Стихійні сміттєзвалища в лісах, ярах та лісосмугах, браконьєрство, незаконна вирубка лісів, спалення сухої трави та опалого листя, знищення рідкісних рослин – це далеко не вичерпний список екологічних проблем, пов’язаних з господарською діяльністю людини. Державні органи, покликані контролювати виконання вимог природоохоронного законодавства, не мають повноважень патрулювати вулиці міста та зони відпочинку. Вирішити цю проблему допоможе створення профільних громадських формувань, які слідкуватимуть за дотриманням відповідних норм та виховуватимуть у громадян бережне ставлення до природи.
Наразі Полтава є одним з найбільш екологічно чистих міст в Україні. За останніми дослідженнями, рівень викидів в атмосферу шкідливих речовин, забруднення стічних вод та концентрації нітратів у ґрунтах є нижчим, ніж середні показники по Україні. Сприятливі екологічні умови – сильна сторона нашого міста.
Полтава має всі передумови для того, аби стати еталоном екологічно міста серед обласних центрів України та Східної Європи. Екологічний потенціал Полтави був підтверджений під час розробки стратегій розвитку міста «Полтава 2030» у рамках проекту «Інтегрований розвиток міст в Україні» та стратегії розвитку міста, створеної випускниками Школи мерів. У обох цих стратегіях напрямок екології визначений як один із пріоритетних.
Але, на жаль, ми можемо все це втратити, якщо не будемо працювати над збереженням природного середовища та розвитком перспективного для нашого міста напрямку – екології.
Інспекція працює – проблеми залишаються
Наразі в Україні діє Державна екологічна інспекція України та її територіальні підрозділи. Однак, у положенні про її діяльність немає пунктів, які б передбачали роботу безпосередньо на вулиці. Державні інспектори, згідно з їхніми повноваженнями, проводять, переважно, перевірку установ та здійснюють інформаційно-роз’яснювальну роботу. Патрулювання вулиць міста і зон відпочинку не входить до їхніх обов’язків. Про це розповіла начальник управління відділу по роботі зі ЗМІ Державної екологічної інспекції в Полтавській області Юлію Маляр, коли ми попросили її окреслити основні проблеми, пов’язані з безвідповідальною поведінкою містян:
«Ми як орган державного нагляду проводимо перевірки суб’єктів господарювання, у першу чергу. А питання, які підіймаєте Ви, більш стосуються питання повсякденного життя громадян. У цьому напрямку ми зосереджуємо увагу на проведенні роз’яснювальної роботи, а не на проблемних питаннях. Проблемні питання в ході перевірки ми можемо висвітлити. Ми не можемо провести перевірку, йдучи по вулиці. Проводити патрулювання у нас немає повноважень».
Діють в Україні і так звані громадські інспектори, котрі мають офіційний статус і допомагають державним органам реалізувати заходи з охорони довкілля, запобігати порушенню природоохоронних правил та виховувати у громадян бережливе ставлення до навколишнього середовища. Станом на кінець жовтня при екологічній інспекції є сім громадських інспекторів, щоправда, працюють вони на території всієї області, а не лише міста. На відміну від державних інспекторів, вони не мають повноважень самостійно застосовувати засоби покарання до порушників природоохоронного законодавства. До того ж, вони виконують свої обов’язки на громадських засадах, без увільнення від основної роботи і без додаткової оплати праці. Це свідчить про те, що громадські інспектори не мають змоги приділити достатньої уваги розв’язанню екологічних проблем.
Вирішити цю проблему допомогло б створення спеціалізованого громадського формування, яке б допомагало інспекторам реалізувати покладені на них завдання. Досвід інших країн показує, що така форма прояву громадянської ініціативи як екологічний патруль досить ефективна в питаннях охорони навколишнього середовища.
На кого рівнятися
Для вирішення екологічних проблем Дніпра у квітні 2017 року міськвиконком вирішив створити спеціальний патруль. Формування займається громадським контролем навколишнього середовища. Інспектори борються зі спалюванням опалого листя, несанкціонованими звалищами, незаконною вирубкою лісів, зливом відходів у водойми та проводять роз’яснювальні роботи, зокрема поширюють інформаційні листівки. А також мотивують містян не залишатися байдужими до порушення екологічного законодавства: дніпряни, котрі помітять халатне ставлення до природи і викличуть поліцію, отримають приємний бонус у розмірі 100 гривень.
«Ця акція спрямована на те, щоб навчити людину законодавству і правилам про благоустрій міста. Згідно правил, будь-який житель Дніпра, помітивши адміністративне порушення, може викликати поліцію і скласти разом з ними протокол. Номер цього адмінпротоколу – це гарантія того, що дніпрянин отримає свої 100 гривень. Це свого роду тренінг місцевого жителя, щоб він не просто кричав про забруднення, а сам зупинився, витратив свій час і допоміг поліції», – розповідає ініціаторка створення патруля у Дніпрі еколог Тетяна Лампика.
Головне завдання екопатруля – виявлення порушень в екологічному середовищі, оформлення протоколів і, відповідно, накладення штрафних санкцій. По суті, структура має ті ж повноваження, що й правоохоронні органи, але примушує дотримуватися лише тих законів України, які спрямовані на збереження навколишнього середовища.
Подібний загін влітку цього року створили і у Вінниці. Працюватиме він на базі «Муніципальної варти». До професійних обов’язків патрульних відносяться природоохоронні функції та протидія наслідкам стихії.
Керівник «Муніципальної варти» Богдан Кухарчук пояснив журналістам, що інспектори працюватимуть не в кабінетах, а безпосередньо «в полі»:
«Вони будуть їздити і дивитися за тим, щоб дотримувалися екологічних вимог. Під осінь – щоб не було пожежонебезпечних місць із сухою рослинністю. Якщо такі місця є і там діє заборона розпалювати багаття, за цим слідкувати. Ті самі Волочинецькі гори – щоби там не смітили відпочивальники. Дамби, місця відпочинку – це все має бути і чистим, і культурно доглянутим. І ще окрема стаття – жорстоке поводження з тваринами, яке призводить до каліцтв».
Жителі столичної Дарниці також об'єдналися в боротьбі за екологію. Небайдужі громадяни та активісти за підтримки влади району створили екологічні дружини і контролюють місця стихійних звалищ, зокрема слідкують за тим, щоб до таких територій не заїжджали машини зі сміттям. Сформований громадський рух попередньо назвали «Чиста Дарниця».
У Сумах екологічний патруль діє ще з 2008 року. До його складу входять працівниками Державної служби охорони, для яких розроблені та затверджені завдання і схеми маршрутів патрулювання. Серед їхніх обов’язків – здійснення контролю за дотриманням природоохоронного законодавства, правил торгівлі, благоустрою, чистоти та порядку утримання території міста. Місцеві жителі можуть долучатися до рейдів екологічного патруля.
А що у нас?
Екологічний патруль хочуть створити і в Полтаві, аби зберегти місто від розростання екологічних проблем та перетворення їх в екологічну катастрофу. Місцеві жителі подали відповідну петицію та збирають підписи для її реалізації. Якщо Ви підтримуєте створення екопатруля в Полтаві, підпишіть її на ресурсі Зміст.
«Ми пропонуємо створити на Полтавщині громадський екологічний патруль. Він допомагатиме державним інспекторам ловити правопорушників та виховувати у полтавців звичку бережно ставитися до природи», – ідеться в тексті петиції.
Щоб формування працювало ефективно, а його представники мали офіційні повноваження і могли приділяти достатньо уваги вирішенню екологічних проблем, місцева влада має погодити діяльність патруля та виділити необхідне фінансування. Завдяки децентралізації, на місцях залишається більше коштів. Якщо у 2015 році бюджет міста Полтави становив 1 млрд грн, то у 2017 його розмір складає майже 3 млрд грн. Ці кошти можна використати на розвиток регіону, зокрема і покращення стану навколишнього середовища, головне – розумно їх розподілити.
Ми запитали у працівників екоінспекції, як вони ставляться до такої ініціативи полтавців та чи будуть вони співпрацювати з громадянами. Юлія Маляр розповіла, що законних підстав для створення екопатруля як окремого формування немає, проте, можна створити відповідну громадську організацію:
«Утворення такого об’єднання не передбачено законодавством. Якщо буде якийсь форс-мажор, відповідно до якого закону вони будуть відповідати? Якщо громадяни хочуть створити екопатруль, моя позиція така, щоб вони створювали громадську організацію, яка буде мати свій статут. Ми співпрацюємо з громадськими організаціями. Але громадська організація – це юридична особа публічного права. Вона повинна пройти всю реєстрацію при Міністерстві юстиції».
Вихід є зажди
Проблеми, що існують у місті, – спільні, і їх вирішення залежить не лише від влади, але і від свідомості місцевих жителів. Усвідомлення рівня екологічних проблем та бажання жити у чистому, охайному місті – перший крок до їхнього розв’язання. Наступним етапом у вирішенні цього питання має стати тісна співпраці органів місцевого самоврядування, екологічної інспекції та громадськості для пошуку оптимальних шляхів подолання негативних наслідків безвідповідальної поведінки містян та попередження причин такої діяльності.