31 березня, 19:03
31 березня, 19:03

Перша міська лікарня Полтави увійшла до національного пілотного проєкту з трансплантації. На першому етапі планують проводити операції з пересадки нирок. ЗМІСТ поговорив із керівництвом лікарні про підготовку до організації операцій, а також дізнався, що уже зробили для цього.

У 2019 році ухвалили закон, який врегулював в Україні створення системи трансплантації. Торік перша міська лікарня Полтави стала однією з 12 закладів, які отримали можливість проводити пересадку органів. 

За словами директорки першої міської лікарні Ганни Селькіної, у закладі наразі працюють над створенням системи, яка дозволить проводити трансплантації. Для цього проходять навчання лікарі, а також здійснюють вивчення нормативно-правової бази.

Раніше вона розповідала, що у лікарні впровадили в роботу алгоритм констатації настання смерті мозку, який зазнав змін після набуття чинності наказу Міністерства охорони здоров’я.

Починати впровадження трансплантації у лікарні планують з пересаджування нирок. Про деталі підготовки до проведення операцій та особливості пересадки різних органів у інтерв’ю зі ЗМІСТом розповів медичний директор першої міської лікарні Полтави й лікар-хірург за фахом Олександр Котовий.

Що потрібно для трансплантації та що зробили

У світі виконувати пересадки органів розпочали ще в 60-х роках минулого століття, проте в Україні через відсутність законодавчого регулювання ця тема стала актуальною тільки у 2018-2019 роках. 

Олександр Котовий каже, що підготовку до трансплантації в лікарні ведуть уже кілька років. За цей час заклад сформував базу напрацювань, яка дозволить проводити трансплантацію. За словами медичного директора, у нормативно-правовій частині лікарня готова до запуску системи трансплантації. Також заклад має необхідне обладнання, яке дозволить здійснювати операції:

«Наша лікарня, особливо за останній час, оснащена наскільки, що забезпечена всім необхідним для виконання трансплантації. Базово вона має в переліку свого оснащення все необхідне, щоб бригада могла стати й виконувати операцію. Також в наявності є як лапароскопічні інструменти, так і інструменти для виконання відкритих операцій, які входять до переліку базових хірургічних операцій», – говорить Олександр Котовий.

Перша міська лікарня у Полтаві, де проводитимуть операції з трансплантації органів

Окрім технічних засобів для операцій, заклад забезпечений лабораторним обладнанням. З його допомогою можна проводити дослідження на сумісність донорів та реципієнтів, тобто тих, хто віддає органи для пересадки, і тих, кому їх пересаджують. Олександр Котовий каже, що наявність необхідного обладнання була умовою для участі лікарні у пілотному проєкті.

Іншим обов’язковим елементом побудови системи трансплантації є підготовлені фахівці операційної бригади та лабораторії. Олександр Котовий говорить, що виконувати операції буде бригада лікарів у складі анестезіолога, хірурга-трансплантолога та медичної сестри, які наразі проходять підготовку:

«Наші фахівці проходять навчання в базових медичних навчальних закладах інших міст. Це дає їм змогу здобувати знання та додатковий досвід».

За словами Олександра Котового, невдовзі завершить навчання й отримає спеціалізацію трансплантолога завідувач хірургічним відділенням першої міської лікарні Володимир Подлєсний. Він буде одним із лікарів, які виконуватимуть трансплантацію. Проводити операції з пересадки буде також завідувач кафедри хірургії №3 Української медичної стоматологічної академії Сергій Панасенко.

Координують впровадження пілотного проєкту в закладі фахівці Національного інституту хірургії й трансплантології імені Шалімова та Запорізької медичної академії післядипломної освіти. На перших етапах вони консультуватимуть лікарів під час проведення операцій з пересадки органів.

Олександр Котовий каже, що першу трансплантацію нирок у Полтаві планували провести торік, однак її скасували:

«У нас минулого року уже був реципієнт, був донор, і було все готово до виконання трансплантації. Але, на жаль, врахувавши результати обстеження та беручи до уваги погіршення епідеміологічної ситуації, що додатково потребувала підготовки, цю операцію скасували. Тут якихось недоліків не має бути, все має бути враховане». 

Олександр Котовий

Особливості пересадки різних органів і можливості ускладнення

Першим органом, який планують пересаджувати в першій міській лікарні Полтави, – стануть нирки. Олександр Котовий говорить, що найчастіше пацієнти потребують пересадки цього органу:

«Нирка – найбільш витривалий і сприятливий для трансплантації орган, найбільш компенсований. У людському організмі за своєю функцією він так налаштований, що на собі несе весь тягар, який в організмі людини виступає в якості, говорячи простими словами, фільтра».

За словами Олександра Котового, на Полтавщині захворювання нирок поширені серед населення, зокрема хронічні запальні процеси, спадкові хвороби. В області є пацієнти, які перебувають на обліку в лікарів, що спеціалізуються на хворобах нирок, – нефрологів. Олександр Котовий каже, що переважно їх лікують у діалізному центрі на базі обласної лікарні, а також є пацієнти, які зараз отримують терапію після трансплантації:

«За показами трансплантація нирки відбувається через декомпенсацію (порушення роботи – прим. авт.) органа. Тобто останні лікарі, які стоять перед трансплантологом, – це нефролог, реаніматолог. Як правило, ці пацієнти перебувають на діалізі в діалізних центрах. Їх це приводить до рішення йти на трансплантацію. Ураження нирки таке, що вона не виконує свою функцію. Як правило, ці люди перебувають на замісній терапії – отримують діаліз».

Олександр Котовий каже, що у світовий медичній практиці трансплантація нирок стала однією з перших успішних операцій з пересадки. На відміну від таких органів, як серце і легені, нирки мають не такий складний механізм пересадки.

«У технічному плані ці операції розповсюдженіші, ніж операції на серці, легенях, печінці. Прийнято вважати, що серце складніше пересаджувати, але насправді найбільш “вимогливий” орган в трансплантації – печінка», – говорить Котовий.

Операції з пересадки органів мають ризик розвитку ускладнень, одним із яких є відторгнення органу. Олександр Котовий каже, що ознаки цього процесу можуть з’явитися як під час операції, так і протягом перших кількох тижнів після трансплантації. Для того, щоб зменшити ризики розвитку ускладнень після операції пацієнт отримує лікування, а після завершення цього періоду нагляд за ним здійснюють інші лікарі.

«Реабілітація, відновлення і підтримуюча терапія відбуваються за межами лікувального закладу за місцем проживання. Вона складається в певному об’ємі імуносупресорами. Пацієнт приймає відповідні препарати. Щойно людина за визначеннями не потребує подальшого стаціонарного лікування, її виписують уже під нагляд лікарів, перш за все сімейного і нефролога», – говорить Олександр Котовий. 

Олександр Котовий

Донорство і досвід інших країн

Донором органів для трансплантації можуть стати члени однієї родини або сторонні люди, які мають сумісність з реципієнтом. Олександр Котовий каже, що спочатку віддаватимуть перевагу пересадкам органів у родинних пар донор – реципієнт:

«Ми на першому етапі націлені виконувати родинні трансплантації, тому що це з медичної точки зору найбільш сприятливі операції. Але це не означає, що ми мусимо зупинятись тільки на родинних трансплантаціях».

Для того, щоб проводити неродинні трансплантації, потрібен єдиний банк даних, де будуть міститися дані про потенційних донорів. Люди, які дадуть згоду, щоб їхні органи використали для трансплантації, заноситимуть до цієї бази даних. 

Для цього з лікарнею співпрацюватиме сертифікований трансплант-координатор, завданням якого є комунікація з родичами потенційних донорів. Також він матиме доступ до бази донорів та реципієнтів, яка наразі формується в Україні.

У країнах з розвиненою галуззю трансплантації до наповнення банку донорів можуть долучатися громадяни, які добровільно дають згоду на використання власних органів у разі настання смерті мозку:

«У країнах, які вже давно займаються трансплантацією, банк донорства ведеться прижиттєво, майже кожна людина залучена до “потенційного донорства”, що є запорукою в майбутньому спрощення процесу вибору донора і реципієнта». 

Подібну систему впроваджують і в Україні.

Обкладинка Марії Ольховик