Полтава та Полтавщина залишаються недоступними та незручними для маломобільних груп населення. Люди з інвалідністю, батьки з дитячими візками та пенсіонери змушені підлаштовуватися та шукати допомоги, аби жити в ритмі міста. Про це свідчать і всеукраїнські дослідження: Полтавщина опинилася у п’ятірці областей із найнижчим ступенем безбар’єрності.
Вокзали, фінустанови та навіть укриття повні обмежень для містян, які мають інвалідність. І поки вони раз на тиждень тренуються у ледь не єдиному доступному просторі Полтави, влада розгорнула роботу над Стратегією безбар’єрності.
У матеріалі ЗМІСТу розповідаємо про ступінь доступності просторів міста й області та разом із представником «Союзу людей з інвалідністю» говоримо, якою ж має бути інклюзивна відбудова Полтави.
Сергій Чумак очолює регіональний осередок організації «Союзу людей з інвалідністю України». Чоловік близько 40 років пересувається на кріслі колісному й намагається змінювати будні полтавців, які живуть так само. Раз на тиждень активіст збирає людей з інвалідністю у приміщенні Полтавської облради – ледь не єдиному міському просторі, де немає бар’єрів та перешкод для крісел колісних:
«Збираємося тут середами, на кілька годин. Депутати приходять у сесійну залу для голосування раз на квартал, у кращому випадку. Тому раз на тиждень нам дозволяють провести тренування тут», – каже Сергій Чумак.
Своє рідне місто чоловік вважає відносно доступним, бо за не один десяток літ звик до самостійного пересування на кріслі колісному. Проте надвисокі бордюри та відсутність плавних спусків на пішохідних переходах досі турбують полтавців, які мають інвалідність.
Взяти, до прикладу, одну з найбільш популярних ділянок Полтави – від міськради до Білої альтанки. Нещодавно у межах експерименту активіст проїхався на кріслі колісному тротуарами по обидва боки цієї ділянки та виявив три місця, де не завадило б зробити пониження. Серед них є бік праворуч на перетині із вул. Спаською і Стрітенською, а лівий – на перетині з вул. Котляревського. З цього можна зробити висновок, що недоступними для людей з інвалідністю залишаються не лише житлові мікрорайони, а й доволі популярний серед туристів історичний центр міста.
Проте найбільша для людей з інвалідністю проблема нині, за словами Сергія Чумака – відсутність доступного житла та укриттів. Одне з таких доступних укриттів пропонували звести на місці Пункту незламності біля Полтавської ОВА, проте на такі заходи потрібне фінансування:
«Щодо укриття звертався і до начальника ОВА, і до голови облради. Вони ніби й не проти, але разом з цим “не на часі”. Частину коштів ми могли б залучити через міжнародних донорів та партнерів, проте все ж потребуємо трохи фінансування і підтримки від місцевої влади», – говорить представник Союзу людей з інвалідністю.
Така ж проблема і з житловими будинками – сотні людей не можуть самостійно долати сходи у полтавських багатоповерхівках і змушені залишатися вдома. «Ми маємо велику тюрму для понад 500 людей», – так проблему доступного житла описує Сергій Чумак.
Без доступних вокзалів та місць проживання ВПО: наскільки безбар’єрна Полтава та область
Востаннє доступність та безбар’єрність Полтавської громади аналізували напередодні повномасштабного вторгнення. У листопаді 2021 року громадська організація «Доступно.UA» за результатами досліджень поставила Полтаву на 6 місце серед великих міст за рівнем безбар’єрності.
Волонтери перевіряли транспорт, наземні переходи, тротуари, аптеки, заклади харчування та супермаркети, а також вокзали, міську раду, ЦНАП, пошти та лікарні. Вони дійшли висновку, що Полтава доступна на 16,02%. Проте через два роки стало відомо, що Полтавщина стала однією з найбільш незручних та бар’єрних для маломобільних груп населення областей.
Ступінь безбар’єрності у різних областях України у 2023 році дослідили у Міністерстві відновлення, розвитку громад, територій та інфраструктури України. Фахівці проаналізували доступність понад 50 тис. об’єктів, серед яких – укриття, заклади охорони здоров’я та освіти, фінустанови, місця проживання ВПО, вокзали тощо. Вони встановили, що 22% просторів – безбар’єрні, 32,1% – частково безбар’єрні, а 45,9% – повністю бар’єрні.
На Полтавщині обстежили близько 3 тис. об’єктів, серед яких 82,8% виявилися бар’єрними, а 5% – повністю безбар’єрними.
Найбільш недоступними для людей з інвалідністю, які мешкають на Полтавщині, стали залізничні вокзали та автовокзали, гуртожитки та модульні містечка для ВПО, будівлі надавачів соцпослуг та фінансові установи. Натомість найбільш зручними визнали спорткомплекси, стадіони, заклади охорони здоров’я та ЦНАПи.
Стратегія безбар’єрності Полтавської громаді: мета й плани
Про доступність просторів в Україні почали говорити відносно давно й у 2021 році офіційно прийняли національну стратегію безбар’єрності. Стратегія розрахована до 2030 року й має на меті моніторинг безбар’єрності транспортної мережі (дороги, зупинки, маршрути), запровадження нових норм та стандартів для інклюзивної відбудови й навчання фахівців у сферах містобудування, архітектури та транспорту новим нормам.
Аби маломобільні групи населення могли жити без обмежень, в Україні мають реалізувати шість принципів безбар’єрності:
- фізична (доступні об’єкти фізичного оточення і транспорт);
- цифрова (доступні швидкісний інтернет, публічні послуги та інформація);
- інформаційна (доступні інформація та різні послуги у різних форматах та з використанням технологій);
- суспільна і громадянська (доступна участь у житті громади та держави, доступ до суспільного, політичного та культурного життя);
- освітня (доступні різні формати освіти, здобуття професії, підвищення кваліфікації);
- економічна (доступні умови та можливості для працевлаштування, отримання ресурсів для підприємництва чи самозайнятості).
Через три роки створювати таку Стратегію безбар’єрності вирішили й у Полтавській громаді. А займатися цим доручили Інституту розвитку міста. Разом з Полтавою нововведення вирішили запровадити у Рівному, Тернополі та Славутичу.
У лютому цьогоріч в ІРМ повідомили, що першим етапом у цій справі стане створення місцевої Ради безбар’єрності, а наступним – формування та написання самої стратегії. Раду безбар’єрності планують створити з представників профільних структурних підрозділів виконавчого комітету Полтавської міської ради, місцевих органів державної влади та громадянського суспільства з різних соціальних груп. А узгоджений проєкт Стратегії безбар’єрності планують отримати вже на початку другого півріччя 2024 року.
За словами Сергія Чумака, найважливіший тип безбар’єрності для людей з інвалідністю у Полтавській громаді – фізична. Аби вона стала можлива, Полтаві необхідно змінити підхід до побудови житла та оновити уже збудовані будинки. Донині сотні людей з інвалідністю залишаються в соціальній ізоляції через відсутність у багатоквартирках Полтави та області пандусів, підіймачів та працюючих ліфтів.
Аби подолати ізоляцію, активісти розробили спеціальну програму для забезпечення доступності житла людей з інвалідністю у кріслах колісних на території Полтавської громади. Програму хочуть впроваджувати у громаді протягом двох років – з 2024 по 2026 рік. За цей час хочуть провести низку заходів для того, аби люди з інвалідністю отримали шанс на доступне житло:
- проведення обстежень місць проживання людей з інвалідністю;
- анкетування людей на кріслах колісних для з’ясування індивідуальних потреб;
- подання списків людей з інвалідністю та їхніх будинків, які підлягатимуть обладнанню елементами доступності;
- подання бюджетних запитів на виплату грошової компенсації при обміні житла та на придбання мобільних підіймальних пристроїв на гусеничному ходу;
- обладнання місць проживання людей з інвалідністю пандусами та підйомниками;
- забезпечення функціонування ліфтів та підйомників у будинках, де живуть люди з інвалідністю.
Перший заступник міського голови Полтави Валерій Пархоменко сказав, що готовий винести питання на розгляд сесії міської ради. При цьому як скоро програма перейде з етапу ідеї до реалізації – нині невідомо.
***
Після завершення війни сотням, чи навіть тисячам людей доведеться заново будувати своє життя. Україна буде інакшою, як і кожен з її громадян. Очевидно, що країну доведеться відбудовувати, але вже за іншими правилами. Вона має стати доступною для людей з маломобільних груп населення, яких стане більше. Суспільство має допомогти їм у цьому, адже кожен у певний етап життя може стати маломобільним – матір’ю чи батьком з дитячим візком, вагітною жінкою, чи людиною з тимчасово втраченими органами чуття.
За два роки повномасштабного вторгнення побільшало й людей з інвалідністю, чиї життя зламала Росія. Бійці, які втратили кінцівки у боях за Україну, ВПО, яким довелося пристосовуватися на нових місцях – усім їм точно знадобиться підтримка та допомога. Усі вони захочуть жити у доступному середовищі без бар’єрів. Такою може стати й Полтава.
У Полтаві інклюзивна відбудова поки відбувається, здебільшого, лише на папері. Влада зосереджується на освітній, суспільній, інформаційній безбар’єрності, не забезпечивши головну – фізичну:
«Можна зробити доступними працевлаштування, освіту, медицину, але людина з інвалідністю просто не зможе виїхати з дому й дістатися туди, де для неї – увесь спектр послуг», – говорить Сергій Чумак.
Отже, інклюзивну відбудову в Полтаві варто почати з житла. На шляху до доступності – соціальна ізоляція, у якій змушені жити сотні людей з інвалідністю. Наступне – міська інфраструктура: тротуари, пішохідні переходи, транспорт. Лише після цього влада може братися за доступність освіти, послуг, участі у житті громади тощо.
Розробка Стратегії безбар’єрності та створення спеціальної ради – на початковому етапі з початку року, проте є й досягнення – у новому приміщенні в Полтаві запрацював доступний для людей з інвалідністю ЦНАП. Варто пишатися й тим, що всеукраїнські мережі супермаркетів зробили свої магазини у місті безбар’єрними, а місцеві підприємці намагаються самостійно встановлювати пандуси біля своїх закладів.
Точно можна сказати, що Полтава рухається на шляху до безбар’єрності. Не так швидко, як хотілося, проте рух – це вже успіх. Тож усе, що нині можуть зробити містяни – пришвидшувати рішення влади та заявляти про себе, аби бути почутими.
Обкладинка та графіки Катерини Василенко
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win