24 січня, 11:01
24 січня, 11:01

Готуй сани влітку, а маршрути для прогулянок та подорожей взимку. Як виявилося, стежини ландшафтних парків та заказників на Полтавщині досить різноманітні й цікаві в будь-яку пору року.

У межах туру «Екологічний туризм на заповідних територіях Полтавщини» ми відкрили нові різноманітні варіанти відпочинку серед природних красот нашого краю і про особливості такого відпочинку розповідаємо вам.

Мандруємо у Регіональні ландшафтні парки «Диканський», «Кременчуцькі Плавні», геологічний заказник «Пивиха» та національний природний парк «Нижньосульський».

Подорож по цих заповідних місцях тривала два дні. Організатори – Диканська районна екологічна дитяча громадська організація «Зелене серце» та регіональний ландшафтний парк «Диканський».

Регіональний ландшафтний парк «Диканський»

Цей парк розташований у північно-східній частині Полтавської області, між селищем Диканька та річкою Ворскла. Охоплює територію майже 12 тисяч гектарів, а заснований у 1994 році. На сьогодні парк виконує природоохоронну функцію.

Територія парку відображає Полтавщину у мініатюрі, оскільки його ландшафт дуже різноманітний: з дібровами, лучними степами, заплавними балками, луками, ярами, стрункими лісосмугами та безмежними полями. Мандрівники й туристи мають можливість спускатися у яри й балки, гуляти дібровами тощо.

У парку створили кілька туристичних напрямів за різними тематичними направленнями. Серед них маршрути – «Життєвими стежками Кочубеїв», «Від козацьких дубів до троянівських линів», «Про що нашуміли дерева», «Від цілющого степу до тихоплинної Ворскли», «Стежками заповідної природи Диканщини».

Для гостей парку облаштували різноманітні екологічні стежки. На цих маршрутах зі спеціальних встановлених інформаційних стендів можна дізнатися про рослинність парку, комах та тварин, яких можна тут зустріти. Облаштований «Зелений клас», де можна проводити інтерактивні уроки для дітей, дізнаватися та вивчати особливості місцевої екосистеми.

«Екологічна стежка облаштована, щоб туристи могли самостійно пройти, почитати стенди і зрозуміти, що є цінного на цій території, окрім історичних місць. Дуже важливо навчити людей бачити, природу, розуміти її і любити», – говорить директорка парку «Диканський» Ірина Черкаська.

Фахівчиня з рекреаційного розвитку парку Катерина Онищенко говорить, що зимові прогулянки в парку особливі. Зокрема, коли випаде сніг можна побачити сліди різних тварин і птахів і спостерігати, де проходять їхні стежини:

«Можна прослідкувати, наприклад, погризи бобрів. Таким чином можна зрозуміти чи вони виходили зі своїх домівок, чи їм вистачило консервації, яку вони назбирали перед зимівлею. А ще ми часто беремо взимку бінокль і спостерігаємо за птахами. Тут можна побачити снігурів, на ділянці біля ставу можна зустріти омелюхів, які полюбляють омелу їсти. Є тут і синичка довгохвоста і багато дятлів та інших птахів».

У минулому на території парку знаходився родовий маєток династії Кочубеїв, проте грандіозний палац на сто кімнат зруйнували під час більшовицької революції 1917 року. На теренах ландшафтного парку до нашого часу збереглися архітектурні пам'ятки XVІІІ – XІX століть. Серед них – Троїцька церква, Миколаївська церква та Тріумфальна арка, а також Троїцька церква у селі Великі Будища.

Справжньою окрасою парку на місці прадавньої діброви, яка колись зростала навколо маєтку Кочубеїв, є Кочубеївські дуби, яким уже понад 600 років. Достеменно невідомо, хто і коли їх висадив. До сьогодні залишилося лише чотири дерева, одне з яких стоїть відокремлено, неподалік лісництва. Їхня висота сягає від 20 до 22м, а діаметр стовбура коливається від 1,5 до 2 м.

Крім того, нещодавно на території «Диканського» виявили залишки печерного монастиря початку XVІІ століття, який складається з восьми печер.

Адміністрація парку знаходиться в селищі Диканька

  • телефон +380956379625, +380506713072
  • електронна пошта [email protected]
  •  у фейсбуці підписані як landParkDikanka

Регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі Плавні»

Цей ландшафтний парк розташований між двома частинами міста Кременчука Полтавської області. Він охоплює акваторію, острови та прибережну смугу річки Дніпра в середньому Подніпров'ї.

«Кременчуцькі Плавні» організували у 2001 році на загальній площі 5 тис. 80 га для збереження в природному стані типових і унікальних природних комплексів та об’єктів.

Екскурсію туристичним маршрутом «Стежками Кантаревого Річища» провела головна наукова співробітниця Надія Гальченко.

Вона розповіла, що в парку збережені заплавні комплекси, де можна кататися на човнах, пройтися луками. Наприклад, у травні тут можна подивитися на орхідеї у природному середовищі. Наприкінці весни й на початку літа квітують півники сибірські, які утворюють безкраї поля блакитних квітів.

(Фото – kolokray)

Тут можна зустріти багато різноманітних птахів: 5 видів соколоподібних та дятлоподібних, 3 види голубоподібних та совоподібних та понад 40 видів горобцеподібних. На емблемі парку зображений птах кулик-сорока, який занесений до «Червоної книги України». На гніздуванні тут зосереджена майже 10 частина дніпровської популяції цього птаха.

Але серед красивих і гармонійних з тутешньою екосистемою птахів є й такі, які шкодять і приносять збитки. Зокрема, мова йде про баклана великого, який переселився сюди з акваторій Чорного моря і їхня колонія може з`їдати за день до 600 кг риби.

У  «Кременчуцьких Плавнях» розвинена флора й фауна. На берегах плавнів облаштували зони відпочинку. Працівники парку говорять, що не проти аби люди облаштовували місця для комфортного перебування на природі, але просять створювати такі місця лише з природних екологічних матеріалів.

(Фото оприлюднив Сергій Дзюбан)

Надія Гальченко розповіла, що після створення каскаду дніпровських водосховищ ця територія не була затоплена і лишилась первісною. Тому на наступний рік планують запустити маршрут під назвою «Історичний нарис парку», який ще на стадії формування.

У «Кременчуцьких Плавнях» на місці колишнього кар`єру є виходи порід гранодіоритів, яким понад 6 млн років. Тому на цій локації планують облаштувати експозицію у співпраці з місцевим краєзнавчим музеєм, пов`язану з динозаврами та мамонтами. Планують розкривати й інші історичні цікавинки:

«Ми покажемо старі карти, які мали ті самі назви. Наприклад, острів Динька. Чому в нього така назва? А тому що колись туди часто їздив рибак і в нього прізвище було Динька», – говорить Надія Гальченко.

Цього року співробітники парку вирішили нестандартно підійти до маркування територій і створили інформаційні банери, які встановлюють у різних місцях за необхідності. Таку новацію вони назвали «Переносною екостежкою». Надалі планують випускати й інші серійні банери.

На сьогодні у «Кременчуцьких Плавнях» розробили три екомаршрути, якими можуть прогулятися відвідувачі.

Маршрут «Знайомство з Кременчуцькими плавнями» (довжина майже 40 км) – водно-пішохідний, перетинає всю територію парку із заходу на схід. Пересування водою здійснюється на катері. 

Маршрут «Архейські гранодіорити острова Шеламай» (довжина майже 25 км) – човнево-пішохідний маршрут з чотирма зупинками. Більша частина мандрівки пролягає водою.

Маршрут «Стежками Кантаревого Річища» (довжина майже 15 км) – проходить по північно-східній частині парку на території півострова Кантареве Річище (урочище Попадіно). Цей маршрут може бути пішохідним або велосипедним. У часників чекають 4 розповіді-зупинки, які охоплюють різноманітні комплекси цього півострова.

(Фото – kolokray)

Адміністрація парку знаходиться у Кременчуці:

Геологічний заказник «Пивиха»

На березі Кременчуцького водосховища у Полтавській області розташована гора Пивиха. Вона є однією з найвищих точок на лівому березі Дніпра. Це місце за його «океанський» вид з безкраїм простором води і високим схилом вподобали фотографи, туристи, мандрівники та місцеві жителі і називають його «українськими Мальдівами».

Але унікальне воно не лише своїми краєвидами. За словами кандидатки біологічних наук та доцентки кафедри прикладної екології «Полтавської політехніки» Наталії Смоляр, в урвищах Пивихи є відслонення та каміння, за якими можна вивчати історію цієї місцевості за тисячі років.

(Фото – Жека Velmen)

Наприклад, тут є моренні поклади, які залишилися після проходження льодовика, тому на Пивисі дуже часто знаходять археологічні артефакти. Крім того, тут можна зустріти багато рідкісних видів рослин і комах.

До речі, досконало дослідивши територію Наталія Смоляр зі своїм студентом обґрунтували ствворення на цьому місці ландшафтного заказника місцевого значення «Гора Пивиха».

«Хоча це й невеличка територія, як для заказника, але ми будемо шукати балки, ділянки з природною і напівприродною рослинністю, можливо й лісосмуги. Ще тут острови дуже цікаві. Відвідувачам є де зупинитися – зона стаціонарної рекреації. Є можливість протурування екологічних стежок, один із маршрутів уже закладений», – говорить Наталія Смоляр.

Вона також розповідає, що «Кременчуцьке» море з кожним роком забирає материк і цей процес формування чаші водосховища триватиме ще довго.  

Зараз «Пивиха» через популярність зазнає значного негативного впливу від тих, хто тут відпочиває. Голова Градизької селищної ради Мирослав Носа говорить, що вже два роки як на в’їздах до заказника встановили шлагбауми. Адже відвідувачі накатали багато доріг, пиляли дерева, підривали схили добуваючи пісок і залишали сміття.

«Основна проблема для мене це сміття і багаття. Ми кожен рік прибираємо Пивиху з власної ініціативи, бо мені хочеться, щоб я прийшов на гору і там завжди було чисто. У цьому році об`єм сміття найбільший за всі п`ять років. Це – два тракторні причепи, два автомобілі. Це дуже критично, бо Пивиха особисто для мене – музей природи», – відзначає Мирослав Носа.

(Фото – we.org.ua)

Спеціально створеної адміністрації у геологічного заказника немає, охоронні зобов`язання за цим об`єктом природно-заповідного фонду узяли на себе Градизька селищна рада та державне підприємство «Кременчуцьке лісове господарство».

Просто зараз за заказником добудовують готельно-ресторанний комплекс у вигляді юрт. Як розповіли нам його співробітники, тут можна буде замовити банкет та зупинитися на ночівлю.

Орендувати юрту для банкету можна вже зараз. Її ціна – 1000 грн. Будиночки для ночівлі планують добудувати до літа і вони будуть призначені для проживання у теплий сезон року.

Національний природний парк «Нижньосульський»

Національний природний парк «Нижньосульський» створили у 2010 році, він розташований на території двох областей – Полтавської та Черкаської. Займає площу більш як 18 тис. га.

Найбільші площі займають водна та прибережно-водна рослинність. На схилах річки Сули та на островах ростуть широколистяні ліси. Лучні степи тут можна побачити на схилах балок, на терасі Сули та на курганах. Розмаїття фауни пониззя річки Сули є однією з найбільш цінних та багатих  ділянок Подніпров`я. Особливо значущим воно є для водно-болотних та навколо водних тварин і птахів, як дуже важливе місце гніздування і зупинки під час сезонних міграцій.

(Фото – esu.com.ua)

Тут є екологічні стежки «Подорож до озера Судевське» та «Онішківська», а цього року відкрили новий водно-туристичний маршрут. Екостежки планують відкривати й надалі, на них вже готові проєкти, але чекають фінансування на облаштування.

«Чим тут цікаві біотопи? Тут є куріпки, тут можуть бути зайці лисиці, тут вовки заходять є де заховатись. Весною тут дуже багато птахів водно-болотного комплексу, комах. До речі, сулинський екокоридор –  це міграційний шлях птахів з півночі на південь на весні й навпаки восени», – розповідає Наталія Смоляр.

Також, за словами науковиці, на луках цього природного парку є орхідеї, а в теплі пори року трав`янистий покрив рясніє й іншими різноманітними квітами.  Ще особливість тутешніх луків в тому, що тут накопичився солончак і на деяких ділянках грунту влітку можна побачити кристали солі.

(Фото – wownature.in.ua)

Провідний фахівець з туристичного обслуговування парку Микола Козлов працював у парку 30 років. За час роботи з іншими працівниками висадив майже 225 га зелених насаджень:

«Де б я не їхав, проводжу екопросвітницьку роботу, навчаю дітей і всіх охочих, везу з собою саджанці посадити алейку, парк чи скверик. Адже знаходячись на території парку чи лісу ми стаємо бадьоріші, бо тут вміст кисню в повітрі на 16% більше».

Микола Козлов розповів як 100 років тому садили ліс у парку «Нижньосульський», прописуючи борозни волами, кіньми, коровами. Ця ініціатива розпочалася з подачі першого лісівника Олексія Костюка. І тепер у цьому лісі ви зустрінете дуби, сосни, клени, верби й вам обов`язково розкажуть про їхні різновиди.

Адміністрація НПП «Нижньосульський» знаходиться у смт Оржиця Полтавської області за адресою вул. Центральна, 128