У Полтаві є чимало парків, бульварів та зелених зон, проте ледь не усі вони потребують оновлення та реконструкції.
Бути зеленим містом означає ще й піклуватися про комфортні та доступні громадські простори. Нині Полтава планує взяти понад 400 млн грн кредиту. Частину коштів використають на парки, сквери та бульвари. Розглядають це як одну з можливостей хоча б частково осучаснити простори у місті й зробити їх комфортними для людей.
Про те, чи достатньо місту громадських просторів, яких змін вони потребують та чи варто створювати нові, ми говорили з ініціаторкою програми впорядкування парків та скверів Полтави й депутаткою Полтавської міської ради Оксаною Деркач.
Про досвід Києва та якісні громадські простори ми запитували урбаністку, засновницю ГО «Місто-сад» та депутатку Київради Євгенію Кулебу.
Громадські простори Полтави
Кількість парків Полтави не свідчить про їхню якість. Оксана Деркач говорить, що хоча просторів у нас багато, але всі потребують кардинальних змін, покращення доступності та осучаснення. Аби покращувати уже наявні простори, необхідна систематичність й програма розвитку парків та скверів.
Насамперед програма має передбачати плановість. Усі парки одночасно зробити неможливо, тому варто виокремити фінансування на виготовлення проєктів та реконструкцію чи ремонти.
Механізм простий: цьогоріч можуть замовити проєкт, а наприкінці року побачити скільки коштів потрібно на конкретний парк. Завдяки цьому депутати можуть закласти кошти на конкретні проєкти. Завдяки програмі стане зрозуміло якими парками займатимуться. Це дисциплінує.
Стан та перспективи громадських просторів у Полтаві
За словами Оксани Деркач, у програмі про парки має бути пункт про доступність просторів у центрі міста та різних районах. Також необхідно розвивати зелені зони, що є в місті:
«Наприклад, на Половках є Пушкарівський ліс і Гришкин ліс. Ці території можуть стати локаціями, де буде комфортно гуляти людям, але якщо їх привести до ладу. У пріоритеті ж зараз привести в належний стан те, що є».
Створення нових громадських просторів часто ініціюють мешканці міста. Для цього можна подати свій проєкт на міський «Бюджет участі». Своєю чергою, влада має реалізовувати проєкти-переможці. Тоді люди будуть активнішими.
«Проєкт “Арена” на Леваді – це проєкт "Бюджету участі". Люди проголосували, а влада не мала відчуття обов’язковості виконання. Потрібно змінювати свідомість людей, щоб вони були активними, а владу, щоб доводила справу до кінця. Наразі оголосили тендер і виділили кошти. Сподіваємося, що цей парк буде», – каже Оксана Деркач.
Прирічковий парк. Оксана Деркач говорить, що загалом у Полтаві є кілька великих територій: Дендропарк, Гришкин ліс, Прирічковий парк, територія Сади-1 та Сади-2. Про кожну з цих зон можна розповідати і кожна має свої проблеми. Те, що заговорили саме про Прирічковий парк – це заслуга активістів:
«Щоб Прирічковий парк відбувся як локація, потрібно напрацювати чітку концепцію. Коли є концептуальне бачення, то можна говорити про створення проєкту і роботи. Це велика територія, тому коштів потрібно чимало».
Оксана Деркач каже, що у місті створили робочу групу щодо Прирічкового парку. В існуючій «Програмі реконструкції, благоустрою та впорядкування парків, скверів, бульварів та інших зелених зон та зелених насаджень у м. Полтава» передбачені кошти на документацію. Надалі робоча група має опікуватися створенням концепції.
Парк «Перемога». Оксана Деркач говорить, що це відпочинково-активний парк. Сюди приходять розважатися, тому умови мають бути відповідними. Зараз Полтава готується отримати 420 млн грн кредитних коштів на різні проєкти. З них 120 млн грн – на реконструкцію парку «Перемога».
Оксана Деркач каже, що кредитні кошти – це нормально, адже надалі планують заробляти завдяки роботі парку. Парк має стати зручним, мобільним, зі збереженим зеленим надбанням, атракціонами, фудзонами та, можливо, фонтаном:
«Реконструкція парку потребує багато коштів. Ситуація ускладнюється тим, що маємо також Співоче поле й межами парку, які продовжуються ставками».
Парк імені Івана Котляревського. Це меморіальний парк, де розміщена могила Котляревського, Пантелеймонівська церква, пам’ятник героям АТО й вічний вогонь.
«Простір передбачений для покладання квітів, спокійних прогулянок. Є бачення міського голови про те, що дитячий майданчик можна перенести на інший бік вулиці», – говорить Оксана Деркач.
На її думку, місце де знаходиться могила Котляревського, має бути доступним для людей, бо ця постать значуща. Тому його необхідно зробити інклюзивним.
Дендропарк. На території парку є колекційні рослини, дерева, різноманітні ландшафти. Це місце тихого відпочинку, адже люди частіше приїздять відпочивати туди навесні та восени. Оксана Деркач пояснює це тим, що в літню пору люди відпочивають поблизу річки.
Раніше територія дендропарку мала інший вигляд: там висипали сміття. У 2012 році створили проєкт-реконструкцію цього парку. Пізніше в’їзд закрили і припинили висипання побутового сміття, територію розчистили. Після цього зробили оглядовий майданчик, розчистили перший ставок, вхідну частину і кожного року поступово працювали над інфраструктурою саду:
«Хочеться, щоб там було більше місць, де люди можуть відпочивати. Наразі виділили понад 1 млн грн на облаштування доріжки над першим ставком і там встановлять 8 лавок. Планують завести ще одного лебедя».
Корпусний сад. Парк розташований у центрі міста та є одним із найвідвідуваніших. Тут налічується майже 70 видів дерев і кущів, є багато квітів. Щодо цієї локації Оксана Деркач каже, що завдяки клумбам і монументу Слави, який в належному стані, парк має пристойний вигляд:
«Необхідно провести інвентаризацію, оглянути кожне дерево, адже не відомо в якому стані ці зелені насадження наразі. Наразі значно більше питань щодо інших зон».
Бульвари Полтави. Частина кредитних коштів передбачена на бульвари.
Щодо бульвару Богдана Хмельницького. Його реконструкцію необхідно завершити. Сьогодні там не вистачає доріжок, місць для сидіння, доріжок для катання велосипедах, скейтах, роликах.
Бульвар імені Котляревського пов'язаний з визначною постаттю. Оксана Деркач каже, що варто відродити його первозданний вигляд зі старим фонтаном:
«Сором для нас, що пам’ятник нам подарували достойний, а простір біля нього ми гідно не облаштували».
На її думку, є два центральних бульвари – імені Гоголя і Котляревського. Їх необхідно реконструювати паралельно, щоб вони стали магнітами для туристів:
«Хочеться об’єднати територію біля театру Гоголя й зробити її туристично привабливою. Наразі не планують ремонтувати всю вул. Соборності, але знаю що GIZ готовий профінансувати з містом роботи на пішохідній зоні від “Злато місто” до будівлі колишнього Нацбанку».
Бульвари у мікрорайонах важливо створювати чи ремонтувати із новітнім підходом. Варто враховувати 3 складові: місця для активності дітей, зручність людей старшого віку та інклюзивність.
Громадські простори – для людей
Євгенія Кулеба каже, що у Києві, як і в Полтаві, більше уваги надають паркам та скверам у центрі міста. Це не завжди правильно, адже чимало людей живуть поза центром і більшість часу проводять у районах.
Київ досить зелене місто, але в нових районах, які активно розбудовуються (на кшталт Позняки, Осокорки, Оболонь), однією з проблем є нестача зелених зон:
«Є проблема, бо ремонтуються та відновлюються парки та сквери в центрі. Увага міської влади прикута більше до центральної частини, бо там більше туристів. Це не дуже правильно, бо усе має бути збалансовано. Мають розвиватися всі зелені зони в місті».
Щодо розвитку громадських просторів Євгенія Кулеба говорить, що є різні підходи. Один спрямований на те, що необхідно максимально наповнити атракціонами, а інший (європейський) заключається в тому, що парк – це місце для рекреації, спокою, спілкування з природою.
«Говорячи про міста в Україні, я б шукала баланс між підходами та змогу надати різні можливості у місцях, де відпочивають люди. Серед містян є запит на розважальну складову, до якої теж є питання».
Серед недоліків громадських просторів у Києві, Євгенія Кулеба виокремила недоступність деяких парків для маломобільних груп населення:
«Хотілося б більше реконструкцій парків і скверів озираючись на сучасні тенденції, створення безбар’єрних парків і скверів. Також важливе облаштування інформаційних стендів, поява сучасної навігації».
Також важливо облаштовувати та озеленювати парки, щоб вони не потребували додаткового поливу. Ця концепція має назву «місто-губка», адже міста в межах глобальних змін клімату побудовані таким чином, що зелені зони, клумби на тротуарах максимально абсорбують надмірні опади.
Євгенія Кулеба говорить, що в захваті від парку «Перемога», зокрема, від Співочого поля у Полтаві. На її думку, ці локації ідеальні для створення громадського простору справді для людей. Тут можна влаштовувати концерти, обговорення, створювати динамічні простори, де люди могли б спілкуватися:
«Полтава – це місто культури і величної історії. Гарно було б подумати про використання парків та скверів як закладів культури. Це теж новий світовий тренд, коли в умовах коронавірусної кризи люди безпечніше почуваються на вулиці».
Висновок
Відновлення існуючих парків та скверів – у порядку денному для Полтави. Влада це розуміє, тому ладна шукати кошти будь-де. Та все ж незрозуміло чи дасть це ефект для Полтави не тільки у туристичному плані, а й в комфортності життя у місті, економії на електроносіях шляхом осучаснення тощо.
Чи варто використовувати кредитні кошти для розвитку громадських просторів скоріше покаже час, адже це залежить від того, чи зможе місто якісно використати вкладення. Але поки сучасні, цікаві та доступні парки й сквери залишається однією з мрій містян.