овочі та ягоди, має власні теплиці й успішно використовує технологію no-till. Фермерка впевнена, що через глобальну зміну клімату майбутнє – за тепличним господарством. Уже сьогодні в теплицях можна отримати набагато кращий результат і зібрати два врожаї за рік, що значно краще й рентабельніше за відкрите овочівництво. Їх жінка розвиває паралельно із зерновими, овочівництвом та ягідництвом.
У таких умовах фермерство – це не тільки про врожаї, а й про силу, пристрасну працю й віру у землю. Як до цієї формули додати технології й стратегію, Ірині Бабич пояснювали експерти навчальної програми для жінок-підприємиць у рослинництві «Зростай» від громадської організації «Плато». Вона покликана допомогти підприємицям розвинути навички управління ресурсами для пом’якшення ризиків, пов’язаних зі зміною клімату.
Спільно зі «Зростай» ЗМІСТ розповідає історію власниці сільськогосподарського підприємства «Колосок» з Полтавщини Ірини Бабич, яка перетворює виклики кліматичних змін на інноваційні рішення, що роблять бізнес успішним.
Складні часи створюють сильних фермерок
У 2022 році ФГ «Колосок» зазнав змін. Час воєнних загроз та кліматичну зміну його власниця використала як простір для розвитку й вирішила почати вирощувати овочі та ягоди. Сьогодні вони беруть участь у кредитних та грантових програмах, аби постійно залучати зовнішні інвестиції й освоювати нішеві культури:
«Головне розвиватися, не стояти на одному місці. Ми постійно прагнемо до вдосконалення, розширення асортименту й нових методів вирощування. Як приклад, завдяки моєму колезі Володимиру Білоусько із 2016 року по господарству використовуємо систему no-till для вирощування зернових і технічних культур».
Нова технологія суттєво змінила процес вирощування культур. «Колосок» почав практикувати прямий посів без перевертання ґрунту, завдяки чому у землі довше зберігається волога, а рослини почуваються значно краще. No-till також дозволив економити на ресурсах. Ірина Бабич каже, що завдяки сучасним методам й впровадженню інновацій вдається збільшити прибутки «Колоска» й підвищувати рентабельність усього підприємства. Технології у фермерстві – простір для експериментів, що не дозволяє знудитися у полях:
«Рік на рік не приходиться. Кожна рослина потребує особливого догляду, особливої уваги. Мені подобається спостерігати за процесом від моменту висіву насіння до дозрівання, піклуватися про рослини, доглядати за ними».
Після впровадження no-till ФГ «Колосок» вирішив рухатися далі. У соціальних мережах фермерка натрапила на програму «Зростай» й вирішила подати заявку, щоб зрозуміти, як вони можуть боротися з більш глобальними викликами – змінами клімату.
Лайфхаки фермерів Полтавщини. Як покращувати врожайність та мінімалізувати ресурси
Останні два роки Полтавщина і решта центральних та східних областей України потерпають від зміни клімату. Скорочення кількості опадів, нестача вологи у ґрунті, аномальне зростання температури й різкі перепади температури вночі сильно вплинули на рослини та результати з врожайності. Наразі ж найбільш актуальне питання – це забезпечення вологи в ґрунті.
Якщо для овочів та ягід «Колосок» використовує поливні системи й ґрунтові води, то у випадку із зерновими культурами на великих площах такий метод буде невиправдано дорогим. Наразі впоратися з цим викликом дозволяє система no-till, що зберігає не тільки вологу в ґрунті, а й дозволяє скоротити використання палива та мінеральні добрива. Сумарно це сприяє покращенню ситуації з довкіллям, каже фермерка.
«Для зернових зберігається шар мульчі. Якщо є опади, довше затримується волога у верхніх шарах ґрунту й краще розвивається коренева система. Рослина більше та довше споживає цю вологу. Щодо овочів та ягід, то ми використовуємо плівку і крапельне зрошення. таким чином зменшуємо використання води і живимо рослину, а не ґрунт довкола. Це теж зберігає ресурси».
Для овочівництва, окрім крапельного зрошення використовують ще й затіняючі сітки, які дозволяють зменшити випаровування вологи й запобігають перегріву ґрунту. Зараз фермерське господарство працює над тим, щоб обладнати систему збору дощової води: купол теплиці дає змогу змонтувати систему, що наповнюватиме спеціальні водонакопичувальні резервуари під час опадів. Ірина Бабич каже, що дощова вода має кращі хіміко-фізичні властивості, ніж ґрунтова.
Робота з теплицями вимагає чимало уваги та ручної праці, але й дає кращі результати:
- рослини значно краще захищені від шкідників й хвороб;
- зменшується хімічне навантаження на рослину за рахунок відсутності шкідників;
- зʼявляється можливість зібрати врожай двічі на рік (ранньої весни та пізньої осені) замість одного оберту на відкритому ґрунті;
- покращуються смакові властивості продукції;
- зручніше вирощувати нішеві культури, які щороку важче вирощувати на відкритому ґрунті.
Ягідництво – окремий цікавий напрям «Колоска». Для нього застосовують сучасні технології вирощування ягід, що базуються на високій щільності посадки, використанні якісного садивного матеріалу та впровадженні інноваційних агротехнічних рішень.
У ньому майже немає ризиків, каже фермерка. Єдиним залишається вимерзання, що з роками відходить на другий план, адже зими на Полтавщині стають теплішими й майже безсніжними. У таких умовах ягідництво має більше переваг:
«По-перше, коренева система швидше прогрівається рано навесні, а інтенсивна посадка й вирощування дають змогу отримати на півтора-два тижні раніше врожай. Плюс до того ягода – чиста. Навіть, якщо у період збору врожаю пройде дощ, ягода краще провітрюється й прогрівається, має кращі смакові якості в собі».
Після навчання на програмі «Зростай» фермерка планує реалізувати ідею створення теплих грядок, які можна використовувати й в теплиці. Технологія теплої грядки реалізується шляхом формування гряд із закладанням рослинних решток, які з часом ферментуються та виділяють тепло. Так, прогрівається грунт біля кореневої системи, а рослина краще приживається, швидше росте й уникає стресу від перепаду температур ранньої весни, коли нічні температури нижчі за денні. Завдяки цьому висадку можна буде реалізувати раніше, аніж зазвичай.
Також у межах програми « ЗРОСТАЙ» для господарства відкрили спосіб використання дощової води:
«Чесно, я про таке раніше чула, але навіть не думала, що це можливо буде запровадити у нас в господарстві. Зараз я бачу, що це реально і буде дієво. При цьому, система збору дощової води, не потребує дуже великих фінансових витрат».
Ще одним відкриттям стало навчання про систему вирощування пермакультури, де рослини, що добре поєднуються у вирощуванні, створюючи симбіоз, доповнюють одна одну:
«Це також маленький лайфхак, що спонукав до зміни мислення. Якщо у нас є якісь дикорослі рослини, не потрібно їх прибирати. Нехай ростуть, бо вони ж за певних підходів можуть створити сприятливі умови для вирощування культурних рослин поруч. Нам показували, як поєднуються несумісні рослини у паркових зонах Львова. Це було цікаво. І також цю технологію можна застосувати у нас на Полтавщині. Тим самим ми зберігаємо ґрунт, адже більші рослини прикривають собою менші, немає перегріву й ущільнення ґрунтової поверхні для зростання одних чи інших. Дуже цікавий метод».
«Зелена мрія» на Полтавщині: ощадні технології, дощова вода та енергонезалежність
Для збереження води й електроенергії уже застосовують мульчування плівкою та соломою. Такі способи зберігають структуру ґрунту, зменшують випаровування й заощаджують воду. З блекаутами фермерське господарство придбало зарядну станцію для роботи свердловини й подачі води в умовах знеструмлень. Це дозволяє зберігати вологу – основний ресурс у вирощуванні овочів.
«До речі, ми так зберігаємо не тільки воду, а й електроенергію, яку треба використати для роботи свердловин і насосів поливної системи».
Наступним кроком буде забезпечення максимальної автономності шляхом встановлення сонячних панелей, або колекторів, аби уникнути залежності від електроенергії, адже у фермерстві – це також важливий ресурс, що є дороговартісним.
«Однозначно зростатимуть тарифи на електроенергію, тому уже зараз потрібно працювати над тим, щоб забезпечити автономність і не залежати від електроенергії», – говорить фермерка.
Також серед «зелених мрій» – облаштування збору дощової води, адже якість ґрунтових, за спостереженнями підприємиці, погіршується. Цей крок буде першочерговим. Його планують втілити по периметру усього господарства, як і насадження із дерев, аби зменшити навантаження вітрової сили й ерозію ґрунту від надмірних вітрів. Також працюють над розвитком й дослідженням сортів і гібридів, які найкраще підходять до вирощування на Полтавщині.
«Раніше це було не зовсім жіночою професією»
Сьогодні жінка у сільському господарстві сприймається нормально, але ще 5-6 років тому Ірина Бабич зустріла не одного скептика. Чимало іменитих фермерів з посмішкою слухали про плани фермерки розгорнути ягідництво, не вірячи, що їй це під силу.
«У мене повірив мій колега Володимир Білоусько, з яким ми цей напрямок і заснували. І до сьогодні ми працюємо і з полуницею, і з овочами. Взагалі жінкам в аграрній сфері доволі важко, адже у суспільстві є стереотип, що це не зовсім жіноча професія, але час зробить своє. Я впевнена, що все буде добре, адже нерідко жінки показують кращі за чоловічі результати у веденні цього бізнесу».
Фермерка радить не розглядати аграрну сферу суто для заробітку й , починаючи у ній шлях, бути готовими до постійного навчання. У цій роботі обовʼязково будуть помилки, але саме вони допоможуть налагодити процеси:
«Не потрібно зациклюватися на одній рослині чи способі вирощування. Також варто одночасно адаптуватися до змін не тільки клімату, а й ринку, зовнішнього середовища й вподобань споживачів».
Аграрна сфера потребує моніторингу, контролю й нових експериментів. Але й щедро за них віддячує гарним врожаєм. Це найголовніше, каже фермерка.