У лютому 2022 року війна дісталася Харкова танками. Тієї миті Аліна разом із чоловіком та двома синами опинилася перед складним вибором: залишатися вдома під обстрілами чи шукати безпечний прихисток в іншому місті.
Спокійний ритм життя родини раптово перетворився на боротьбу за виживання. Знайомі Аліни радили їхати з гарячої точки, аби зберегти своє життя.
Рішення залишити рідне місто було непростим, але необхідним заради безпеки дітей. Як родині вдалося виїхати та чому вони обрали Полтаву, дивіться у відео ЗМІСТу:
Евакуація з Харкова
«Наші діти не зрозуміли, чому мають о 5-й ранку кудись їхати. Швидко прокинулися, вдяглися, сіли в машину і вирушили», – говорить Аліна.
Першим пунктом евакуації стала Полтава, де сім’я провела кілька днів. Згодом вони поїхали до дядька Аліни в Чутове, де певний час допомагали йому з прихистком людей. За словами переселенки, ці пів року пролетіли як одна хвилина.
Через деякий час чоловік Аліни знайшов роботу в Кременчуці, тому родина переїхала туди. У місті вони жили до моменту, поки росіяни не почали бомбити НПЗ:
«Ріелтору сказали, що у нас діти, нам треба місце більш менш безпечне, на що нам сказали, що ця квартира в безпечному місці. Через чотири місяці почали бомбити нафтобазу. Як виявилося, вона в одному кілометрі від нас».
Згодом родина вирішила переїхати до Полтави. Це місто стало новим етапом в їхньому житті. Перші тижні тут були складними: нова школа для дітей, пошук житла та роботи, спроби знайти підтримку серед незнайомих людей. З часом Аліна зрозуміла, що Полтава може стати тим місцем, де вони зможуть розпочати все з чистого аркуша.
Теплі зустрічі та психологічна підтримка
Одним із найважливіших відкриттів у Полтаві для Аліни стали зустрічі для переселенців:
«Мені потрібні були люди, мені потрібно було просто спілкування, друзі. Мені дуже подобається робота ЗМІСТу, тому що вони дають дуже багато. Згодом вже я почала кликати туди людей».
Молодший син Аліни також почав ходити на заняття з дитячим психологом, адже пережите залишило відбиток і на його психіці. За словами Аліни, це позитивно вплинуло на емоційний стан дитини.
Адаптація дітей у Полтаві
Для дітей Полтава стала зовсім новим світом. Спочатку було складно – старшому синові важко давалося пристосування до нової школи, а молодшому бракувало знайомого середовища. Але з часом вони знайшли друзів, а місто почало асоціюватися з позитивними емоціями.
Попри всі труднощі, сім’я Аліни поступово звикає до нового життя:
«Нещодавно в телефоні, де погода, з’явився напис “Полтава – дім”. Я зовсім не знаю, як складеться далі життя, хоч я родом з Вовчанську, довгий час прожила в Харкові, але все одно, серцем мій дім був Вовчанськ».
Дизайн – Катерина Василенко
Відео – Євген Чорний, Віталій Мохунь
Фото – Аліна Гончарова