Майже 100 років у Полтаві вивчають космос, з яких кілька десятиліть ще й фотографують. Про місцеву гравіметричну обсерваторію знають не всі мешканці міста, тож не заглиблені й у деталі. Навіщо її створили і чим займаються полтавські астрономи? Про це ЗМІСТу розповів астроном і науковець Микола Тищук.
Обсерваторію в Полтаві заснували в 1926 році в будинку художників Мясоєдових. Засновником став астроном та геофізик Олександр Орлов. Завдяки йому полтавська обсерваторія стала комплексною, що відрізнило її від інших на той час.
Зазвичай обсерваторії створювали за одним науковим принципом. Це може бути астрономія, геофізика, метеорологія тощо. У Полтаві ж об’єднали три науки: астрономію, геофізику та геодезію. У часи заснування обсерваторії саме комплексність зробила її унікальною.
Після засновника Олександра Орлова з 1951 року обсерваторію очолювала жінка – Зінаїда Аксентьєва. У той час там ученим секретарем працював видатний український науковець Євген Федоров, який згодом очолив Головну астрономічну обсерваторію в Києві.
Астрономічні прилади
Астрономи вивчають космічні об’єкти завдяки різним приладам, зокрема телескопам. Чотири таких є й в полтавській обсерваторії:
- два великих зенітних телескопи використовували для вивчення полюсів Землі, зміну координат та широт нашої планети;
- завдяки найбільшому телескопу в обсерваторії колись спостерігали за Місцям;
- четвертий телескоп наразі слугує експонатом, який показують під час екскурсій.
Останній телескоп називають фотографічним астрографом. Раніше він призначався для фотографічних спостережень небесних об’єктів. Роботу на такому телескопі виконували частіше в нічний час, попередньо підготувавши програму.
Аби зробити знімок неба, у телескоп вставляли фотопластини, наводили його на об’єкт і фотографували. У випадку затемнення сонця чи місяця, фото можна було зробити небагато, а окремі ділянки зоряного неба могли фотографувати всю ніч.
Після фотографування пластини обробляли хімічними розчинами. Тоді на спеціальних вимірювальних машинах визначали координати маловідомих або невідомих об’єктів, завдяки знімкам зірок, які вже відомі астрономам.
Також у полтавській обсерваторії є інші, менші прилади, з якими працюють фахівці. До роботу обсерваторії входить не тільки вивчення космічних об’єктів, а й спостереження за динамікою земної кори та дослідження проблеми землетрусів.
Окрім цього, їй належить Український радіоінтерферометр Академії Наук – 2 (УРАН-2). Радіотелескоп є другим у світі за чутливістю декаметровим інструментом. На ньому інститути НАН України мають можливість досліджувати космічні радіоджерела та радіовипромінювання Сонця та Юпітера.
Космічні об’єкти
Микола Тищук каже, що на телескопі, який зараз є експонатом для екскурсій, раніше можна було розглядати різні планети – Марс, Юпітер, Сатурн тощо. Раз на декілька років Марс зближується із Землею, тоді в телескопі можна побачити червоний диск, який і є планетою. На Марсі також можна помітити «полярну шапку».
Порівняно з Марсом, Юпітер великий. Телескоп дає можливість побачити, що ця планета смугаста, а навколо неї є багато супутників. У вигляді зірок поряд з Юпітером можна побачити чотири галілеєві супутники – Іо, Європа, Ганімед та Каллісто.
У Сатурна є окрема система кілець в районі екватора, говорить Микола Тищук. Завдяки телескопу ці кільця можна розрізнити. Вони бувають різного кольору та розміру:
«Усі знають, що Сатурн – це планета-гігант. Коли ми дивимося в телескоп, то ми Сатурн з тими кільцями бачимо і це неймовірне видовище. Тому що коли ми дивимося на інші планети, то бачимо лише круглі диски, а тут наче шляпа в космосі висить. Це неймовірне видовище».
Робочі процеси обсерваторії
Астрономи не тільки спостерігають за об’єктами, а й обчислюють отриману інформацію. Спостереження ведуть через телескоп, який попередньо налаштовують. Також перед початком роботи треба виміряти температуру й тиск. Температура має бути однаковою на вулиці та в приміщенні.
Для спостереження навіть однієї зірки астрономи прикладають багато зусиль. За словами Миколи Тищука, вони мають робити все максимально оперативно та чітко. У програмі науковців всі зірки розписані по секундам аби не пропустити важливі об’єкти.
Між цими спостереженнями фахівцям треба записувати показники рівня телескопа, температуру та тиск. Астрономи зосереджені на своїй роботі, тому зовнішні фактори не мають їх відволікати.
Зазвичай, всі спостереження ведуть вночі, а на вивчення об’єктів витрачають не одну годину. Інформацію про зірки чи планети астрономи можуть збирати роками.
Після спостережень за об’єктами науковці довгий час працюють за комп’ютерами. До їхніх обов’язків також входить обчислення отриманої завдяки спостереженням інформації та написання матеріалів про вивчені ними космічні об’єкти.
Робота полтавської гравіметричної обсерваторії триває й досі, але вже не так активно. За словами Миколи Тищука, відбиток на цьому залишила війна: спочатку АТО в 2014 році, а згодом – повномасштабне вторгнення Росії на територію України. Попри складнощі, полтавські астрономи продовжують вивчення незвіданого. Схоже, на них чекає не одне наукове відкриття.
Обкладинка – Катерина Василенко
Відео – Євген Чорний, Віталій Мохунь
Цей матеріал підготовлено за підтримки Prague Civil Society Centre