29 квітня, 17:04
29 квітня, 17:04

Всесвітня пандемія, що виникла внаслідок поширення коронавірусної хвороби COVID-19, спричинила масштабний локдаун: всеукраїнський карантин та призупинення більшості економічних процесів.

Те, що для великого бізнесу розцінюють як ризики виробництва й покриють коштом резервного фонду, для малого і середнього бізнесу може стати ударом. Адже саме цей бізнес зазвичай не має достатньої «фінансової подушки» для існування в умовах карантину.

Отже, особливість кризи, що викликана не економічними причинами, а карантином, полягає в тому, що різні сфери бізнесу по-різному переживають її наслідки.

Загальна ситуація

У минулому кризовому році українська економіка впала значно менше, аніж прогнозували міжнародні організації та наш Уряд.

Виросло і безробіття, але середні зарплати не зменшилися, а навіть зросли. І справа не тільки в підвищенні мінімальної зарплати, адже свою роль зіграла нерівномірність наслідків карантину для різного бізнесу. Усе тому, що хтось був вимушений закритися та звільнити людей, а хтось отримував збільшення оборотів шляхом проблем менших конкурентів. 

Наприклад, мережі супермаркетів зайняли ще більшу частину ринку. Втрутилась також і держава. Саме за видом діяльності «державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування», було найбільше зростання робочих місць (+11%), на фоні падіння в цілому по країні. Це пов'язано з тим, що держава значно розширила дефіцит бюджету, та витрачала навіть більше грошей, ніж до кризи. 

Якщо говорити глобально, Україні наразі дуже щастить. Ціни на метали і продукцію АПК показують суттєве зростання з кінця минулого року, як і взагалі сировинні ринки. Звісно, це викликає неприємний ефект інфляції, що ми вже бачимо в магазинах, але сировина займає найбільшу частку у нашому експорті. 

Таким чином, не виробляючи більше, ми отримуємо додатковий приток валюти. За підсумками року він може становити майже 7-9 млрд доларів. Це значно полегшує розв'язання боргових питань та найголовніше – збільшує наші доходи. 

На графіку 1 зображена залежність об'єму нашої економіки від основних позицій притоку валюти та залежність наших середніх доларових зарплат від зростання економіки у доларах. 

Коефіцієнт відповідності між притоком валюти та середніми зарплатами у доларах дорівнює 0,978. Це дуже високий ступінь відповідності, що означає майже пропорційне зростання зарплат у доларі при зростанні притоку валюти.  

Перспектива покращення

Негативні наслідки карантину для наших заробітчан виявилися не критичними: за минулий рік вони надіслали в Україну 11,6 млрд доларів проти 12,8 млрд доларів у перед карантинний рік. Є надія, що в цьому році буде навіть зростання.

Таким чином, попри продовження карантину в цьому році, Україна отримає зростання економіки в доларах та зростання середніх зарплат теж в доларах. (Якщо не прилетить «чорний лебідь»). Особливо добре  будуть себе почувати АПК, металурги, та їх суміжники. 

У цілому попит у світі після минулорічного спаду відновлюється. У нашій країні теж, що матиме позитивний ефект і на інші галузі. У даному контексті не видно суттєвих загроз і для бюджету, навіть навпаки – за перші три місяці державний бюджет має перевиконання дохідної частини  на 13,7 млрд грн, тому бюджетники та чиновники теж не будуть обділені.

Натомість місцеві бюджети переживають кризу складніше. У першу чергу через зменшення міжбюджетних трансфертів починаючи з 2020 року, та зростанню безробіття, адже основним джерелом власних доходів місцевих бюджетів є податок з доходів фізичних осіб. 

Але, це опис «середньої температури по кімнаті». При потенційному загальному зростанні економіки країни в цьому році, існують сфери, які опинилися в катастрофічному становищі. 

Бізнес Полтави під загрозою

Ще з початку коронакризи найбільший удар отримав бізнес у галузі культури. З посиленням карантинних обмежень до рівня «червоної» зони  випадає також частина малого бізнесу, що сконцентрована у галузі роздрібної торгівлі. Негативні ефекти розповсюджуються на постачальників, орендодавців, сервісні компанії.

І якщо в перший жорсткий локдаун минулого року малий бізнес мав певні ресурси на виживання, то зараз ситуація значно складніша. 

Говорячи про наше місто, маємо наступну ситуацію. З 3 квітня в Полтаві посилили  карантинні обмеження. Хоча область залишилась у «помаранчевій» зоні, запровадили обмеження «червоної» зони. Підприємці не мали змоги ані працювати, ані отримати 8 тис. грн компенсації. З 15 квітня область опинилась в «червоній» зоні, і тільки з 19 квітня підприємці змогли почати оформляти допомогу.

Яка користь від компенсації 

8 тис. грн – це, звісно, краще, аніж нічого, але необхідність сплачувати податки, оренди, та навіть зарплати фактично залишають людей без засобів на існування навіть із виплатою такої допомоги. 

Не усі постраждалі від обмежень можуть отримати таку допомогу. 

По-перше, її виділяють тільки по основному виду діяльності, але підприємець може мати багато КВЕДів і їхня черговість завжди була формальністю. 

По-друге, не усі КВЕДи можуть претендувати на допомогу, адже бізнес – це складна система взаємодії різних суб'єктів господарювання. Допомога закритому бізнесу не допомагає суміжникам, що також залишилися без доходів. 

Підсумки: що робити

У березні президент сказав, що місцева влада повинна долучитися до підтримки бізнесу і населення, але місцеві бюджети такої змоги не мають. З одного боку, їхні власні доходи випадають з посиленням карантину, а трансферти з державного бюджету значно зменшилися починаючи з минулого року. З іншого боку, для розширення дефіциту бюджету, їхні можливості значно менші. 

Також місцеві податки значно менше тиснуть на малий бізнес, аніж державні. Для бізнесу, що якось працює, основною проблемою є навантаження  на фонд оплати праці.

Фактично, місто може лише знизити єдиний податок для 1-ої та 2-ої груп спрощеної системи та знизити податок на землю. Питання ускладнюється тим, що місцева влада не може диференціювати ці податки залежно від того, чи постраждав конкретний бізнес чи ні. Через це на тлі й так складної ситуації місцевих бюджетів під час локдауну, реальна допомога бізнесу від міст малоймовірна.

Якщо говорити про Полтаву, то з закладених 3 млрд 413 млн грн видатків, абсолютна більшість – це так звані захищені статті бюджету. Тільки 193 млн грн – це так званий бюджет розвитку. І якщо зовсім нещодавно мова йшла про перевиконання бюджету та перерозподіл надлишків уже з другого півріччя, то повторення локдауну серйозно переставляє карти.

Основним джерелом допомоги мають бути все ж таки ресурси держави, яка навпаки, стабільно в цьому році перевиконує план щодо доходів бюджету. 

Підтримка бізнесу за кордоном

Якщо говорити про світову практику, то ще на початку кризи МВФ виділив рекордний об'єм грошей та рекомендував урядам впроваджувати 4 речі:

  • значно розширювати дефіцит бюджету; 
  • роздавати гроші населенню в бізнесу;
  • знижувати податки; 
  • державні інвестиції в інфраструктуру. 

З них Україна масштабно виконує тільки перший та останній пункти. На жаль, інші 2 фактично не використовуються. Роздача грошей не призведе до інфляції, бо це фактично не збільшення кількості грошей, а заміщення випадаючих доходів.

На ці гроші люди просто куплять найнеобхідніші товари, які в основному має вітчизняний виробник. Половина цих грошей повернеться в бюджет держави у вигляді податків і зборів. Водночас зниження податків надасть стимули бізнесу не тільки легше пережити кризу, а й розвиватися швидкими темпами після виходу з неї. 

Замість цього зусилля держави по підтримці економіки і далі концентруються в інфраструктурних проєктах. Звісно, це теж треба робити, але викликає подив розподіл цих зусиль, коли фактично держава вантажить замовленнями підприємства, на які не розповсюджуються карантинні обмеження, а закритий бізнес отримує копійки або нічого. Хоча кращі дороги – це добре, але вони не роблять нашу економіку конкурентоспроможною. 

Нещодавно уряд продовжив карантин до кінця червня. Але зрозуміло, що це не кінець. Світова практика показує що іншого шляху крім масової вакцинації не існує. На жаль, в Україні вона провалена. Тому бізнесу, що знаходиться під ударом, слід розраховувати на продовження карантину з періодичним послабленням та посиленням обмежень.

Ще торік частина малого бізнесу перейшла в онлайн, але цей рецепт не універсальний. З одного боку не кожен бізнес може в онлайн, з іншого – це не так просто. Усе тому, що необхідний час та гроші на «розкрутку» ресурсу. Якщо бізнес дуже локальний, а тема конкурентна, то немає сенсу навіть починати розробляти сайт. З усім тим, розглянути варіант соціальних мереж та готових маркетплейсів, можливо з розумінням, що це теж вимагає витрат та залучення спеціалістів.

На жаль, якщо підприємець займається тією діяльністю, що підпадає під виплату допомоги, але це не основний КВЕД, зміна останнього не дасть можливості отримати допомогу зараз, бо, згідно з постановою КМУ, на момент подачі заяви такий КВЕД має бути основним не менш як місяць. Оскільки існує ймовірність повторення локдаунів, зміна основного виду діяльності має сенс. Це можливо зробити в застосунку «Дія» або у нотаріуса.

У розвинутих країнах основна  підтримка  бізнесу відбувається на рівні державних грошей, але міста також беруть участь. В основному, це зниження муніципальних податків й та сама роздача грошей. Наприклад, у Німеччині державна влада разом з містами роздає до 15 тис. євро бізнесу, що залишився без ліквідності.

У США значно спрощена процедура отримання допомоги по безробіттю. Її отримують люди, які не звільнені, а їхні взаємовідносини з роботодавцями на «паузі». Також, роздаються гроші фактично всім громадянам. Країни, що емітують резервні валюти, мають значно ширші можливості «роздавати» гроші, але наші можливості набагато скромніші.

З усім тим, деякі українські міста теж долучились до такої практики. У Житомирі на підтримку бізнесу виділили 10 млн грн, а у Хмельницькому місцева влада знизила податок на землю та єдиний податок для 1-ої та 2-ої груп «спрощенців». У Львові знизили плату за літні майданчики, а в Івано-Франківську пообіцяли доплатити 2 тис. грн підприємцям, діяльність яких обмежена через карантин. 

Така допомога – краще аніж нічого, але в реальності вона більше схожа на моральну підтримку. Міста демонструють солідарність із бізнесом, але практичний ефект залишається мізерним. І в цьому складно звинуватити місцеву владу, бо місцеві бюджети не тільки мають менші можливості розширювати дефіцит, а й складніше переживають локдаун.